Про це розповів кандидат історичних наук, доцент, начальник Дніпровської археологічної експедиції інституту археології НАН України Дмитро Тесленко на прес-конференції в ІА "МОСТ-ДНЕПР", передають Патріоти України.
"Ми досліджували ту частину культурного шару, яка відноситься до часу існування Старої Самари - населеного пункту-попередника фортеці. Це місце ми знайшли завдяки роботам експедиції Ірини Ковальової, яка займалася цим місцем протягом десяти років. Наша задача була визначити край Старої Самари. Внаслідок розкопок була виявлена садиба XVII століття. Це житло загальною площею 32 кв м - досить велике для тих часів. Про те, що там жили багаті люди, свідчать російські, турецькі, шведські, польські монети, прикраси, хрести, імпортний посуд зі скла і глини, срібні ґудзики, персні з кораловими вставками. Піч була оснащена кахлем", - зазначив він.
За його словами, археологам вдалося дізнатися, що наші предки харчувалися тваринами, дичиною і рибою. На дослідницької майданчику були знайдені залишки вирезуба - вид риб, які раніше водилися в Самарі, а тепер перебуває на межі зникнення і занесенийдо Червоної книги України.
"Те, що це була багата сім'я, підтверджує той факт, що ми не знайшли знарядь праці, які дозволили б зробити висновок, що вони займалися якимось ремеслом", - розповів Тесленко.
Він підкреслив, що археологи не знайшли нічого, що було б датоване пізніше XVII століття, з чого випливає, що перед будівництвом Новобогородицької фортеці садиба була зруйнована і спалена.
Сьогодні минає рівно 500 років від дня, що став точкою відліку до народження нової Європи. 29 серпня 1526 року на болотистій рівнині поблизу містечка Могач зіткнулися два світи – блискуче, але внутрішньо розколоте Угорське королівство, яке століттями с...
Костянтинівське напрямок. Противник (російські війська) продовжує активні штурмові дії з метою повного захоплення Костянтинівського району оборони Збройних сил України (ЗСУ) та створення сприятливих умов для подальшого просування своїх передових частин...
