Блокада зобов’язала всіх спеціалістів, а особливо уряд, об’єктивно подивитися на енергетику.

Працює-непрацює, заробили-зекономили, блокувати-не блокувати, бути чи не бути. Питання, які останніми днями штормлять мозок чи не кожного українця. Давайте спробуємо в них розібратися пише народний депутат, член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлісецький, інформують Патріоти України.

Чи працює Роттердам?

Детально зупинятись на питанні формули “Роттердам +” не буду. Дам лише висновок. Працювала і працює, бо ввели Постановою НКРЕК 03.03.2016 р. і ніхто до сьогодні її не відміняв.

Чи заробили на цьому?

Заробили і то багато. А заплатив кожен українець. На пальцях і я пояснював, а останнім часом доступно все описав Андрій Герус.

Блокада окупованих територій зробила всіх нас спеціалістами. Вона вивела на поверхню усю брехню, та одну з найбільших афер в сучасній енергетиці. Якщо б не блокада, то зараз спокійно би запровадили вже іншу формулу, яка би давала можливість покривати ще більшу вартість вугілля і не звітувати за попередній рік. Вугілля далі б возили з окупованого Донбасу та фінансували таким чином колаборантів та російських окупантів. А чергові підняття тарифів та цін мотивували б війною, необхідністю реформ, недофінансуванням галузі…

Що далі? Який вихід?

Блокада зобов’язала всіх спеціалістів, а особливо уряд об’єктивно подивитись на енергетику. Не ставити її в кінці дискусій, а на початок. Одна з функцій держави – забезпечення надійного та якісного електропостачання за найбільш ефективними цінами. Чи було надійним електропостачання останні роки – плюс/мінус так, чи були ціни ефективні виходячи із реалій наявних потужностей – сумнівно. Ми маємо надлишок генеруючих потужностей, зношені неефективні блоки на станціях, корупцію при визначенні ціни як на ресурси так і на кінцеву продукцію, ми не маємо ринку електроенергії, ми не маємо незалежного професійного регулятора.

Виробники через свої корупційні зв’язки добиваються встановлення цін та тарифів на свою діяльність, а кожен українець як покупець безальтернативно має все це оплатити.

Що робити:

1. Провести аудит усіх генеруючих потужностей. Чи потрібно підтримувати неефективну генерацію, яка вимагає надзусиль та коштів на її функціонування?

2. Знайти заміну неефективним джерелам теплопостачання (в багатьох містах теплова генерація працює лише задля теплопостачання). Чи немає більш ефективних способів опалення міст?

3. Пошук альтернативних джерел постачання вугілля. Ми не можемо бути в безпеці, коли джерело поставки на окупованій тариторії та контролюється країною агресором!

4. Забезпечити найбільш ефективне використання атомної генерації з можливістю підвищення її виробітку через модернізацію разом з цим запровадження сучасних маневруючих потужностей.

На короткотермінову перспективу у рік-два ми зможемо зменшити потребу у вугіллі дефіцитної антрацитної групи майже на половину до 5 тис.тон на рік, а цей обсяг вже підйомний для наших портів. Кошти на придбання цього вугілля були передбачені у 2016 році тому не вимагають чергового підняття ціни на електроенергію. ДТЕК та Центренерго зобов’язані справитись та здійснювати таку закупівлю. Якщо ж знову буде сказано, що коштів немає на придбання вугілля, тоді це буде твердженням, що метою Роттердам + було отримання надприбутків генерацією, а не диверсифікація поставок. А за це треба нести відповідальність. Політичну, кримінальну, а також відповідальність власністю.

Лев Підлісецький