Бог залишив людям свободу: Як врятуватися у сучасному світі

Єва в раю переступила заповідь Божу, а злосчастному Юді життя при самому Спасителі не принесло ніякої користі. Скрізь потрібне терпіння і спонукання до благочестивого життя, про що свідчить Святє Євангеліє. (Оптинські старці).

...Марно будемо звинувачувати, що начебто ті, хто живе з нами і ті, хто нас оточує, заважають і перешкоджають нашому спасінню або духовній досконалості..., не задовільняють нас душевно і духовно. Можливо, у них хибна думка. Досить часто це нас бентежить, викликає сумнів, здивування, томить і обтяжує, приводить у безрадісний стан. Тому, пам’ятаймо, що головний засіб до порятунку у сучасному світі – терпіння різноманітних скорбот. Однак, в апостольські часи сила терпіння була міцніша, світогляд людини люди був сформований через призму віри, надії, християнської любові, в той час як сучасна людина досить жорстока, маловірна. Нам досить важно вийти на рівень поміж страхом та надією, а це саме той щабель, що дозволяє долати життєві перешкоди з Божої милості. Цю істину стверджує преподобний Петро Дамаскін. Він каже, що будь-яке творіння відбувається саме поміж страхом і надією.

Справа нашого спасіння можлива будь-де. В першу чергу, так само як і в апостольські часи, необхідно дотримуватися Божих заповідей та бути покірним Божій волі. Сучасна людина шукає внутрішнього і душевного заспокоєння від зовнішніх обставин, в той час як в апостольські часи ключове значення у духовному житті мали піст, неспання та молитва. Саме ці три складові подвигу з'єднують людину з Богом. Також для порятунку необхідно мати віру і любов до Бога.

Господь залишив людям свободу. Поки ми не впадемо, не отямимося і не звернемося до нього з закликом про допомогу - він втручатися не буде. А коли попросимо Бога - він дасть нам прощення, тому що наш Господь - не злий, але милосердний і чоловіколюбний. Він завжди бажає нам лише добра.