Боєць з Івано-Франківщини створює фронтові каплички у зоні АТО

Колишній сільський голова, а нині боєць з позивним «Батя» разом зі священиками та побратимами створює фронтові каплички у місцях дислокації військового підрозділу, де хрестять та сповідають військових-контрактників.

За свої піввіку Михайло Перегінчук встиг і селом покерувати, і повоювати, пише Народна армія. У рідному селі Сороки на Івано-Франківщині чоловіка три скликання поспіль обирали головою, а на другому році війни його мобілізували до війська. Так він потрапив до 14-ї бригади, з якою згодом і підписав контракт, передають Патріоти України з інформації Волонтерська хвиля.


У підрозділі Михайла більше знають як «Батю» – чоловіка, який власноруч створює на передовій каплички.

«Нас змалку навчали, що діти з батьками мають відвідувати храм. Треба жити з Богом у серці, тому всюди, де зупиняється наш підрозділ, створюємо каплички. От, наприклад, у Красногорівці та Станиці Луганській вони з’явилися за лічені дні», – пригадує Михайло.

Необхідний інвентар, свічки-ікони привозять волонтери. Також допомагають земляки, які присилають на фронт частинку рідного краю — ікону. Бійці навідуються, сповідаються, приймають причастя. Одного з воїнів навіть у цій капличці охрестили.

Так склалося, що до війни він не був похрещений. Тож сам виявив бажання і пройшов цей обряд на передовій. На той час у Красногорівці був священик зі Львівщини. Він і охрестив бійця-розвідника.

«Батя» ще й вірші пише», — кажуть про Михайла побратими. Цей талант у чоловіка виявився саме на війні.

«Почав писати в Красногорівці. Перший вірш присвятив дружині. Коли є час і натхнення, рядки швиденько лягають на папір. Пишу дітям, бійцям, місцевим мешканцям, тематичні вірші – до свят. На сьогодні маю в добірці з півсотні поезій» – розповідає «Батя».

Часу на улюблене заняття, зазвичай, бракує. Війна не питає, чи ти ситий, чи готовий до бою, чи боїшся, чи встиг зробити за життя щось значуще…

Ніколи не забуду очі нашого побратима Богдана Корнелюка. То було на початку цього року. Ішов бій. Після вогню ворожої артилерії підключилися снайпери. Одна з розривних куль уразила хлопця. До нього побіг боєць із позивним «Шумахер». Цей відчайдух неодноразово витягував поранених з-під вогню, проявив героїзм і цього разу. Коли ми виносили Богдана з машини, помітили, що він уже не дихає. А йому було трохи більше двадцяти…

Коли навколо нікого немає, серце просить миру, а душа спокою, тоді найкращою розрадою стає невеличка капличка на передових позиціях Луганщини.

Фото: Народна армія

Опублікував: Стефанія Українка
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"У мене війна почалась у 2014-му": Українська акторка відверто висловилася щодо позиції Світлани Лободи та Віри Брежнєвої

середа, 21 травень 2025, 20:29

Українська акторка Римма Зюбіна висловилася про артистів, які будували свою кар'єру в Росії після 2014 року, а з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну припинили свою творчу діяльність в РФ. Зокрема йдеться про співачок Світлану Лоб...

"Бери старшого, а решту - нах*й!": Окупанти отримали наказ вбивати українських військових, які потрапляють у полон

середа, 21 травень 2025, 20:14

Українська розвідка перехопила радіоперемовини російських військових, у яких йдеться про наказ захопити командира та вбити інших українських військовослужбовців, які потрапили в полон, передають Патріоти України. Як повідомляє CNN із посиланням на укра...