Блогер Олена Добровольска написала про важливість пам’яті для суспільства та для окремої людини, зазначають Патріоти України. Пропонуємо роздуми автора без скорочень.
"Кожного року, з 2014-го я пишу про це пост. І кожного року напередодні я кажу собі - ну цього разу не писатиму нічого. Так було і цими днями, але ніт. Випадково подивилась передачу на рос ТВ про Одесу і 2 травня, відзняту наприкінці квітня. В принципі, нічого нового там немає - звична єрєсь і кисіль замість мозку, вже давно знайомі штампи російської пропаганди. Кому цікаво, можна подивитись тут: https://m.youtube.com/watch?v=aPAkBJ2nqlE
Я що хочу сказати. Дехто може сприйняти це як крамолу, але байдуже. От у Анатолія Штефан Штирлиц є така рубрика ДМБ. Я завжди уважно, детально передивляюсь там скріншоти з оцими всіма "любім, помнім, ти бил добрий і вєсьолий", "братішка, скорбім". А там братішка цей на фото в камуфлі з триколором, добрий і вєсьолий, на БТРі, с*ка. Припхався сіять доброту і веселитись. Може це і патологія, але я фіксую ці скріни намертво. Без ненависті, майже без емоцій. І можливо я не одна така, хто рахує тих добрих і весьолих ДМБ-шників 200. Просто як плату за всіх молодих і не дуже, хто змушений був взяти до рук зброю, хоча мав зовсім інші плани на життя. Хто був до цього готовий і хто не був. Хто не повернувся і хто залишиться 20-річним. Хто втратив кінцівки, хто погано чує через контузії, хто фізично вже дома, а психологічно назавжди на війні. За всіх.
Не знаю, кому як, а мені необхідно пам'ятати, адже коротка пам'ять вартує смерті. Досі дуже часто, у пересічних розмовах, я усвідомлюю, що багато хто не розуміє, що насправді сталося тоді у травні в Одесі. Ніхто не починає говорити про це з моменту загибелі українців в центрі міста, яких просто застрелили, ніхто не згадує, з чого все почалось. Ніхто не думає, що було б, якби проросійські сили перемогли. Де б були всі ті, хто зараз і досі нічого не зрозуміли?
Завтра, 2 травня, я збираюсь на Грецьку площу, о 19.00. Приходьте і ви. Ті, кому теж треба пам'ятати".
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...