Чи маємо ми в Україні національну еліту?

Іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет головною властивістю еліти вважав найвище відчуття відповідальності, а французький соціолог Оґюст Конт – раціональність. Тобто еліта будується не за принципом “блакитної крові”, а за результативністю людини. Соціолог і філософ Макс Вебер вважав еліту прошарком професійних політиків, наділених довірою народу. Еліта через систему виборів залежить від населення, а тому намагається завоювати симпатії тих, ким керує.

Сьогодні Україна не має високоморальної національно свідомої еліти, яка здатна виконати поставлені перед нею завдання та виробити чіткі механізми подолання кризових явищ, та навіть попри тяжку соціально-економічну ситуацію, країна ще здатна боротись. Консолідувати суспільство та спрямувати активність громадян на подолання державних проблем може національна ідеологія, що ввібрала у себе весь критично переосмислений досвід розвитку народу.

Національна свідомість формується через переосмислення набутого досвіду кожного індивіда, цілеспрямоване вивчення історії народу та проблем розвитку нації, просвітницько-виховну та пропагандистсько-агітаційну діяльність різних інституцій та у процесі націотворчої діяльності особи. Вплив суспільної свідомості здійснюється через активність громадян, яка, однак, потребує для своєї оптимізації і результативності чітких програм національного розвитку.

Для громадян національна свідомість є самоідентифікацією, яка надає можливість цілісного включення людини у процес націотворення, становлення держави та її еліти. Натомість провідна роль у формуванні національної свідомості та її об’єктивації у практиці громадського життя належить національній еліті. Тож національна еліта та свідомість сьогодні перебувають у процесі взаємного творення, здатні впливати на розвиток одне одного та змінювати його у потрібному руслі.

Наші лідери мають перетворитись на зріле політичне керівництво, переймаючи досвід західних політиків, для яких інтереси країни важливіші, ніж власні прагнення. Крім того, в європейських країнах громадськість змушує політиків виконувати свої обіцянки, а будь-які порушення негайно висвітлюються в ЗМІ, що може призвести навіть до відставки урядовця. А от українські “слуги народу” оточили себе низкою привілеїв, і про суспільство згадують лише напередодні виборів, роздаючи численні обіцянки.
Різні політики неодноразово стверджували, що після свого обрання до ВРУ скасують депутатську недоторканість, оскільки вона вже стала синонімом безкарності урядовців. Однак сьогодні депутата годі затримати навіть за скоєння тяжких злочинів, а поки Верховна Рада надаватиме такий дозвіл, політик встигне втекти з країни. Україна могла б перейняти європейський досвід вирішення цієї проблеми, коли депутат чи суддя мають функціональну недоторканість лише під час виконання професійних обов’язків, а в повсякденному житті є рівними перед законом як і решта громадяни.

Ймовірним шляхом покращення якісного складу Верховної Ради є внесення змін до виборчого законодавства, зокрема застосування пропорційної системи з відкритими списками. Вносити до них потрібно моральних авторитетів та локальних лідерів громадської думки зі значним рівнем довіри серед місцевого населення, які справді будуть вирішувати проблеми свого регіону. А на місцевому рівні варто застосовувати мажоритарну систему виборів депутатів місцевих рад.

Також необхідно сформувати ефективні форми громадського контролю за діяльністю органів влади, розробити дієві механізми встановлення персональної відповідальності кожного депутата перед виборцями і можливості його відкликання, якщо він не виконує своїх обіцянок. Серед депутатів не повинно бути бізнесменів та олігархів, які прагнуть лише задовольнити свої бізнес-інтереси. Крім того, потрібно чітко визначити повноваження гілок влади, щоб вони цілком відповідали за свої сфери діяльності і не дублювали функції один одного.

Демократичні перетворення та реалізація європейського вибору України вимагає вдосконалення системи державної влади. Вона має базуватись на західних демократичних цінностях, забезпечувати відкритість та прозорість своєї діяльності, формувати національну українську ідею. Том необхідно якнайшвидше провести судову, адміністративну та податкову реформи, спрямовані на демократизацію всієї системи державної влади.

Сьогодні перед суспільством постає завдання створити нову національно зорієнтовану, моральну та відповідальну еліту, здатну на реальні дії, що зможуть подолати той правовий і економічний безлад, який панує в державі. Водночас необхідно сформувати єдину національну ідеологію, яка б допомогла українцям стати активними учасниками націотворення, мати чітку громадянську позицію, знати свої права і вимагати від влади їхнього виконання. Розвинуте громадянське суспільство та потужні незалежні ЗМІ здатні ефективно здійснювати контроль за діяльністю урядовців.

Саме нова відповідальна еліта здатна відродити глибинний національний дух, самосвідомість та ідеологію, які повинні піднести рівень гідності українців і сприяти усвідомленню значимості і цінності нашої держави як невід’ємної складової європейської та світової цивілізації.