Чи не кожен об'єкт інфраструктури України - бомба уповільненої дії. А Дамба Київської ГЕС? (відео)

Тріщини над землею, зношені мережі – під. Чи не кожен об'єкт інфраструктури України – бомба уповільненої дії. Але хто ж зізнається? Дізнавалися Надзвичайні новини, інформують Патріоти України.

Про які ж потужні запаси міцності звітують у Київській ГЕС? Мовляв столична дамба, стан якої щороку піддають сумнівам, непорушна. Та природа, в протистоянні з технічним прогресом, могутня і несподівана. Коли і чи чекати на катастрофічну хвилю, що змиває усе на своєму шляху? Оцініть самі, на скільки років розраховані ці споруди.

Мешканці Русанівських садів – дачного масива на лівому березі Дніпра – визнають: все життя наче на пороховій діжці, і все через велику воду, яка обступила оселі людей. Погреби місцевих мешканців повсякчас підтоплює, тож вони знають: раптом що станеться із Київською ГЕС, яка зовсім близько, все знесе хвилею.

Якщо станеться руйнація греблі гідроелектростанції – невпинний потік води під силенним тиском проломить бетонні конструкції. Десятиметрова хвиля за течією помчить на Київ, просто змиваючи його.

Київська ГЕС розрахована на 100 років експлуатації

Олег Урманов 40 років свого життя присвятив їй. Гідротехнічні споруди зве організмом: живим і водночас уразливим.

«Не можна, щоб станція залишалася повністю без напруги, неважливо з якої причини. Це може призвести до аварійних наслідків, може навіть статися затоплення, якщо вчасно не відкачувати воду», - пояснює головний інженер каскаду Київських ГАЕС та ГЕС Олег Урманов.

Задля своєчасного реагування та надійної роботи гідроспоруд з бюджету виділяють десятки мільйонів. Самій ГЕС більше півсотні років. Її охороняють і обстежують кожну п'ятирічку. Експертизи засвідчують задовільний стан. Сама ж станція розрахована на сто років експлуатації.

Михайло Хорєв, перший заступник Голови Держагентства водних ресурсів України, переконює: навіть при певному високому рівні забезпеченості паводка і при належному регулюванні не відбудеться масового затоплення Києва.

«Так, дійсно є низькі точки на Подолі, є низькі точки на Лівому березі, але я кажу, такі випадки трапляються раз на сто років», - резюмує чиновник.

Дамба Київської ГЕС: Екологи б'ють на сполох

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповідає, що починаючи з 50-60 років експлуатації в дамбі починають створюватися ті невідворотні процеси, які можуть призвести до її руйнації.

У період паводків щороку тане крига, навантажуючи бетонні конструкції. На додаток – десятки землетрусів на рік, які незначними, але регулярними, поштовхами коливають водні маси.

«Це сейсмічна небезпека, і до речі Україна має кілька зон підвищеної сейсмічної небезпеки. 20% обладнання і взагалі всіх технічних засобів, які є в Україні, знаходяться на територіях, які підпадають під зону сейсмічних ризиків. Це в першу чергу зона Вранча, яка від Румунії йде, до речі заходить на нашу територію, майже аж до Харкова», - розповідає Тетяна Тимочко.

Втім, в «Укргідроенерго» заспокоюють.

«Каховську ГЕС ми перевірили на сейсмічну стійкість, і вона підтверджена. Ми таку важливу роботу зробили, щоб бути спокійними», - каже головний інженер «Укргідроенерго» Вадим Рассовський.

Так само він заспокоює, як і в минулі роки, що стан Київської ГЕС нормальний.

«Ми готові до будь-яких ситуацій, до будь-яких паводків. Ми готуємо вільну, так звану ємність для того, щоб якщо буде паводок, то мінімізувати негативні наслідки, пов'язані з якимись там можливими підтопленнями. Вільна ємність становить близько 8 кубокілометрів. Іншими словами – це 8 мільярдів кубічних метрів», - розповів Рассовський.

Гідроенергетики спокійні, але небезпеки від Київського моря, що змиває Оболонь, Поділ і весь лівий берег Дніпра, не відкидає ніхто.

«Всі прекрасно знають про небезпеку, яка несе в собі використання мирного атома, але повірте мені, збиток від того, що якщо щось трапиться з гідротехнічною спорудою, таким як Київська ГЕС… Якщо тут трапиться якась надзвичайна ситуація саме з проривом дамби, збиток буде не менше, ніж, припустімо, від Чорнобильської аварії», - каже головний інженер каскаду Київських ГАЕС та ГЕС Олег Урманов.

Олег Борисович не дарма пригадав Чорнобильську аварію. Після катастрофи 30-річної давності дно Київського водосховища поглинуло 900 мільйонів тонн радіоактивного мулу. Важко навіть уявити перспективу, коли хвиля розбурхає басейн, який поїть українців та зрошує сільськогосподарські лани.

«Будь-яка критична ситуація, пов'язана із руйнуванням, протіканням або зміщенням якимось на дамбі, може призвести до винесення цих радіоактивних мулів в Дніпровський басейн, і це катастрофа. Величезні території будуть просто забруднені стронцієм. Це пошкодження тисячі й тисячі населених пунктів, малих і великих, інфраструктури, мостів, доріг», - пояснює еколог Тетяна Тимочко.

Однак в «Укргідноенерго» запевняють: готові до загроз. З природними несподіванками бореться персонал. Станція співпрацює із силовими відомствами. У Київському водосховищі діють групи спостереження.

«Водолазна служба, катери знаходяться поряд на Дніпрі, які обладнані всім необхідним, які роблять всі заміри, тому що оцінити візуально стан гідротехнічної споруди того ж бетону неможливо», - розповідає Олег Урманов.

Загроза теракту та наслідки будівництва елітних котеджів

На рівні з паводками та землетрусами остерігаються й теракту в період неоголошеної війни.

Крім того, з роками Дніпро потерпає від незаконної та хаотичної забудови. Це той випадок, коли щасливі власники земельних ділянок у водоохоронній зоні обдурюють природу. Зводячи елітні котеджі вздовж дамби, навряд чи людей хвилювала її дренажна система.

Навряд чи люди замислювалися про небезпеку втручання в структуру дамби. Про штучне звуження русла Дніпра, що призводить до проблеми регуляції рівня води. Визначити обсяг матеріальних збитків та кількість жертв від виходу Київського водосховища за береги – нереально, бо таку катастрофу важко уявити.

Катастрофи гідротехнічних споруд, які забрали тисячі життів

У світі майже 46 тисяч гребель і дамб висотою більше 15 метрів. Прориви, здавалося б, непорушних гідротехнічних споруд у новітній історії людства вже траплялися. І всі вони мали руйнівні наслідки.

У 2005 році в Новому Орлеані (США) міська гребля не витримала буревію Катріни, і майже все місто опинилося під водою.

У 2009 році сталася аварія на Саяно-Шушенській ГЕС (Росія). Тоді загинули 75 людей, сама ж аварія призвела до величезних майнових збитків.

Еколог Тетяна Тимочко розповідає, що ця споруда мала величезний запас міцності і не мала би бути зруйнована взагалі. Але аварія на турбіні, і це був людський чинник, призвела до її розриву, і вже потім сталася ця аварія.

У 2010 році стався прорив греблі на річці Інд у Пакистані. Вода затопила більше двох мільйонів гектарів. Загинули майже дві тисячі людей.

У 2011 році у Китаї стався прорив на річці Цяньтан. Тоді хвиля накрила тисячі туристів.

На початку лютого цього року Каліфорнія пішла під воду. Найвища оровільська гребля у американському штаті не витримала тиску води, тому довелося евакуювати 200 тисяч осіб.

Головний інженер «Укргідроенерго» Вадим Рассовський резюмує: «На Землі не існує не тільки гідроенергетичного об'єкта, а взагалі будь-якого техногенного об'єкту, який створила людина, якому б нічого не загрожувало».

Кияни ж, відповідаючи на запитання про можливу аварію на Київській ГЕС, розділилися на два табори: один – безвиході, другий – оптимістів.

«Що в нашій державі можна, якщо ми ні до чого не готові, якщо не доведи Боже… Нікуди не встигнеш втекти. Ви ж бачите, що твориться», - каже мешканець Києва Володимир. І як би не було страшно – тікати немає куди.

«А чого нам має бути страшно. Ми вже пережили війну, голодування. Чого боятися?», - дивується мешканка Києва Євдокія.

А втім, за будь-яких прогнозів варто бути напоготові: тримати аптечку і документи в одному місці та бути в курсі останніх подій, аби на випадок катастрофи не пропустити у ЗМІ адресу пункту евакуації.