Петро Литвин — рідний брат колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина та голови прикордонної служби України Миколи Литвина - з високою імовірністю може отримати посаду першого заступника начальника сухопутних військ ЗСУ. Про це написав на своїй сторінці у Facebook волонтер Роман Донік, зазначають Патріоти України.
"Це одіозний генерал-лейтенант Петро Литвин. Рідненький брат Литвина екс-спікера ВР та голови прикордонної служби України. Той самий неубиваємий, якого не могли, і, як виявилося, не можуть ні звільнити, ні відірвати від посад і годівниць.
Той самий командувач сектору Д, який втік разом з начальником штабу сектору під час Іловайських боїв. А після Іловайська пішов у тінь і більше року в тіні відсиджувався. У нашого народу, пам’ять-то дівоча. Півтора роки минуло й забули. Те, що даний суб’єкт пройшов ВАК, це 90% що призначення відбудеться", — повідомляє Роман Донік.
На посаду ж командувача сухопутними військами, замість Пушнякова, призначений генерал-лейтенант Колесник. Попередня посада — заступник начальника Генерального Штабу.
"За об’єктивними відгуками знаючих людей, у даного призначення є два плюси. Точніше в Колесника. Він у міру можливості реформатор і намагається на кожній посаді щось покращити. На відміну від цілого виводка ще радянських генералів, які займають позицію — як би поменше зробити, щоб не чіпали.
Другий плюс, з військової точки зору, що він пройшов практично всі посади. Тобто має те, чого зараз дуже не вистачає нашим новим, бойовим генералам які отримали звання у цій війні. Досвід управління і розуміння механіки", — уточнив Донік
Частина народних депутатів отримує заробітну плату та додатково сотні тисяч гривень на виконання повноважень, фактично не з'являючись у сесійній залі Верховної Ради України або не голосуючи. Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) отримали доступ до табелів ...
Низка російських військових оглядачів (з категорії більш-менш адекватних) у своїх останніх оглядах звернули увагу аудиторії на кілька ділянок і напрямків фронту, де російські війська й надалі мають «певні труднощі» в тактичній зоні. І хоча, скажімо так...
