Генетика визначає наші фобії: Вчені назвали 8 особливостей, які передаються нам у спадок

«Посмішка мамина, а характер все ж татів» – подібні висловлювання кожен їх нас чув не раз, чого не скажеш про фрази на кшталт «агорафобія у мене від дідуся». Тим часом ДНК зберігає в собі набагато більше інформації, ніж здається. І хоча вчені досі не можуть дати точну відповідь на питання про те, що більше впливає на характер людини: генетика, навколишнє середовище або виховання, багато досліджень показують, що ми успадковуємо не тільки зовнішність, а й, наприклад, «спогади» у вигляді фобій, повідомляють Патріоти України.

Ми дізналися, як «пам’ять предків» може впливати на нашу особистість завдяки ДНК. Подивіться, які неочевидні особливості ви могли успадкувати від прапрабабусь і прапрадідусів.

Фобії

Спогади дійсно можуть передаватися через покоління, але зовсім не у тій формі, як ми звикли думати. Це підтверджує дослідження, в ході якого мишей натренували уникати запаху, схожого з ароматом квітів вишні. Це вплинуло на ДНК піддослідних: частина ДНК, відповідальна за чутливість до цього запаху, стала більш активною в спермі мишей-батьків.

В результаті діти цих мишей і нащадки дітей були дуже чутливі до аромату вишні та намагалися його уникати, хоча у них не було на те ніяких причин. Експеримент показав, що травмуюча подія може вплинути на ДНК і, як наслідок, на поведінку наступних поколінь.

Вчені вважають результати дослідження важливими для вивчення фобій, тривожності і ПТСР (посттравматичного стресового розладу). Задумайтесь, може, ваша боязнь павуків не така вже й ірраціональна, як здається?

Деякі риси характеру ми набуваємо не тільки в ході дорослішання, а ще й завдяки ДНК. Наприклад, варіанти генів WSCD2 і PCDH15 пов’язані з екстраверсією. Можливо, ви такий товариський, бо пішли в далекого предка, а не тому що мама записала вас до купи гуртків у дитинстві. Крім того, існує генетична кореляція між екстраверсією і синдромом гіперактивності та дефіциту уваги.

Дехто вважає, що почуття гумору – це набута риса, яка залежить від того, в якому оточенні росла людина. Але все ж у ході досліджень з’ясувалося, що люди з коротким аллелем гена 5-HTTLPR частіше виявляють позитивні реакції, в тому числі сміх і посмішки. Випробовувані з коротким аллелем частіше щиро сміялися і посміхалися, ніж люди з довгим аллелем того ж гена.

Результати дослідження підтвердилися навіть з урахуванням різних вікових груп, статей, етнічної приналежності і депресивних симптомів.

Сприйнятливість стресу.

Деякі люди більш схильні до стресу, і ця особливість також може передаватися від батьків дітям. Фахівці стверджують, що, якщо мати перебуває у стресовому стані під час вагітності, її дитина може бути більш сприйнятливою до нього.

Більш того, такий ризик є навіть в тому випадку, якщо батьки перебували під впливом стресу задовго до того, як вирішили завести дитину: хронічний стрес викликає ушкодження хромосом.

Однак не варто панікувати: зміни ДНК, пов’язані зі стресом, можуть бути оборотні в деякій мірі за допомогою когнітивно-поведінкової терапії та усвідомленої медитації.

Генетика на 40-60% впливає на ризик розвитку залежності. Зокрема, був детально вивчений зв’язок між нею і геном D2, підтипом дофамінового рецептора. Ймовірно, люди з генетично обумовленою недостатністю дофамінового рецептора D2 більш схильні до вживання викликаючих залежність речовин, адже вони менш сприйнятливі до природного впливу дофаміну.

Деякі люди висипаються менш ніж за 5 годин, при цьому зберігаючи здатність нормально функціонувати. Вся справа у варіанті гена p.Tyr362His, який також називають геном Тетчер (прем’єр-міністр спала всього по 4 години на добу і відмінно себе почувала). Люди з такою особливістю не тільки менше сплять, а й набагато краще справляються з навантаженнями на розумову діяльність навіть після 38 годин неспання.

До речі, не тільки Тетчер могла похвалитися такою суперздібністю. Менше 5 годин спав і винахідник Томас Едісон.

Коли справа стосується грошей, наші вчинки на третину пояснюються природними факторами, вважають фахівці. Це показало дослідження, опубліковане в Journal of Political Economy. З’ясувалося, що деякі люди генетично схильні до ощадливості незалежно від їхнього рівня доходу, статі або виховання.

Крім того, «генетично» економним людям також простіше утримуватися від шкідливих звичок, наприклад вони менш схильні до ожиріння і куріння. Це відбувається завдяки постійності в поведінці і самоконтролю, які обумовлені їхньою ДНК.

Генетика може відігравати більшу роль, аніж практика, коли справа стосується музичного таланту (зокрема, розпізнавання тонів і ритму). Дослідження однояйцевих і різнояйцевих близнюків порівняло здатності людей, що займаються музикою і співом. Виявилося, що деякі люди, які набагато менше практикувалися, все ж показували кращі результати, ніж ті, хто займався більше.

Один із близнюків навіть практикувався на 20 228 годин більше, ніж його брат, але не зміг перевершити його у музичних здібностях. Вчені пояснюють це тим, що деякі аспекти музичного таланту закладені в генах.