Громада прагне врятувати: В Україні руйнуються старовинні замки й розкішні садиби (відео)

Колишні "витверезники" й училища чи просто занедбані музеї: останнє сторіччя перетворило багато давніх споруд на обшарпані стіни чи розвалені мури. У квітні в напівзруйнованому Поморянському замку на Львівщині обвалилася стіна, а садиба Шидловських на Харківщині – горіла, повідомляють Патріоти України з посиланням на ТСН.

Місцеві чиновники констатують, що на утримання таких споруд виділяється недостатньо коштів. До прикладу, на згаданий Поморянський замок, який перебуває на балансі Львівської ОДА, усього передбачено 11 млн грн – однак ці кошти не передаються одразу, оскільки загалом з бюджету на подібні потреби на рік скеровують 9 млн. До його відбудування можуть залучити кошти з боку польських інвесторів, каже очільниця департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук: адже історія замку пов’язана із цією країною. Також держава збирається повертати пам’ятки, які раніше віддала в концесію: через кризу 2009 року концесіонери нічого не зробили заради відновлення споруд.

Мандрівниця Наталія Шанько за два роки відвідала майже 50 замків та фортифікаційних споруд в Україні. Вона розповідає, що в багатьох випадках доля палаців, якими майже не опікується держава, небайдужа саме місцевим жителям.

"Найчастіше це відбувається зі спорудами, куди не так легко дістатися, туристів практично не буває, проте замок для кожного є ледь не членом сім’ї", - каже дівчина.

На її думку, одним із успішних варіантів залучення коштів є використання замків для проведення тематичних фестивалів й свят: отримані кошти дозволяють реставрувати та підтримувати будівлю. Такі заходи і справді набувають популярності: наприклад, у Кам’янці-Подільському, Тростянці й Білгород-Дністровському проводяться фестивалі на території фортець. Тим часом активісти звертають увагу на ще одну причину занепаду пам’яток: недотримання закону. Інколи доведення до напівзруйнованого стану – навмисне, стверджують вони. Це пояснюється великим попитом на землю в історичному центрі: замість малоповерхової забудови набагато прибутковіше звести офісний хмарочос чи ТРЦ.

Як руйнуванню може протистояти небайдуже місцеве населення?

Народний депутат Ігор Луценко, який є одним із засновників та активістів громадського руху "Збережи Старий Київ", називає головною причиною знищення пам’яток відсутність механізмів примусу до дотримання закону.

На його думку, громада має звертати увагу на порушення законодавства, працювати з медіа та суспільством.

"Основний спосіб боротьби активістів - це розголос, стимулювання дискусії у ЗМІ та на рівні осіб з повноваженнями держави та місцевого самоврядування. Важлива суспільна увага. Тоді і правові механізми, як виняток, можуть інколи спрацьовувати", - переконаний він.

Луценко також перелічив об’єкти у столиці, які вдалося врятувати через розголос від руйнування чи забудови: Гостиний двір, Жовтнева лікарня, Пейзажна алея, сквер Небесної сотні. Із природних об'єктів - Жуків острів. Із проблемою нестачі коштів на збереження пам’яток своєрідним чином боролися на Львівщині. Так, Підгорецький замок волонтери рятували краудфандинговою кампанією – небайдужі "скинулися" грошима на відновлення балконної групи частини споруди.

"28 липня 2017 ми запустили краудфандинг, а 26 грудня зібрали 110% на цей проект", - розповідає Юрій Воронецький, голова громадської організації "Софос".

Він підкреслює, що у фонду не було додаткового фінансування від бізнес-структур чи підтримки політиків: "Це чисто філософсько-волонтерське середовище. Фонд створений, щоб відроджувати пам’ятки".

Перемовини волонтерів з представниками влади щодо відновлення частини замку тривали близько півроку: активісти спілкувалися з представниками департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а також Львівської картинної галереї, яка наразі орендує приміщення замку в адміністрації. Зрештою, були підписані документи, якими погоджувалися роботи.

Пан Юрій наголошує, що активісти не мають права займатися реставрацією, тож волонтери взялися за поточний ремонт.

"Для реставрації потрібна найперше експертна оцінка, має складатися проектно-кошторисна документація – на основі цього можна вже починати роботи. А поточний ремонт не потребує таких дій. Замовником була картинна галерея, замовлення виконував львівський завод каменеоборобних виробів - із того самого пісковика, з того самого місця, з якого камінь видобувався під час будівництва замку. Ми використовували оригінальні креслення, надані завідувачем Підгорецького замку", - розповідає голова "Софосу" про процес і акцентує, що з боку ЛОДА та картинної галереї волонтери повсякчас отримували допомогу в розробці проекту.

Воронецький переконаний, що наразі відбудовою пам’яток мають займатися як у владі, так і самі люди.

"З одного боку є громадське суспільство – активне та ініціативне. Але це не професіонали. З іншого боку є фахівці, які не можуть в рамках системи робити щось достатнє. Перспектива врятування культурної спадщини в Україні – це взаємодія державних органів та суспільства. Держава зараз реально не має коштів, а громадське суспільство може таке наробити, що понесе кримінальну відповідальність", - зазначає він.

Фонд на досягнутому зупинятися не збирається. Наразі волонтери шукають фінансування на видання наукового альбому про Підгірці, а також працюють над проектом Children for heritage, метою якого є участь молодшого покоління у збереженні пам’яток.

"Ми хочемо залучити до волонтерської роботи студентів та школярів, провести три акції у Львові, Одесі та Києві, щоб набрати охочих. Ми збираємося проводити навчання щодо культурної спадщини того простору, де вони живуть. Також ми хочемо залучати їх до волонтерської роботи – вивозити на прибирання пам’яток", - розповідає Воронецький про проект. Крім того, у Підгірцях мають організувати волонтерські табори: одна з груп допомагатиме майстрам під час робіт у замку, а інша має за тиждень перекласти доріжку до будівлі.

Залишок від коштів, які були зібрані на краудфандингу та гроші, які виділила одна із львівських IT-компаній, у фонді планують витратити на освітлення підземелля палацу, яке збереглося в хорошому стані і там можна робити експозиції.

Найближчим часом "Софос" пргане розпочати процес ревіталізації Підгірців, для цього фонд береться за об’єднання зусиль як українських органів влади, так і науковців, активістів, а ще - послів Польщі, Литви, Австрії, Італії та Франції. Представники цих країн були причетні до історії замку на Львівщині. Плани у волонтерів великі: не лише приведення до ладу споруди, а й облаштування на території медійно-інтерактивного комплексу. Для цього їм потрібно близько 18-20 млн євро.

"Війна показала проблему відсутності української ідентичності, а зрощувати її можна через причетність до української культури. З одного боку, це освіта, а з іншого боку – причетність до якогось проекту, власне волонтерський рух. Краудфандинг для нас вирішує ціль включення українського суспільства у відповідальність за своє минуле і майбутнє. До цього прикладів громадського фінансування культури не було", - підсумовує Юрій Воронецький.

Поки що нечисленні приклади втручання громади демонструють, що вплив населення таки має свої результати: як у боротьбі за уникнення сучасної забудови замість пам’яток, так і у пошуку коштів задля збереження їхнього стану. Звісно, ситуація залежить від регіонів, від особливостей прав власності. Однак небайдужість в будь-якому випадку призводить до зрушень і часом не дає зникнути залишкам колишньої розкоші.