Як колядували на Різдво вояки ОУН УПА (відео)

Сьогодні ми з вам відкриваємо для себе нові сторінки історії УПА. Навіть у такі важкі часи серед вояків була пісня, а з настанням різдвяних свят вояки колядували… Від Буковини й Гуцульщини до Лемківщини співали повстанці колядки, котрі нараховують стільки куплетів, що для заспіву їх усіх потрібна ціла ніч, од Свят Вечора й до ранку, коли настає Різдво.

Багатогранна творчість цих безіменних авторів - це не оброблене, не відшліфоване, не огранене коштовне каміння, що зветься колядкою. Хоч не всі твори до кінця вражають глибокою музичною чи поетичною довершеністю, досконалістю, проте, поза всяким сумнівом, яскраво засвічуються кришталевою чистотою вкладеного в них тонкого почуття й непідробної правди.

Молодим митцям у ті страшні часи не було коли шліфувати свій талант, своє мистецтво у вищих музичних закладах на композиторських факультетах чи літературних інститутах. Замість пера і музичного інструменту їм доводилось міцно тримати в руках кріси, скоростріли, гранати. Але навіть в таких нелюдських умовах талант пробивався, мужнів і творив. Більшість з них не дочекались вільної України, за яку героїчно боролись. Вони незнаними тихо сплять вічним сном у глибоких могилах на сільських цвинтарях, по лісах, у вічних мерзлотах дикої і ворожої півночі. І нині стоять їх мовчазні братські могили, як дзвони сполоху нащадкам.

Героїчні і болючі сторінки трагедії нашого народу стають відомі лише тепер. І неможливо підрахувати - скільки безневинно постраждалих, знедолених, закатованих, розкиданих по білому світу борців? І навіть тепер тендітна ниточка спогадів живих про молоді героїчні роки, рідні села, традиції й улюблені пісні та колядки їх тривожної юності надає їм другого дихання, примушує ритмічніше битися в грудях серце.

Сумний святий вечір

В сорок шостім році.*
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
Мати з діточками
Замість мали вечеряти
Облились сльозами.

"Мамо де наш тато", -
Діти ся питають.
- Чому з нами не сідають,
- Чом не вечеряють.

"Тата вороги вбили,
Села попалили.
Ті прокляті яничари,
Руїни лишили".

Там далеко, далеко.
В далекій чужині,
Споминають святий вечір
В нашій славній Україні.
Ворота новії, стовпи золотії

Розвеселімося нині

Розвеселімся всі разом нині,
Христос родився в бідній яскині.
Послідним віком став чоловіком,
Всі утішайтесь на землі.
Послідним віком став чоловіком,
Всі утішайтесь на землі.

Всі утішайтесь на землі гойно,
Славу віддайте Йому достойно,
Пожаданому, з неба даному,
Которий весь світ відкупив.
Пожаданому, з неба даному,
Которий весь світ відкупив.

Який весь світ спасе від ада,
Чрез Него всім нам вічна відрада,
За те ми Йому, Пану нашому,
Пісні співаймо весело.
За те ми Йому, Пану нашому,
Пісні співаймо весело.

Пісні співаймо весело, мило
І торжествуймо всі разом щиро.
"Слава во вишних, а мир для нижніх" -
Весело світу голосім.
"Слава во вишних, а мир для нижніх" -
Весело світу голосім.

Світу голосім Господа явно,
О котрім вже нам пророки давно
Пророкували, проповідали,
Що народився Цар віків.
Пророкували, проповідали,
Що народився Цар віків.

Що народився Цар віків, слави,
Зірве на землі зміїні глави.
Перськії цари принесли дари,
Поклін віддали смиренно.
Перськії цари принесли дари,
Поклін віддали смиренно.

Поклін віддали смиренно нині
Христу Цареві, нашій Дитині.
Віддали ливан, смирно і злото,
А ще й кадило зі страхом.
Віддали ливан, смирно і злото,
А ще й кадило зі страхом.

Пісні співають народженому,
У яслах нині положеному.
І ми співаймо і вихваляймо,
Його навіки славімо.
І ми співаймо і вихваляймо,
Його навіки славімо.

Щоби нам дав вік довгий прожити,
І царства Його нам доступити,
Ворогів корити і усмиряти,
І всім у мирі прожити.
Ворогів корити і усмиряти,
І всім у мирі прожити.

Прожити мирно у довголітті.
Йому служити у добрій злу ці.
Чистая Панно, Тебе величаєм,
І хвалим з Сином навіки.
Чистая Панно, Тебе величаєм,
І хвалим з Сином навіки.

Радість нам ся явила

Радість нам ся явила, Діва Сина зродила,
Небеса, небеса, небеса славлять, славлять. (Двічі)

Ангели ся удивляють,
Пастирі ся поклоняють
Нарожденному.

Йосифе старенький, плаче Ісус маленький!
Помагай, помагай, помагай Єго, Єго (Двічі)

Чистій Діві колисати
І піснь Єму заспівати:
Люляй, Пане наш!

Убого ся народив, богатого засмутив
Ірода, Ірода, Ірода злого, злого, (Двічі)

Бо він дітей убиває,
Христа убити желає
Нарожденого.

О Іроде безумний, чомусь так малоумний?
Не знаєш, не знаєш, не знаєш того, того, (Двічі)

Що Христос наш вічно жиє,
Нам благодать свою дає,
Ти вічно згинеш.

Тріє цари со дари Христу поклін віддали
Рожденну, рожденну, рожденну Богу, Богу (Двічі)

На цілий світ славу дали,
Христа в яслах повитали
В біднім вертепі.

І ми Єго витаймо, враз Єму заспіваймо:
"Люляй же, люляй же, люляй же Пане, Пане, (Двічі)

Дай нам в мирі всім прожити,
Вовік-віков Тя хвалити
Нарожденного!"

Прилітали Ангелятка

Прилетіли Ангелята,

Як пташата з неба.

І співали всі дитятку
Весело, як треба.

"Гей же, гей же! О Ісусе!
Гей же, гей же! Слава!"
Та будили там пастирів
Всю нічку до рана!

А для людського спасеня
В тілі народився,
Творець світа, Давець скарбів-
В яслах положився.

Поспішім ми до вертепу,
Поклін Му віддаймо
І весело:"Гей же, гей же!"
Йому заспіваймо.

Гей же, гей же! о Ісусе!
Гей же, гей же! слава!
За щасливу тую нічку
Вічна Тобі хвала!

Голосили, що на світі
Сталася новина:
Діва в яслах днесь на сіні
Породила Сина,

Боже Дитя, всіх Владику,
Пастирі, вставайте,
Біжіть скоро до вертепу,
Його повитайте!

"Слава! слава!"-голосили
В час Твого приходу
І мир людям, як відкрив Бог
Нам свою природу.

автор Степан КАРАЧКО,
"Буковинські старожитності"