Справа в тому, що у саду стоїть бетонний електричний стовп, а в селі є кілька лелечих гнізд. Наприкінці літа птахи активізуються – готуються вирушати у теплі краї. Під час «тренувань» сідають на електроопори і торкаються дротів крилами чи кінцівками. Напруга висока – шансів вижити у пернатих мало, - передають Патріоти України з посиланням на 0342.ua.
Птах-знайда ще дихав. Мабуть, пролежав тут кілька днів, бо верхня частина правого крила загноїлася, а права лапка почорніла. Михайло Кузьмич відніс живу знахідку в літню кухню. Майже три місяці доглядав його, як малу дитину, годував і лікував, пише журналіст Аліса Мудрицька. Небораці посмакували сир, м’ясо, печінка, рибні консерви, не гребував яйцями, макаронами, картоплею.
Пролежав три тижні, відтак почав спинатися на лапи. Рана на крилі загоїлася, а от почорніла кінцівка – відпала. Незважаючи на природну ампутацію, бузьок впевнено шкутильгав на подвір’ї. Навіть літав, хоча швидко втомлювався і приземлявся.
Михайло Кузьмич зрозумів, що зі скаліченим лелекою сам ради не дасть. Від сусідів дізнався про Галицький національний природний парк, де з 2007 року функціонує центр реабілітації. Тож проїхав близько 200 кілометрів, аби відвезти птаха в належні умови.
Це вже 11 лелека цьогоріч, якого доглядатимуть в Галицькому НПП.
Коли кілька зим поспіль московський агресор методично та цілеспрямовано знищував українську енергосистему, ми, заклопотані питаннями, де зарядити телефон і як розігріти обід, зовсім не замислювалися над тим, завдяки кому маємо таку розкіш, як доступна ...
Армія Росії наростила удари по портовій і не тільки інфраструктурі півдня розширеною номенклатурою засобів ураження, що змусило призупинити комерційне судноплавство у виключній економічній зоні Чорного моря. Страждають, звичайно ж, і жителі Одеси та об...
