Яку гречку краще їсти українцям - китайську, російську чи свою

Українці почали менше купувати гречки, за даними Мінагрополітики. За останні 2 роки споживання крупи на внутрішньому ринку впало в 1,5 рази, повідомляють Патріоти України.

"В Україні продають вітчизняну гречку. Крім того, крупу завозять із Росії, Китаю. Щоправда китайська гречка за смаком та розміром відрізняється від звичної для українців. Тому попит на неї менший", - написав у Facebook директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Поставити на гречку

Цього тижня деякі аграрії звернулись до Уряду вжити заходи щодо російської гречки, яка захоплює український ринок. Такими заходами, скоріше за все, може стати заборона на імпорт у нашу країну цієї крупи. Гречка раніше займала вагоме місце в раціоні українців, але за деяких причин його втратила та не може повернути. За даними Мінагрополітики споживання гречки на внутрішньому ринку впало мінімум у 1,5 рази лише за останні два роки. Головною причиною переходу наших громадян на інші продукти, перш за все на інші крупи, є рекордне подорожчання гречки в 2015-2016 роках. Тоді державні органи обґрунтовували це забороною на імпорт гречаної крупи з Росії. Тоді уславлену гречку можна були знайти на полицях магазинів навіть по 55грн за кілограм.

Оскільки ця культура вирощується в світі лише для внутрішнього споживання, то знайти заміну російській майже неможливо. Уряд Азарова закупав гречку в Китаї. Але з’ясувалось, що попит на неї настільки малий, що більше ніхто не робив таких спроб. Вона відрізнялась від звичною для українців крупи смаком та розміром, що не давало можливості навіть переробляти її на вітчизняних підприємствах. Тому аргумент, який висувають аграрії, щодо неякісної гречки з Росії є невиправданим. Оскільки саме китайську гречку споживачі оцінили своїм гаманцем як неякісну, не купуючи її. А гречка країни-агресора мало чим відрізняється від нашої. Тим паче, що гречка є майже не єдиною культурою, собівартість виробництва якої в нашій країні є вищою за Росію. Усі інші сільгоспкультури є дорожчими до 30-40%.

Сало є гарним прикладом ціноутворення на конкурентному ринку. Минулого року його вартість била національні рекорди й в столиці сало можна було купити від 110грн за кілограм. Гарне не якістю коштувало від 150грн. Коли в 2018 році почався імпорт цього продукту з Польщі та Німеччини, то сало опустилося в ціні до 70грн. Це в столиці. А в цілому по країні сало один з небагатьох соціальних продуктів, які цьогоріч впали в ціні та стали більш доступними для наших громадян. Саме в салі та гречці, із причини міжнародної конкуренції на ринку України, купівельна спроможність зростала кожного місяця, починаючи з січня. По переважній більшості інших продуктів купівельна спроможність лише впала. Тому конкуренція це добре або погано українців?

Об’єднання аграріїв, які зараз звернулись до Кабінету Міністрів щодо загороджувальних заходів, у квітні 2018 звертались до Уряду з питання мінеральних добрив. Але тоді їх позиція була діаметрально протилежна – дозволити їх імпорт із Російської Федерації. У той же час посадовці прийняли рішення на користь українського монополісту добрив. Це негативно вплинуло на бізнес та споживачів. Кожному прийшлося викладати з власної кишені більше.

Тому конкуренція це добре. Вона вирівнює умови ведення бізнесу та надає кожному можливість збільшувати свій рівень життя. Україна лише почала свій шлях на світовий ринок і якщо деякі галузі повинні стати більш конкурентними, то це факт.