Ірма Вітовська:"Я сьогодні як Софія Михайлівна Ротару - зібрала всі квіти в залі"....

-Ірмо, вітаю зі званням Заслуженої артистки України! Тривалий час ти працюєш у театрі та у кіно і мені чомусь здавалося, що ти вже Народна.

-Я - космічна, галактична!

-Як колеги зі званням вітали? Було застілля у театрі?

-Ні, моєму сину скоро п'ять років, тому ми вирішили об'єднати моє звання та його День народження в один день і дома просто святкували. Прийшла Олеся Жураківська з великим букетом, прийшли друзі, письменники, художники.

-Як вітала сина з п'ятиріччям, а він тебе - зі званням?

-Він зранку прийшов до нас в кімнату, ми одразу йому подарували приставку з інтелектуальними іграми. На цьому його місія закінчилася, він оразу почав грати. Маму він привітав, сказав: "Мамо, я тебе кохаю!" Чомусь вирішив мамі сказати абсолютно чоловіими словами, але мені це подобається. Нехай мене кохають два чоловіки в цьому житті.

-В тебе свято на святі, адже ти отримала "Пектораль" за головну жіночу роль у виставі "Сталкери".

-Я сьогодні як Софія Михайлівна Ротару - зібрала всі квіти в залі.

-Ти зіграла у цій виставі дуже літню жінку, не кожна акторка на це зважиться.

-Якщо ми кажемо про ремесло, то тут потрібно вміти бути брутальною, смішною, старою, молодою, красивою, косою, сексуальною, асексуальною.

-Нещодавно у День театру Президент Петро Порошенко завітав саме в Молодий театр на одну з вистав, де ти грала. Він пішов з другого акту вистави. Як ти на це відреагувала? Адже ти - акторка на сцені і це ніби не дуже приємно. Якщо будь-хто йде вистави. значить, йому не сподобалося.

-Треба боротися за тих, хто лишився. А якщо в нього нагальні справи - можна це зрозуміти. Залишилися його діти, додивилися виставу. Може, йому треба було, а може - не сподобалося. Це питання не до нас, а до Петра Олексійовича. Гірше було б, якщо вийшо півзали за Петром Олексійовичем. Це було б дуже погано, а так ніхто не помітив. На сцені ми не бачимо, скліьки там глядаів, не чуємо грюкання дверима і за це дякуємо, все.