Іван Плачков:"Я не розумію, чому колосальні гроші виділяються на якісь інвестиційні програми, які не є ефективними"

Кабінет міністрів України розглядатиме питання про запровадження надзвичайного стану в енергетиці через «блокування поставок вугілля-антрациту із зони збройного конфлікту на сході України». Саме таку заяву зробили 13 лютого на засіданні антикризового штабу і зобов’язали зокрема Харківську, Дніпропетровську, Київську, Чернігівську, Запорізьку, Сумську та Черкаську області готуватися до віялових відключень. Чи справді ситуація така загрозлива? Яка альтернатива вугіллю з ОРДЛО? Як добути зиму? На ці запитання Радіо Свобода відповідав колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков, інформують Патріоти України.

– Експерти, у тому числі і я, вже, мабуть, другий рік попереджаємо: якщо ми входимо в опалювальний сезон з запасами вугілля 1-1, 5 мільйони тон, то це дуже мало. Але чомусь урядовці кажуть, що це створює нервову обстановку, що це підігрує Кремлю, сепаратистам і так далі, що насправді ситуація спокійна. Мовляв, ми пройдемо зиму і немає ніяких причин для хвилювання. Це продовжується вже два роки.

Я ще у 2005 році пропонував, щоб ми від’єдналися від енергосистеми Росії і працювали збалансовано на власних споживачів, не купували електроенергію і не продавали.

Нам треба створити енергетичний баланс країни. Ми не знаємо, скільки споживає Україна первинних і вторинних енергоресурсів. Я маю на увазі вугілля, газу, нафти, тепла, електроенергії через призму кожного населеного пункту і кожного підприємства. Ми маємо, з’ясувавши скільки у нас є енергоресурсів, визначити дефіцит і думати не в лютому місяці, а у травні, у квітні думати, як ми цей дефіцит будемо покривати, і що ми будемо робити взимку.

Якщо, наприклад, у нас немає газу, то треба піднімати власний видобуток. Якщо у нас немає антрацитового угілля, або його мало, то ми повинні заключити контракти з ПАР. При цьому в тарифах передбачені ці гроші.

А тепер, у екстреному порядку, нам треба зосередитися і максимально використати ті енергоресурси, які є, а також направити кошти на закупівлю палива на ринку. Я думаю, що ми можемо ще «перехопити» вугілля з ПАР. Але у нас мало часу.

– Чи врятують ситуацію віялові відключення? І чи є для них альтернатива?

– Я думаю, що якщо буде дефіцит електроенергії в енергосистемі, то треба буде робити відключення, але їх треба робити організовано. Не так, як ми робили два роки тому, що відключали одних і тих самих споживачів, і вони не знали, на який час.

Треба робити графік скорочень енергоспоживання – не відключень, а скорочень. Ми скорочуємо практично по промислових підприємствах та інших споживачах таким чином, щоб не відключати населення. Це робили ми в 1997 році, у 1998 році. Це абсолютно можна зробити. Але це треба робити професійно!

Наскільки зараз керівники ПЕК зможуть це зробити? Мені важко сказати. Я думаю, що для цього потрібні професіонали, які розуміють, як працює енергетична система, і що треба зробити для того, щоб вона працювала надійно в умовах ось такого дефіциту.

– Як Ви, як енергетик, ставитеся до блокади ОРДЛО, і чи може Україна обійтися без вугілля з тимчасово окупованих територій?

– Це питання не для енергетиків. Я не знаю, чи правильно, чи неправильно не завозити вугілля з тих територій. У нас це ж «зона АТО». Це ж де-юре ніби наша територія, і підприємства, які ніби працюють на Україну. Це політичне питання.

Але якщо буде на якийсь час зупинене постачання вугілля з тієї території, на півроку чи на рік, то я можу сказати абсолютно відповідально, що українська енергосистема це може витримати.

Але для цього треба логічну тарифну політику і правильний розподіл коштів, які є на енергоринку. Зараз вони абсолютно неправильно розподіляють НКРЕ між суб’єктами ПЕК.

Я не розумію, чому колосальні гроші виділяються на якісь інвестиційні програми, на заміну трансформаторів і так далі, які не є ефективними. Я не знаю, чи у повному обсязі вони використовуються, чи ні.

Сьогодні треба зосередитися на генерації! У нас є базові атомні станції, у нас є гідроелектростанції, є ТЕС. На жаль, генерація, особливо теплові електростанції, сьогодні підтримуються по залишковому принципу.

Треба привернути увагу до них і направити гроші на паливо для ТЕС. Ми можемо ще встигнути якусь частину вугілля купити у ПАР. Ми можемо використовувати теплоенергоцентралі. Вони використовують газ. І вони теж можуть підтримувати енергосистему. Тим більше, у нас газу достатньо, як нам кажуть, у нас достатньо газу і у сховищах.

Але цим треба займатися. Треба збирати фахівців, створювати комісію, а не просто штаб керівників. Нехай там будуть і керівники, але там має бути 50% професіоналів, які зможуть виробити алгоритм роботи енергетики в таких умовах.

Я думаю, що ми повинні пройти цей опалювальний сезон, оцей осінньо-зимовий максимум зараз. Ще нам на місяць-півтора. Але для цього треба зосередитися і ухвалити низку професійний рішень у паливно-енергетичному комплексі.