Кабмін змінив "правила гри" для бізнесу

Нові податки для сплячих ФОП не є спробою влади розвалити бізнес. Уряд хоче, щоб бізнес розвивався. Однак правила гри для підприємців потрібно міняти. Податки потрібно платити, адже це пенсії… У всіх країнах підприємці включають в свій дохід розрахунок сплати податків. У жодній країні світу немає такого, що я не отримую дохід, то і не плачу податки”, – зазначив Розенко.

Він додав, що податки, які платять ФОП, – це “ваша пенсія та пенсія нинішніх людей похилого віку, це похідна від зарплат і податків, що сплачуються”.

Згідно з новими нормами, вже з 1 січня окремі категорії ФОПів, зокрема другої і третьої груп, будуть змушені платити єдиний соціальний внесок 704 гривні на місяць, навіть якщо тимчасово не мають ніякого прибутку. Раніше ФОП, коли в певному періоді мав прибуток, то платив 5% податок і єдиний соціальний внесок. Якщо руху коштів не було, то платити не було необхідності.

Та чи розуміє урядовець взагалі специфіку малого бізнесу і особливо в регіонах? Схоже - ні. Адже для малого бізнесу "закон про мінімалки" виявився нокаутом, наслідки якого неминуче позначаться на подальшому економічному розвитку всієї країни. Подвоєння мінімальної зарплати дійсно допоможе незначно скоротити провал 2016 в бюджеті Пенсійного фонду від зниження відсотка відрахування ЄСВ із зарплати, введеного урядом А. Яценюка. Але це відбудеться не за рахунок великих підприємств, адже у них частка працюючих з зарплатою нижче 3200 грн - мізерна.

Розщедритися змусили середняків, зокрема торговельні, посередницькі і виробничі компанії, які через зарплату оптимізували податкове навантаження. Адже нерідко офіс компанії регіонального значення практично в повному складі перебував на "мінімалці" в 1600 грн. При тому, що реальна середня зарплата становила близько 7-8 тис. грн. Чого не скажеш про малий бізнес.

Відверті розмови з підприємцями, зайнятими в малому бізнесі, свідчать про те, що їхні реальні чисті доходи (після виплати податків і зарплат найманим працівникам) не перевищують 5-15 тис. грн на місяць (5-6 тис. грн щомісяця з одного міні-магазинчика). Багато з них оцінюють свій бізнес, як такий, що перебував на межі виживання. Тому будь-який, навіть незначний негативний вплив проти їх підприємства змушує приймати рішення про припинення своєї справи. Частина з них уже згортає свою діяльність.

Падінню доходів сприяли наступні фактори:

- Різке падіння купівельної спроможності населення і споживчого оптимізму. Якщо раніше в більш щедрі в споживчому плані роки люди робили імпульсивні покупки, то тепер, як правило, обмежуються скромним "обов'язковим" набором навіть до новорічних свят, які закуповуються заздалегідь і переважно в великих супермаркетах;

- Збільшення податкового навантаження;

- Збільшення видатків на функціонування бізнесу (зростання орендних ставок, непомірні скачки комунальних тарифів, особливо на електроенергію);

- Зростання вартості персоналу.

Інфляційні стрибки вимагали відповідної корекції оплати найманої праці. Тож не дивно, що для значної частини чинного малого бізнесу нова "мінімалка" поставила руба питання: закривати бізнес по нерентабельність - або все ж спробувати якось вискочити з лещат непомірних витрат, які не відповідають прибутковості підприємства? В результаті частина підприємців махнули рукою і вирішили закриватися, і цим своїм рішенням вони підтримують негативну статистику, пов'язану, насамперед, з масовим закриттям "сплячих" СПД-шників. Таким чином, закриваються і активні підприємці, а не тільки ті, кого держава "попросила" заплатити соціальний збір не з отриманих доходів, а за фактом їх реєстрації. І дана тенденція має всі умови для свого продовження.

Ніяк по-іншому, як розвалити малий та середній бізнес,нинішні новації уряду назвати не можна. Щоб не казав Розенко, який від цього, схоже, далекий, як Земля від Сонця. Можна ж було, впроваджуючи ті чи інші новації, просто врахувати специфіку малого бізнесу, а не стригти всіх під одну гребінку? Адже є різниця між фінансовими можливостями, наприклад, великого виробничого підприємства - і підприємця з трьома найманими працівниками. Невже для того, щоб це зрозуміти, потрібно знову завести в глухий кут ?