Про це у своєму блозі пише капелан Микола Мединський, передають Патріоти України.
"– Ви досі слухаєте телевізор?
– Вас зомбують... – лунає із вуст мокшанських пропагандистів.
І "розквітають" аж до неба українські чорноземи від "вигаданих" обстрілів північних "братів".
– У вас упереджене ставлення до росії...
– Це політичні розбірки, а простому народові це ж ні до чого... – нав'язливо нашіптує болотяний, мокшанський "змій"...
І здригається від "болю" українська земля Донбасу. Проростають земляними стовпами, розпускаються смертельними пуп'янками бездонних вирв "чорні тюльпани", що пахнуть порохом і смертю.
– Здавалося що земля хитається під ногами, виривається із полону і втікає десь далеко... ген аж за небокрай – розповідає "Батя", очевидець жахливого обстрілу московинами українських позицій.
– Бліндаж рухався немов живий, ми вціліли якимось чудом. Нас ще врятувало, що між нами та місцем падіння міни був ярок, він і погасив частково вибухову хвилю. І цей "прихід" був на досить пристойній відстані від позицій... Мені навіть страшно подумати чим би все закінчилось впавши він ближче до нас.
– Капелан, там вирва з добрий будинок, – розповідає схвильовано воїн, спритно обминаючи якісь валуни, давніші вирви та фундаменти на руїнах колись жилих будинків...
Знову невеличкий ярок і перед очима постає якась сюрреалістична картина...Ніби земля, не витримавши лукавства і брехні про "режим тиші", провалилася – не вирва, а якесь провалля.
Дійсно, промайнуло в голові, їх (московинів) тут "немає", де появляються вони, витає один дух смерті і руйнації.
– Це скоріш всього російський надважкий міномет 240-калібру, так званий "тюльпан", його призначення руйнація фортифікаційних споруд, – пояснює "Батя".
– Але один факт викликає сумнів, - продовжує боєць.
– Ми не чули "виходу", розумієте...? Якщо він працював навіть із максимальної дистанції, а це в межах біля 20-ти кілометрів, "вихід" ми мали б почути, це беззаперечно...
– Можливо-можливо - парирую я.
Хоча за ознаками ця велетенська воронка мені більше нагадує авіаудари нанесені мокшанцями в Сирії, а втім ?...
Повертаємося мовчазні і подавлені відчуттям смерті, що витає в повітрі, у свідомості якийсь незрозумілий звук, то напевно стогін зраненої української землі.
Погляд зупиняється на яскравих квітах: червоні тюльпани на фоні одинокої стіни (все, що залишилось від зруйнованого будинку) – ніби символ майбутнього життя, життя, що проростає із насіння, котрим є кров наших синів, героїв сьогодення, українських воїнів, які так щедро зрошують спраглу землю українського Донбасу.
Тюльпани різні бувають: чорні "тюльпани" смерті і червоні тюльпани життя."
Питання використання 300 млрд дол. знерухомлених російських активів, які заморозили 2022 року у відповідь на російську агресію, дедалі більше нагадує американські гірки. Дискусія щодо них вщухає, а потім розгортається з новою силою. Новий момент набира...
Три речі, які уникають пояснювати: як робиться політика, з чого роблять сосиски і що треба, аби ми цьогоріч отримали ще понад 20 мільярдів євро допомоги від Євросоюзу. Приділимо останньому належну увагу, трохи зануримося в деталі. Чи хоче від нас Єврос...
