Про це у своїй колонці на "Ехо Москви" пише російська журналістка Юлія Латиніна, передають Патріоти України.
За її словами, коли постає проблема реальної військової конфронтації, Кремль відступає. "І це дуже важливо, тому що, скажімо, якщо ми це порівняємо з військовими режимами початку 30-х років, ось, скажімо, Адольф Гітлер, він ніколи не відступав. Коли він мілітаризував Рейн, коли він робив аншлюс Австрії, коли він намагався відгризти шматок Чехословаччини і відгриз, він не хотів війни теж, він сподівався, що йому все це вдасться відгризти мирним шляхом. Але він не блефував. Якби виявилося, що потрібна для цього війна, він би почав цю війну, як він, врешті-решт, почав війну в 39-му році в Польщі", - зазначила вона.
У той же час Латиніна підкреслила, що три випадки - Дейр-ез-Зор, Дума і ізраїльська атака - вказують на те, що Москва блефує. "Росія не хоче війни. Володимир Володимирович розуміє, що маленька переможна війна, вона хороша тільки на екрані телевізора. Вона не буде ні маленькою, що не переможною... І це дуже показова річ, тому що коли ви займаєтеся шантажем, коли ви намагаєтеся грати із себе країну-ізгоя, то дуже важливо не блефувати. А зараз видно, що Путін моргає. Кожен раз, коли йому трапляється не Обама (екс-президент США Барак Обама, - ред.), кожен раз, коли йому трапляються люди, які готові, дійсно, воювати, зокрема, в даному випадку - Нетаньяху (прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, - ред.), в іншому разі - Трамп (президент США Дональд Трамп, - ред.), то, виявляється, що Путін моргає", - підсумувала вона.
Одним з найважливиших елементів статусу (рангу) "наддержави" тієї чи іншої країни (ну, або прагнення претендувати на такий статус) є не тільки значний людський, фінансово-економічний чи ресурсний потенціали, а її РЕАЛЬНА спроможність проєцирувати свою ...
"Хо-хо, от уже й "Іскандери" з Брянщини до нас різко летіти передумали, слава ЗСУ!.. І облитий уриною бункерний гебнюк, який три дні був мовчав і ховався, а на четвертий доручив своєму американському цуцику за себе віддзявкнути (але в того не дуже дзві...