"Кожна людина проходить "вогонь, воду й мідні труби". Так от для мене Іловайськ був вогнем, через який я пройшов зі своїм батальйоном", - Андрій Тетерук

Про ймовірність виходу людей на вулиці, зарплати нардепів, боротьбу із парламентарями-прогульниками, а також ситуацію на фронті та "Іловайський котел" "Цензор.НЕТ" поспілкувався із нардепом Андрієм Тетеруком, повідомляють Патріоти України, продовжуючи:

Схоже, "спокійне життя" для наших народних обранців закінчилося: безтурботне літо минуло – почалася нелегка осінь. Незадоволення рівнем життя потроху виводить людей на вулиці. Минулого тижня то медики протестували під будівлею парламенту, то вкладники банку "Михайлівський" перекривали головну вулицю столиці. Причому ситуація була досить неспокійна – із димовими шашками, конфліктами з поліцією та затриманими. Цього дня ми зустрілися із першим заступником керівника фракції "Народний фронт" Андрієм Тетеруком, щоб обговорити останні політичні та військові події

"Є ПОЛІТИЧНІ ЛІДЕРИ, ЯКІ ПОКРИВАЮТЬ ШАЛЕНУ КОРУПЦІЮ БАНКІРІВ"

- Поки їхала до вас на зустріч, натрапила на мітинг вкладників. Вони перекрили дорогу на Хрещатику, вимагали повернення своїх коштів. Були димові шашки, бійки з поліцейськими. Багато вже було розмов, що люди восени будуть виходити на вулиці. Чи варто боятися таких акцій? Чи це ще не ті масштаби?

- Боятися не варто. Але в обов’язковому порядку потрібно дослухатися до людей. Питання необхідно вивчити. Мій життєвий досвід підказує, що уникання проблеми робить її не тільки неминучою, а й посилює негативний ефект від пролонгації вирішення в часі.

В цьому конкретному випадку щодо банку "Михайлівський", наскільки я розумію, є претензії до Національного банку. Саме через НБУ питання й потрібно вирішувати. Але заважати громадянам пересуватися вулицями міста чи створювати конфліктні ситуації з поліцією не є правильним, компромісним та позитивним. Головне – це не розв’язує проблеми, яким чинном повернути втрачені вклади громадян.

Інше питання - чому люди повелися на запропоновані високі ставки, не звертаючи уваги на застереження про те, що не треба довіряти тим банкам, які пропонують надзвичайно високі відсотки. Близько 80 банків було ліквідовано саме через те, що вони займалися схемами й виводили гроші з фінансового сектору України. Людина повинна замислитись, кому вона віддає свої кошти. Чому не віднесла їх в державний банк, а йде у комерційний? Так, у державному менший відсоток, але є стовідсоткова гарантія повернення вкладів. Це як азартна гра: якщо ти ризикуєш і ставиш всі свої гроші (як вони стверджують), то будь готовий, що ти їх втратиш. Але чому при цьому мають страждати інші пересічні українці, а поліцейські отримувати травми через їхню агресію?! Це несправедливо. Ще один момент. Сьогодні Сергієм Тарутою та пані Тимошенко ускладнюється ситуація з метою звільнити Валерію Гонтареву. Але давайте дивитися на фактаж – у чому є проблема. Наприклад, Тимошенко дорікає НБУ виведенням 80 банків з ринку. Це в той час, коли голова Київської облорганізації "Батьківщини", власник банку "Велес", Костянтин Бондарєв намагався вивести близько 460 мільйонів доларів, а НБУ перешкодив цій махінації. Виходить так, що 90 відсотків валютних операцій його банківської установи були схемними. Тобто є політичні лідери, які покривають шалену корупцію банкірів. Ось тут потрібно розбиратися системно та наводити лад, що, власне, й робилося протягом останнього року.

- Але не лише "Батьківщина" з Тарутою наполягають на звільненні Гонтаревої. Є звернення профільного комітету до Президента...

- Та жодних проблем! Але потрібно дуже уважно дивитися, хто і в який спосіб вимагає її звільнення. Наприклад, компанія " І СД" Сергія Тарути має більш ніж два з половиною мільярди гривень боргів. Ви ж розумієте, чому такий дивний тандем об’єднався?!

- Я так розумію, ви не схвалюєте цю ініціативу по звільненню голови НБУ?

- Я, насамперед, хочу розуміти, що далі?! Якщо ми зараз знімаємо Гонтареву (яка, до речі, визнана банкіром року за лад, наведенний у банківській системі), і знаходимо кращу кандидатуру, яка не допустить дестабілізації у банківській сфері України та коливань національної валюти, я готовий розглянути це питання та голосувати. Але якщо відбувається прикриття, наприклад, свого корумпованого члена партії, як це робить Тимошенко, то тут ідеться про корисливі мотиви. Знаєте, я завжди готовий прислухатися до порад. Однак рішення буду ухвалювати тоді, коли побачу, якими будуть наслідки для країни.

"ПРОДАВ ГОЛОС – НЕМАЄ ЧОГО ДОРІКАТИ, ЩО ТИ БІДНИЙ, І ТОБІ НЕ ПЛАТЯТЬ"

- Нещодавно ви підтримали ідею підвищення зарплат народним депутатам. Але рішення все ж скасували. Причому ви проголосували "за". Чому?

- Дійсно, ми повинні українцям, які працюють в державному секторі, платити ті зарплати, які будуть співмірні їхньому кваліфікаційному рівню та відповідальності. Це аксіома, яка працює у всіх провідних країнах світу. У нас – поки ні. Я розумію емоційність цього кроку. Позиція "Народного фронту" з самого початку була такою: зараз не час піднімати заробітну плату народним депутатам. Бо, в першу чергу, нам потрібно працювати на підвищення обороноздатності країни та посилення економічного сектора. Коли ми за наслідками своєї п’ятирічної каденції будемо бачити, що зробили достатньо потужні Збройні сили та економіку, можемо вести розмову про те, щоб підвищувати зарплату не тільки народним депутатам, а й усім держслужбовцям, які приймають державні рішення, але при цьому оперують мільярдними сумами. Ми повинні розуміти, що спеціалісти на кшталт Макса Нефьодова в бізнесі заробляють дуже хороші кошти. Коли ми таким пропонуємо реалізувати свій потенціал в державному секторі, але не даємо гідну оплату, це з їхнього боку - тимчасовий компроміс...

- Волонтерство.

- Саме так. Але держава повинна розуміти: якщо такі люди мають інтелект, потенціал, досвід, освіту (яку отримують за кордоном, у що вкладають величезні кошти – від 50 тисяч доларів), вони повинні це конвертувати. Якщо ми сподіваємося, що хтось буде працювати на державу безплатно, то на що можна розраховувати?! Це навіть не варто обговорювати. Ми повинні створити такі гідні умови, щоб в и сококваліфікованій спеціаліст, який успішно реалізовує себе в бізнесі, міг це робити й в державному секторі за гідну зарплатню. Не буває такого, що людина приходить працювати на півтори тисячі гривень, оперує мільяр д ними потоками, і при цьому залишається чесною та професійною.

Тому, повертаючись до питання підвищення зарплат депутатам, воно зараз не на часі. Але, його тишком-нишком внесли під час засідання комітету у пропозиції депутатів до проекту бюджету Шкрум, Крулько та інші. Ми, розуміючи, що потрібно приймати бюджет в першому читанні, проголосували. Тепер просто виправили ситуацію.

- Ви говорите, що люди, які прийшли у владу з бізнесу, повинні отримувати достойні зарплати. Так, це логічно. Але у нас є ще, наприклад, лікарі, від роботи яких залежить життя людей. А вони отримують дві-три тисячі гривень. Це ж теж неправильно?

- На жаль, у нас медицина є однією із найбільш слабких галузей, бо тут не проводяться реформи. Я сподіваюся, що Уляна Супрун, яка зараз виконує обов’язки міністра охорони здоров’я, буде мати підтримку парламенту, Президента, уряду та громадськості. Необхідно, щоб зник значн и й вплив фармацевтичних компаній. Існує потужний спротив мафії, яка заробляє на постачанні ліків та усьому, що пов’язано із охороною здоров’я. Я не є фахівцем з медичної галузі, але я буду підтримувати посадовця, який зможе пояснити, до чого призведуть реформи, з якою командою планує це робити, та що для цього потрібно. Коли я буду бачити, що він розуміє, як потрібно діяти, отримає мою підтримку та голоси за необхідні законопроекти. Я казав пані Уляні, що вона може долучати мене до будь-яких акцій – починаючи з роз’яснювальної роботи важливості проведення вакцинації, закінчуючи голосуванням за необхідні для реформування медичної газулі законів. Для мене ця тема є дуже важливою. Так у Вінниці (де я народився і прожив багато років) мені дуже подобається медичний діагностичний центр, який нам допомогла створити держава Ізраїль...

- Він приватний?

- Ні, муніципальний. Наприклад, для учасників бойових дій та пенсіонерів - 50 відсотків знижка на послуги. За такими закладами майбутнє. До лікаря потрібно йти не тоді, коли вже "скрутило". Людина повинна піклуватися про своє здоров’я та регулярно проходити медичні обстеження. Також потрібно займатися спортом. Коли я перебуваю у відрядженнях у США або європейських країнах, бачу, як кожного ранку дуже багато людей займаються зарядкою на вулицях, бігають. Причому як підлітки, так і люди похилого віку...

- У них це вже культ.

- Так. Нам його як раз не вистачає. Наприклад, я перед війною (в квітні 2014 року) встиг пробігти в Києві напівмарафон. Тоді в ньому брали участь декілька тисяч спортсменів. На сьогодні таких бажаючих – втричі більше. Тобто біг поступово набуває популярності. Знаєте, мені сподобався вислів одного з бігунів, якому на вигляд було років 70: "Краще бігати по лісу, ніж по аптеках".
- Чому, до речі, Супрун досі у статусі в.о. міністра?

- Ми очікуємо на подання її кандидатури до парламенту. Особисто я не розумію, чому його досі немає.

- "Народний фронт" підтримає це призначення?

- Для початку потрібно виконати всю процедуру. Давайте побачимо подання, тоді проведемо фракцію, куди запросимо пані Уляну, обговоримо кандидатуру. Всі інші фракції нехай визначаються так само.

- Повернуся до запитання заробітних плат депутатів. Голосування за постанову викликало значний резонанс. Багато хто обурювався не тільки неспівмірності розмірів виплат, а й щодо прогулів парламентарів. Мовляв, не ходять на роботу, а гроші з бюджету отримують. Чому досі не вирішена ця проблема? І як було б правильно карати прогульників?

- Розумне рішення – не голосувати за таких народних депутатів та не обирати їх на наступн и х віборах. Бо варіант не платити всім, адже половина не ходить, буде неправильним. Так ми покараємо не лише прогульників, але й тих, хто працює.

Я можу говорити за себе та свою політичну силу. "Народний фронт" є найбільш відповідальною фракцією за два роки роботи в парламенті. Ми – найбільш дисциплінована політична сила, яка займає перше місце за відвідуванням Верховної Ради. Маємо найвищий рейтинг з голосування за важливі законопроекти. Нам є чим пишатися. Ми є потужним стрижнем парламенту. Як би нам наші опоненти не закидали невисокі рейтинги, ми побачимо, які вони, коли будемо підводити підсумки виборів. Більшість популістів та демагогів, які зараз пишаються своїм рейтингом, на день волевиявлення можуть його взагалі не мати. Люди все бачать. Після Революції гідності всі прекрасно розуміють, чого варті слова і дії. Якщо людина говорить одне, але своїми діями ситуацію в країні погіршує, її підтримка падає. Бо народ хоче бачити якісні позитивні зміни. Він втомився від яскравих лозунгів, популізму та зниження рівня їхнього життя. Адже ми бачимо, як гарними словами покривають корупцію та виводять кошти з країни. Більше того, політики, які жодного дня не працювали в бізнесі, мають величезні валютні заощадження та живуть, як султани. На мій погляд, у найближчі 5-10 років ці люди підуть, їх перестануть обирати. Хоча вони будуть пручатися...

- І намагатися знову підкуповувати виборців.

- На жаль, виборці, продаючи свої голоси, будуть відтерміновувати прогрес України. Це важливе питання. Український народ на виборах повинен обирати своє майбутнє на найближчі п’ять років. Кого оберуть, таким воно й буде. Продав голос - немає чого дорікати, що ти бідний, і тобі не платять. Тому потрібно працювати над політичною освіченістю народу.

"ОДЯГНУТИ НА ГОЛОВУ ВІДРО - ЩЕ НЕ ОЗНАЧАЄ СТАТИ АНТИКОРУПЦІОНЕРОМ"

- Також хотіла поговорити з вами про війну. Зараз ситуація на фронті більш-менш стабільна...

- Я б сказав, напружено-стабільна.

- Скільки вона може протриматися в такому стані?

- До тих пір, поки ми не укладемо мир на наших умовах. Будь-який інший варіант не є позитивним для України. Програш повністю руйнує наші плани розвиватися як самостійна й незалежна держава. Бо Росія буде мститися у той спосіб, як вона вміє. Так, як вона зараз чинить зі своїм народом: заборона свободи слова, в’язниці, робота ФСБ. На жаль, українці забувають про таку загрозу, і починають чубитися та дорікати один одному. Хоча зараз ми повинні бути згуртованими та протидіяти російській агресії. Вона не є лише військовою. Вороги усвідомлюють, що нині не можуть розраховувати на військовий успіх, бо не мають для цього ресурсів. А от протидіяти в інформаційному просторі їм достатньо успішно вдається: збурюють суспільство, провокують зневагу до української влади та дій парламенту. Хочуть зупинити нас у правовому становленні держави. Прагнуть, щоб українці весь час знаходилися в революційному стані, який унеможливить прогрес нашої країни. Це треба зрозуміти, спокійно сприймати ці спроби та працювати. Звичайно, критика має місце бути, бо підштовхує до прогресу, але вона повинна бути аргументованою та не будуватися на ненависті. Так ми не отримаємо жодного позитиву. Однак, на жаль, певні політичні лідери створюють хаос, збурюють суспільство й намагаються зруйнувати роботу Верховної Ради. Насправді, як би її не критикували, але вона є позитивною, бо за цих два роки ми втілили в життя багато важливих питань – починаючи з децентралізації, закінчуюючи антикорупційним сектором. Ви ж бачите, що ми відкрили реєстр, створили антикорупційні органи...

- А їх не забагато?

- Конкуренція набагато краще за монополію. Вона завжди призводить до кращого результату, аніж зосередження всіх повноважень в одних руках.

Час покаже, якій з цих органів буде ефективнішим. Бо навіть серед громадських діячів є дуже багато балакунів, які, прикриваючись перформансами, показують, що ніби отак вони борються з корупцією...

- Це ви на Віталія Шабуніна натякаєте?

- Я натякаю на всіх тих, хто замість практичних дій просто дурять громадян. А люди, на жаль, їм вірять. Одягнути на голову відро - ще не означає стати антикорупціонером. Зліпити за ніч унітаз не є відображенням боротьби з корупцією.

Для мене ліквідація самої системи, яка дозволяє людям ставати корумпованими, набагато важливіша, аніж постійні шоу. Знову ж повертаємося до того, про що вже говорили – потрібно звертати увагу не на слова, а на дії та наслідки. Якщо ми бачимо, що ситуація змінюється на краще, це позитивно. Якщо відбувається лише робота на камеру, мовляв: подивіться, який я антикорупціонер, ходжу й труси на голову вдягаю, то це дурість та зневага до українців. Народ зовсім не цього очікує. Потрібні практичні зміни.

- Ви говорите про те, що Росія проводить потужну пропаганду. Але вистачає українських політиків, слова та дії яких, м’яко кажучи, викликають подив. От нещодавно Надія Савченко здивувала своєю поїздкою до Москви. Юрій Береза заявив, що потрібно позбавити її доступу до державної таємниці. Ваш комітет щось вирішував з цього приводу?

- Ми написали звернення до СБУ, проголосували за нього на комітеті. Дійсно, пані Надія достатньо мужньо поводилася за ґратами. Але ті умови, які вона там мала, і ті, які були у моїх хлопців з підрозділу, які потрапили в полон, діаметрально різні. Мої бійці розповідали жахливі речі, їх катували так, що один із військових просто збожеволів. Хлопцям відрубали руки, на яких були зображені тризуби. А Надія дозволяла собі надівати футболку із гербом на засідання суду та поводити себе зухвало. У мене це викликає здивування – чи не було підігравання російської влади, щоб ми отримали такого депутата?! У Верховній Раді я намагався їй допомагати з самого початку. Радив набратися досвіду: два-три місяці просто подивитися, як працює парламент, зрозуміти, що кожне слово народного депутата має вагу. Але вона має свою позицію і я її поважаю. Правда, не розумію, чого Надія добивається. Дуже багато людей сподівались, що вона працюватиме на країну. А вона закликає проводити переговори із терористами. Її звернення до Захарченка, як до офіцера, є виявом зневаги до справжнього офіцерського звання. Це те саме, що вважати офіцером покидька Моторолу, бо він чіпляв собі погони підполковника.

- Не обговорювали питання про виключення Савченко з комітету?

- Ні. Поки не маємо підстав. Потрібно отримати інформацію з відповідних органів, які повинні займатися безпекою країни.

- А вона на комітеті не звітувала?

- На останньому засіданні комітету ми про це не говорили. Але я чув, що вона ніби відмовилася проходити перевірку. Побачимо.

"ІЛОВАЙСЬК МЕНЕ ЗМІЦНИВ"

- Ви були в "Іловайському котлі". Розслідування тієї трагедії триває два роки. Чому так довго?

- Тому що ми потребуємо якісного розслідування, а не нашвидкоруч зробленої розправи. Це болюча сторінка нашої історії, щоб оцінювати її з "гарячою головою". Ті жертви, які Україна несе щодня, захищаючи свою територію та майбутнє, є важкими для всіх нас. Необачно виносити якісь рішення щодо подій, які ще не закінчилися, було б неправильно. Є багато прикладів, коли помилкові рішення змінюють ситуацію до навпаки. Особисто я, як командир батальйону, зробив усе можливе, щоб дати свідчення. Був у військовій прокуратурі п’ять разів, надавав відео та фотоматеріали, а також запис радіоефіру під час виходу з Іловайська, щоб слідчі могли зробити висновки.

Як народний депутат, уважно спостерігаю за справою. Був присутній на звіті генерального прокурора, ознайомився із секретними документами. Вони є достатньо професійними. Будемо чекати на закінчення розслідування. Коли будуть висновки комісії, тільки тоді зможемо говорити про якість.

- Юрій Береза вважає, що генпрокурор Луценко внутрішньо готовий до того, щоб довести справу по Іловайську до суду. Ви з ним погоджуєтеся?

- Не можу сказати. Можливо, не маю тих даних, якими володіє Юрій Береза. Зі свого боку, бачу налаштованість генпрокурора ствердитися, як людина, яка вміє доводити справу до кінця. Це його велика амбіція. Ми це побачимо вже в суді, що і як підготувала ГПУ.

Чи буде тут політичний тиск? Чи буде хтось намагатися припинити розслідування чи впливати на слідчих? Януковичу це не вдалося. Не думаю, що хтось із тих, хто прийшов після Революції гідності, буде пробувати повторити його дії.

Ми повинні дізнатися правду, прийняти її та зробити висновки. Це допоможе нам не припускатися помилок у майбутньому. Ми живемо в час потужних інформаційних технологій, тому немає нічого, що можна було б приховати. Наприклад, Смоленська трагедія є дуже важливою для польського народу. Тут розслідування також не завершено. Але з’являються нові докази того, що Росія є головним винуватцем у цій ситуації. Те саме із отруєнням полонієм у Лондоні громадянина Російської Федерації Олександра Литвиненка. Справа тягнеться понад 9 років, і також потребує важливих свідчень і фактів, які можна буде пред’явити. Я до того, що важливі не час, а ґрунтовність та беззаперечність доказів.

- Наостанок запитаю вас як військового, а не політика: чим для вас був Іловайськ?

- Знаєте, кожна людина проходить "вогонь, воду й мідні труби". Так от для мене Іловайськ був вогнем, через який я пройшов зі своїм батальйоном. На жаль, не всі вижили – у мене загинули 10 хлопців під час виходу. То було випробування міцності. Це такий маркер, який трапляється в житті кожної людини, щоб зрозуміти для себе: чи правильно я роблю? Кожен проходить такі моменти внутрішнього становлення. Іловайськ як раз був таким моментом – від прийняття рішення, що ми йдемо на підкріплення добовольцям в уже оточене місто, до того, що виходимо із зброєю та прапорами в руках, але не здаємося Росії. Це був дуже важливий і вирішальний етап мого життя.

- Він вас змінив?

- Він мене зміцнив.