Крадущийся сепар, затаившийся песец, или Как я услышал от киевлянки: "Слава Богу, у моих деток учительница переселенка - учит русскому, чтоб знали, где родина!"

Пропаганда окупантів дійшла до наших дитсадків та шкіл. Треба бути дуже пильними і владі, і нам особисто, та не дати тим "східним солодощам" підкрастися зі спини

В Росії його вже так багато, того підступного "звіра", що він тепер до нас лізе.

"Крадущийся сепар, затаившийся песец". Саме так хотів назвати свій пост, і зараз поясню чому. Зараз у соцмережах багато галасу наробив "зрадник із ЗСУ", а як на мене - просто засланець ФСБ, який проколовся. І стільки галасу, але дивно, чому ніхто не дивиться на це ширше?

Моя думка ось яка - українське суспільство аж ніяк не хоче бути пильним. Мова йде про переселенців, скажу: нічого не маю проти славних українців, які жили на Донбасі, та, на жаль, були змушені переїхати, а зосереджусь на тих падлах проросійських, які і переїхали, і допомогу від держави отримують, саме від України, і ще й чимось невдоволені. А інколи думаю: таких не мало - під виглядом переселенця ми отримуємо того самого песця власною персоною.

У чому фішка? Переїхавши, вони шукають роботу, будь-яку, і багато хто з них погоджуються на будь-які пропозиції. А от улюбленими місцями гніздування для східних песців є стратегічні і геть не захищені державою школи, дитсадки, правоохоронні органи, побутова сфера.

Скільки разів чув (на Київщині!): "Вот как хорошо, наша воспитательница не украинская, а переселенка, ответственная, на деток не орет, нашей(!) русской литературе учит", а якось взагалі почув (не від біженки, а від киянки!): "В наших школах "всепропало" без русского образования, окраина быдло и не более. Слава Богу, что у моих деток учительница переселенка из Харькова, украинский знать не заставляет, русскую культуру прививает деткам с детства, чтоб знали, где родина!".

Київ у цьому сенсі ще якось тримає оборону, а ось область трохи здає позиції, бо звісно ж, йти працювати з дітьми за 1300-1600 ой як мало бажаючих... А потім дивуємося, чому таке відбувається у тій самій поліції, з маршрутками (подивіться скільки їх з "донлуг-номерами" їздить), а нам не зрозуміло, чого наших хлопців-ветеранів не хочуть брати у ті маршрутки навіть за посвідченнями.

У Києві таксистів стільки зі сходу, що то жах - через одного шансон врубає, водила чи хамить, чи розповідає про звірства ЗСУшників! Від таких "східних солодощів" аж якось не по собі! Виникає питання - якщо вам так погано, чого ви сюди претеся? Їдьте до московії, там вам "тьотя-путін-сісю-дасть"!

Не все так просто, на жаль, ця навала псевдобіженців разрахована на пропаганду, і треба бути дуже пильними і владі, і нам особисто, та не дати тим східним солодощам підкрастися зі спини. Бачиш сепарюгу-водія чи викладача - РЕАГУЙ! Збирай "патріотичні зібрання" та на місці проводь "роз'яснювальну роботу" з постраждалими від недостачі йоду у мізках, бо якщо спустимо на гальмах, то прийде час, коли всі ці засланці нам з вами влаштують "Варфоломеевскую ночь" і потім годі буде ридати - самі ворога проспали!

Щиро ваш, о.Лука. Тримаймося, браття, ворог не пройде!

Опублікував: Лука Радванський
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Хіти тижня. Народні прикмети на 22 листопада: Цього дня не варто дарувати квіти, випивати та позичати сусідкам сьогодні не варто позичати сіль і цукор, тим більше - гроші

п’ятниця, 22 листопад 2024, 7:05

Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...

GAME OF CHICKEN / ГРА В БОЯГУЗА

четвер, 21 листопад 2024, 22:25

Демонстративний запуск росіянами балістичного носія ядерної зброї по Україні, відповідні попередження посольства США напередодні, повернення ядерної риторики у марення кремлівських безумців, – викликають в памʼяті суспільствознавчі студії. "Текст трохи...