Креативний продюсер «Дизель шоу» Єгор Крутоголов: політика в нашій країні набула такої збоченої форми, що й політикою її назвати важко

2016 рік став переломним для ринку телевізійного гумору в Україні. Епоха безроздільного володарювання Зеленського та його «Кварталу» завершилася. Проект «Дизель шоу», що виходить на каналі ICTV, несподівано залишив позаду конкурентів («Вечірній квартал» та «Лігу сміху») і отримав свій перший «Телетріумф». Високі рейтинги гумористи показали також у телеефірі у новорічну ніч, а в різдвяний прайм обійшли «Квартал» на «1+1».

Про те, що проект користується стабільним інтересом аудиторії, свідчать і дані, які щотижня публікує пошуковик Googlе. «Дизель шоу» протягом року стабільно випереджає «Квартал» у топі інтернет-запитів.

Різке зростання популярності змусило продюсерів шукати для зйомок телешоу більший майданчик. І з 2017-го концерти «Дизеля» зніматимуть у Палаці «Україна». Квитки на перший з них, що відбувся 24 лютого, розлетілися за кілька днів після початку продажу. Тому у квітні артисти проекту планують виступати в «Україні» два дні поспіль.

Із креативним продюсером творчого об’єднання «Дизель шоу» Єгором Крутоголовом «Главком» зустрівся на зйомках скетч-шоу «На трьох» – це ще один проект, який команда знімає на замовлення телеканала, повідомляють Патріоти України.

«Велике дякую всім, хто доживає до кінця зйомки»

На першій телезйомці «Дизель шоу», яка відбувалася в 2015 році в Жовтневому палаці, глядачів з балкону пересаджували на порожні місця у партер. Цього ж року ви вже перебазувались у найбільший концертний зал столиці. При цьому квитки на перший концерт розмели за пару днів...

Більш того, ми навіть рекламу не встигли запустити, а зал уже продався.

Коли був перший концерт, ми про це могли лише мріяти. Думали: «Боже мій, ну як же ще можна продати ці квитки? Яку де рекламу розмістити? В метро, в маршрутках? Як людей затягнути?» На перший концерт ми, звісно, запросили багато друзів, але все одно зал не заповнили. Тоді Льоша Бланар, наш шеф-редактор і вождь, сказав: «За рік побачите: перейматися продажем квитків не треба буде. Вони розлітатимуться самі по собі». Ми, звичайно, посміхалися. Звісно, мріяли, щоб так і було.

Попит є, тому на наступні виступи ціни будуть вищими?

Фінансові питання – не моя парафія. Але добре, що ми перебралися до Палацу «Україна». Там хоч сидіння зручніші (сміється). Це насправді важливо, бо зйомка у нас досить довга – чотири години. Ми знімаємо одразу три програми. Люди, які досиджують до кінця, – просто герої. Ми їм вдячні за витримку. Я особисто не зміг би все висидіти, це фізично складно. Тому велике дякую всім, хто доживає до кінця зйомки.

Розповім цікаву історію. Трохи менше року тому, на літньому концерті в Одесі, ми святкували перший день народження проекту. Підготували глядачам сюрприз – із самого початку у сітці під стелею були підвішені повітряні кульки. І от у фіналі, коли кульки мали полетіти вниз, сітка не відкрилась. Тому нам потрібно було переписати цей момент. Ми попросили глядачів зробити вигляд, що вони ні про що не здогадуються. Знову смикають – воно ніяк. Це перетворилося на якийсь флешмоб. Й тільки на четвертий раз, коли нарешті кульки попадали, глядачі були раді не менше за нас! Воно й зрозуміло – на годиннику вже майже північ.

«Разом зі знімальною групою нас уже більше 100 осіб»

Що таке «Дизель шоу» сьогодні? Скільки людей працює в команді, хто вони?

По-перше, це вісім акторів, яких ви бачите на екрані. Це шеф-редактор Льоша Бланар і його співавтор, мій друг, креативний продюсер шоу Михайло Шинкаренко. Є кілька авторських груп, які працюють на постійній основі, є низка фрілансерів. Авторів у штаті близько п’ятнадцяти. Крім того, є адміністративний цех: юрист, піар-директор, виконавчий продюсер, концертний директор... Коли минулого року ми вперше зробили зйомку «Дизель шоу» на виїзді в Одесі, то замовляли 120 місць у готелі. Тобто разом зі знімальною групою нас уже більше 100 осіб.

Як виглядає бізнес «Дизель студіо»?

«Дизель студіо» – це творче об’єднання. Це продакшн, який виробляє продукт (фільми, телевізійні програми, серіали тощо) на замовлення.

«Дизель шоу» розпочалося як спільний проект із телеканалом ICTV. Зараз яку роль грає канал у роботі студії, її проектах?

Все почалося з того, що я почав зніматися в серіалі «Таксі», який студія Film.ua знімала на замовлення ICTV. Після перших проб, перших записів мене запросили у проект на каналі «Ігри патріотів». Тоді до мене підійшла програмний директор ICTV Олена Білик і сказала: «Ви – моя майбутня зірка!» Я не надав тоді цим словам особливого значення, але потім мене дедалі більше почали залучати до проектів ICTV, я почав підтягувати своїх друзів...

Саме на каналі захотіли, щоб ми робили гумористичний концерт. Від мене цього довго домагалися, а я, напевно, роки два-три відмахувався – боявся братися за таку серйозну громіздку роботу, адже розумів, наскільки величезна махіна потрібна для того, щоб це зрушило. Та все ж переступив через свої страхи. Ми пішли вперед і не прогадали. Така у нас із каналом довга історія.

Співпраця з каналом обмежена у часі?

Зараз ми в процесі переговорів і підписання нового контракту. Про строки та умови говорити не маю права.

Тобто зараз саме той період, коли інші канали вас можуть спробувати переманити?

Є зацікавленість у інших каналів. Ми й із ними вели певні переговори. Але прийняли рішення залишатися на своїй вотчині, де все почалося. І мені здається, що глядачі вже звикли нас бачити саме на цьому каналі. Не хочеться псувати їм враження. Хоча таку можливість виключати теж не можна.

Канал бере участь у зйомках проектів «Дизель студіо»?

Ні, канал отримує вже готовий продукт.

Чи є якісь особливі вимоги у каналу до змісту вашого продукту?

Бувають якісь нерівності, які йдуть урозріз з політикою каналу. Ми їх прибираємо. Це не стосується жартів чи скетчів, ми ж політики не торкаємось. Але, наприклад, коли ми спеціально для залу робимо якийсь інтерактив, то це може не піти в ефір.

Скільки концертів-записів робите у рік?

Навесні два концерти, восени два концерти. І плюс один концерт на виїзді. Минулого року ми знімали в Одесі на День Незалежності, поїдемо й цього року. Сподіваюсь, це стане доброю традицією проводити концерт у столиці гумору у цей день. Нам дуже сподобалося, при тому, що минулого разу в Одесі одночасно із нами давав концерт «Океан Ельзи» на стадіоні. Але у нас була повна зала в Театрі музкомедії, аншлаг і навіть переаншлаг.

Гастролі плануєте?

Наприкінці лютого у нас заплановано кілька концертів в Ізраїлі. Потім починається всеукраїнський тур «Весна смішна». Буде багато міст. До списку додали міста сходу України. Пишуть, чекають, хочуть там нас бачити.

Нас навіть уже люди з Антверпена (Бельгія. – «Главком») запрошують. З Канади, Штатів теж пишуть. Розсипало нас, українців, по світу.

«Є думка розширити акторський склад дітьми»

Як будується співпраця з акторами? На який період укладено контракти?

Зрозуміло, юридично все закріплено. Але мені, як людині творчій, у першу чергу, важливо аби була принципова згода і бажання людини працювати у нашій команді, в цьому жанрі та напрямку.

Можете описати коротко кожного актора «Дизель студіо»?

Євген Гашенко. Гіперсуміш гутаперчевого божевілля. Коли йому дістається простий персонаж, він не може себе знайти. А ось коли у персонажі є якась божевільна іскра, він одразу горить і сяє.

Євген Сморигін. Це академічна пристрасть до ідеального, помножена на актора оперети з елементами гумору.

Яна Глущенко. Професійна різнопланова актриса, ув’язнена у клітці гламурної білявки.

Олег Іваниця. Добрий доктор, який може будь-якої миті вибухнути і роздати «люлєй» усім навколо.

Вікторія Булітко. Ядерна енергія потужністю 200 кілотонн, захована в дуже маленьке тіло.

Марина Францівна Поплавська – наш «кришталевий танк».

Олександр Бережок. Найкращий алкоголік, але в житті майже не п’є.

Нікого не забув?

Себе забули.

Таксисти, далекобійники, зеки, менти, лікарі, батюшки – якісно і дорого (сміється).

«Акторський склад укомплектовано. Нам нікого більше не треба»

Як сформувалась нинішня команда? Влаштовувались якісь кастинги? Чи життя звело?

Не було кастингів. Скоріше, так – життя звело. Коли нам потрібні були актори і автори, ми почали дивитися навколо, хто є в топах, але в той же час досяжний і не скутий контрактом.

От Марина Францівна, наприклад, вважаю, недооцінена телебаченням і, можливо, навіть собою. Це актриса, яка багато часу провела в журі КВК. Але весь цей час вона повинна була грати на сцені і тішити глядачів. Реакція ж на неї просто божевільна. Дуже багато людей приходить подивитися саме на неї. В інтернеті ми теж бачимо реакцію людей на неї.

Тому команда склалася так, як склалася. Притягнулися одне до одного.

Допускаєте розширення чи ротацію акторського складу?

На даний момент акторський склад укомплектовано. Нам нікого більше не треба. Ми відчуваємо цілісність колективу. Єдине – нещодавно у мене виникла думка розширити акторський склад дітьми. Тому що до нас на концерт приходить багато діточок. Хоч ми і жартуємо для дорослих, діти вважають, що ми прикольні. Ми схожі на мультгероїв – малечі просто подобається за нами спостерігати.

Дітей будете підтягувати, певно, своїх?

Я не дуже хотів би, щоб мій син займався акторською діяльністю у ранньому віці. Я знайомився з долями дітей-акторів, найчастіше це сумний досвід. Глядач закохується в образ дитини, а коли вона міняється, перетворюється на дорослого, глядач не сприймає цю людину так само, як колись. І кар’єра на цьому у юного актора зупиняється і часто закінчується трагічно. Є одиниці, здається, які змогли переступити цю сходинку і залишитися в акторській професії. Подивіться на Маколея Калкіна (головний герой комедій «Сам удома». – «Главком»). Він не може себе знайти у дорослому акторському житті. (На концерті, запис якого відбувся 24 лютого, учасником одного з номерів виступив син Євгена Сморигіна, - «Главком»)

Актрису «Дизель студіо» Вікторію Булітко раніше можна було побачити на сцені Київського академічного драматичного театру на Подолі. Тепер через «Дизель» їй довелося залишити театр? Це була умова?

Так, їй довелося піти з театру. Але це в жодному разі не було умовою. Просто подивіться наш графік і ви все зрозумієте. З таким навантаженням важко поєднувати.

А який у вас графік?

Ми зайняті фактично щодня. От нам щойно порахували: до кінця травня у нас буде вісім вихідних. Ми нарощуємо виробництво. Окрім «Дизель шоу», ми ще знімаємо скетчком «На трьох». Причому нам замовили одразу два сезони. Тому доведеться попрацювати, бо зазвичай ми на рік знімаємо один сезон. Плюс ми ще готуємо повноцінний комедійний серіал теж за нашої участі. Тобто часу на театр, на мистецтво, на жаль, не залишається.

«Були спроби перекупити акторів...»

«Дизель» робить ставку на побутовий гумор. Не хочете перетинатися із студією «Квартал 95», яка висміює політику?

По-перше, від політики втомилися вже ми, втомилися люди. Ми не хочемо її чіпати: вона в нашій країні набула такої збоченої форми, що й політикою її назвати важко.

По-друге, ми вважаємо, що життєві ситуації, стосунки людей – це цікавіше за політику. Ми пишемо і граємо актуальні номери, актуальний гумор. Ми намагаємося максимально швидко реагувати на процеси, які відбуваються сьогодні із нашим суспільством. Гумор – це реакція на щось, що відбувається саме тут, зараз, з нами. Коли глядачі бачать, про що і як ми жартуємо, розуміють: так це ж дійсно про мене, про те, що відбувається навколо.

Не чіпати політику – це було рішення творчого колективу? Чи є в цьому певна роль телеканала ICTV, який належить мільярдеру Віктору Пінчуку?

Ні, це в першу чергу наше рішення. От навіть коли ми з партнерами шукали концепцію концерту, у нас були суперечки і дискусії з приводу того, чи торкатися політичної складової, тому що це великий пласт гумору, тим більше в нашій країні. Але практично одностайно всі були проти. Суспільство занадто заполітизоване, а політика не повинна так сильно впливати на життя людей.

Однак «95 квартал» – це ваш головний конкурент.

Не люблю слово «конкуренція». Але, якщо його застосовувати до наших творчих студій, то це як у спорті – на рингу чи футбольному полі. Без інших учасників не буде і змагання, і розвитку.

Вони відчувають, що ви наступаєте їм на п’яти?

Звичайно.

Як це проявляється?

Були спроби перекупити акторів.

Кого саме? На яких умовах?

Не казатиму. Але спроби були, і я радий, що наші актори витримали це випробування.

Були пропозиції, була легка конфронтація... Але ми б не хотіли на цьому акцентувати увагу і втягувати у це якісь особистісні стосунки. Ми підстьобуємо їх, вони підстьобують нас. І нам цікаво.

Ваш шеф-редактор Олексій Бланар колись працював у «Кварталі»...

Він працював у «Кварталі» як автор близько семи років тому, здається. Але після цього він перейшов на канал «1+1» на посаду шеф-редактора, потім у нього були якісь інші роботи. І от уже після всього цього ми запросили його як консультанта нашого концерту, а потім запропонували стати засновником.

На концерти студії «Квартал 95» доволі часто приходять відомі політики, яких потім показують крупним планом. У вас теж будуть такі фішки?

До нас здебільшого приходять відомі люди з інших галузей. Може, в залі й сидять політики, але я їх далеко не всіх знаю в обличчя і не дуже цікавлюся. Та якщо ви подивитеся наші концерти, побачите, що ми досить ретельно слідкуємо за реакцією людей у залі і вставляємо ці кадри. І здебільшого це прості люди. Відкрию вам таємницю: часто ми показуємо своїх друзів.

Людина в кашкеті, яку постійно показували протягом новорічного концерту, – це хто?

Це мій друг. Це, можна сказати, наш корпоративний автомеханік. Наші діти ходять до однієї школи, до одного класу. Але фішка в тому, що обираю обличчя не я. Просто він дуже щиро сміється. Плюс треба було пропіарити корпоративного кашкета, щоб люди купляли. Ми їх теж продаємо (сміється).

То чи є серед політиків ваші шанувальники? Чи такий пул ще не сформувався?

Я бачив тільки, що одного разу Ляшко запостив наш номер «Від джерел до джерел». Він підписав це відео: «Подивись, Зеленський, як треба жартувати». А минулого року Ходорковський теж постив наш номер про Штірліца: написав, що в Росії такий гумор неможливий, а от хлопці в Україні можуть собі дозволити. Це те, що мені відомо.

«Нас дуже наполегливо запрошували до Криму»

Політики запрошували на свої корпоративи?

Ні, політики не запрошували. Але не дуже насправді хочеться. Бо ці люди висуватимуть цілу низку вимог.

На корпоративах «Дизель студіо» працює повним складом?

Є різні варіанти. Зараз уже можливі різні тандеми, нам самим цікаво міксуватися. Та сильний ефект може бути, якщо задіяний буде весь колектив. Ведення заходу, конферанс може бути різним, а виступ – краще, коли весь колектив.

На концерти в Росію запрошували?

Нас дуже наполегливо запрошували до Криму. Ми, звичайно, відмовились. Також деякі федеральні канали з нами вели переговори. Але співпраця з російською стороною на сьогодні нереальна. Ми перш за все робимо український продукт для українців. Тому ми просто чекаємо, коли ця ситуація виправиться.

Основна робоча мова «Дизель шоу» – російська...

Так.

Але українські номери мають хорошу реакцію публіки і підтримку. Мовну політику плануєте змінювати?

Проблема не в тому, що ми не хочемо говорити українською. Це, звісно, наша рідна мова, мова нашої країни, державна мова. Моя мати – викладач української мови. В нашому колективі – Марина Поплавська, викладачка української мови та літератури. Актори вільно володіють українською, навіть білорус Євген Сморигін потроху вчить. Бо в нього діти ходять до української школи.

Але гумор задумується певною мовою із самого початку. Якщо перекладати жарти, це буде калька. А в гуморі важливе кожне слово, розстановка цих слів, їхнє лексичне забарвлення. Якою мовою думає автор, такою мовою він гумор і «народжує». Зараз починаються спроби насильницького введення української мови на телебачення. Є кілька відповідних законопроектів уже. Я проти таких різких рухів.

Ми бачимо реакцію глядачів на українські номери, тому самі збільшуємо їхню кількість. Але буде дуже неприємно і складно, якщо введуть ці квоти, про які гуде весь Facebook.

Як проводите відбір авторських текстів?

Автори працюють у нас в офісі. Читки відбуваються щодня. Але все це курує шеф-редактор Олексій Бланар. Починається все з відбору тем і концептів номерів. Потім шукається гумористичний «двигун», хід. І лише наприкінці прописуються діалоги і жарти.

На якому саме етапі приймається рішення – бути номеру чи ні?

Буває багато варіантів. Буває так, що номер одразу зрозумілий, одразу прописується. Але на етапі постановки або читки ми розуміємо, що він слабкий і не витримує конкуренції з іншим матеріалом. Тому він може «вилетіти». А може несподівано народитися певний інфопривід і номер потрапить у програму буквально за кілька днів до концерту. От у нас так було із номером про дідуся, який продавав картоплю. Він народився буквально за три-чотири дні до концерту. А буває, що вже на монтажі ми можемо відмовитися від якогось номера, від постановки в його програму. Це не через цензуру, а просто через неактуальність чи недостатню силу матеріалу.

Якось ви зізналися журналістам, що найбільший хабар, який ви давали у житті, становив 15 тис. доларів. Настав час, розказати, кому і за що ви дали ці гроші.

Ой... Ну, всіх карт я, звичайно, розкрити не можу (сміється).

Але я хотів купити квартиру подешевше, а вийшло так, що сам себе наколов на набагато більшу суму – натрапив на квартирних аферистів.

Взагалі, я помітив, що всі мої спроби нелегального існування призводять до ще більших втрат. Перший «дзвіночок» був, коли я купив у якогось хлопця магнітолу в машину. У мене тоді була «Таврія», а на заводі, певно, думають, що в цій машині люди слухати музику не повинні. Ну, і я з рук купив магнітолу. Я підозрював, що вона може бути «нечистою», але закрив на це очі. Щойно її купив, за тиждень у мене зламали машину і витягли ту магнітолу. Я купив уже нову, за тиждень у мене витягли і цю. І я зрозумів, що ефект бумеранга працює. І от коли я спробував обдурити систему і дати хабара, втратив багато грошей. Врешті зрозумів: краще я буду як усі, але не буду так «попадати».