Круглий сирота Микита Баула, син загиблого у війні на сході бійця батальйону "Айдар", потребує медичної і фінансової допомоги. Про це виданню Цензор.НЕТ повідомила волонтер фонду "Стрічка надії" Оксана Лазебник (Ксюша Київська), передають Патріоти України.
"До 2014 року Микита Баула жив життям звичайної щасливої дитини: люблячі тато і мама, бабуся і дідусь, які обожнюють. У 2014 році почалася війна в Україні і тато Микити, Сергій, серед перших добровольців встав на захист країни. А в кінці 2014-го року мамі Микити поставили страшний діагноз - рак легенів.
8 місяців сім'я і лікарі боролися за життя Юлі. Весь цей час Юля намагалася проводити з сином, багато розповідала і посміхалася. Вона хотіла щоб Микита пам'ятав її веселою, мудрою, красивою і здоровою", - розповіла Лазебник.
Мами хлопчика Юлі не стало 29 липня 2015 року. Юлин батько, дідусь Микити, не перенісши смерті дочки, важко захворів, упав у кому. Тетяна Миколаївна, бабуся Микити, боролася за здоров'я чоловіка чотири місяці, але знову безуспішно.
"Смерть мами і дідуся хлопчик переживав дуже важко. Зрозуміти і прийняти втрату найближчих людей 4-річна дитина не могла, постійні сльози та істерики - психологічний стан Микити був дуже складним. Бабуся прикладала всі сили, всю свою любов, щоб допомогти внуку примиритися з новою реальністю. Але перенесений хлопчиком стрес викликав появу множинної алергії, яка привела до хронічного обструктивного бронхіту, який переходить в астму. 5 місяців бабуся з Микитою практично постійно провели в лікарнях", - розповідає Ксюша Київська.
В цей час, 23 травня 2016 року, загинув батько хлопчика Сергій, командир відділення 2-ї афганської штурмової роти в батальйоні "Айдар". Під час рейду в тил противника він з побратимом підірвався на фугасі бойовиків. За словами волонтера, з часом хлопчик сам все зрозумів:
"Повідомити цю страшну новину Микиті бабуся не могла, говорила, що тато в тривалій військової відрядженні. Але і приховувати це довго не довелося. Микита знав, що тато захищає Україну, бачив сюжети про війну по телевізору, чув розмови дорослих. Одного разу він сам запитав бабусю, чому вона ухильно говорить з ним про тата, тому що його вбили? Дитина, яка ніколи не бачила війни, стала боятися гучних звуків, феєрверків".
Крім непоправних втрат на плечі бабусі Микити обрушилася маса проблем - фінансових, побутових, юридичних. Хвороби дочки і чоловіка спричинили за собою великі витрати, Тетяні Миколаївні довелося залишити роботу, бо Микиті потрібно було приділяти весь час. Жити їм довелося на 1130 гривень Юлиної пенсії.
"Через те що батьки хлопчика були прописані в різних місцях з оформленням військової пенсії для Микити виникла тривала тяганина, - пояснює волонтер. - Здоров'я Тетяни Миколаївни теж вимагає уваги - у неї проблеми з серцем, інсулінозалежний діабет, кілька років тому вона перенесла інсульт. За допомогою волонтерів та просто небайдужих людей вдалося вирішити більшість бюрократичних проблем".
Ксюша Київська вже організовувала збір коштів в 2016 році на карту Тетяни Миколаївни. Це дозволило вирішити деякі першочергові побутові та медичні проблеми і підготувати Микиту до школи.
"Зараз Микита ходить у перший клас, спілкується з однолітками. Любить ліпити, з захопленням будує з кубиків Lego, танцює і напам'ять розповідає вірші. А бабуся переймається, адже з настанням холодів у Микити загострюється бронхіт, частішають напади задухи. Проживання в селі сильно ускладнює своєчасне отримання медичної допомоги.
А ще Микита потребує профілактичних госпитализацій двічі на рік, йому дуже допомагає відвідування соляних кімнат. Здоров'я бабусі теж постійно на межі кризи, а крім неї у Микити нікого немає. Пенсії, яку отримує Микита, ледь вистачає на сплату комунальних платежів та поточні витрати (харчування, медикаменти, дорога). Так що наша допомога та увага Микитці і Тетяні Миколаївні потрібні постійно", - підкреслює Лазебник.
Карта Приватбанку бабусі Микитки
4149 4996 4417 0647
Дечева Тетяна Миколаївна.
Телефон Ксюши Київської - волонтера, яка опікується Микиткою 0631574931.
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...