Крим: Природа бере своє, з загорозою для людського існування

"Патріоти України" звертають увагу на загострення екологічної ситуації в окупованому Криму, наводячи допис у Мережі анонімної користувачки - судячи з усього, мешканки півостріва.

Крим - це острів. Посушливий напівпустельний острів, який плаває в солоному морі. Воно не лише омиває його з усіх боків, а й знаходиться усередині - в нижніх горизонтах підземних вод. Тисячи років нечисленні прісні опади, просочуючись у грунт, боролися з рапою, намагаючись її витіснити та розмити. І тисячоліттями рапа перемагала, просочуючись на поверхню, виходячи солонцями. Величезний солонцевий посушливий острів. Навесні солонцеві степи, завдяки талим водам і ласкавому сонечку вкривалися морем степових квітів, але до літа все в'януло, степ ставав мертвим.

Так було, допоки сюди не прийшов Північно-кримський канал, з 20% обсягу стоку Дніпра, гігантською ірігационной мережею і технологіями масового безперервного промиву грунтів. Гадаєте, канал будували, щоб напоювати кримчан, або розвинути туризм Південного Берега? Ха-ха три рази. Титанічна програма мала головною метою зміну природного ландшафту, перетворення солончакового степу на регіон з середземноморською кліматичною нормою промиву грунтів прісною водою.

Мільярд кубометрів води на рік. Рік за роком, десятиліття за десятиліттям. Солонці відступили, рапу постійним підземним куполом прісних вод було витиснено до підземних горизонтів, які жодним чином не впливають на вегетацію рослин. Приїхали десятки, сотні тисяч людей, заселили нові селища, побудували нові підприємства. Хтось із них почав працювати на землі, хтось - заводах, хтось - у сфері обслуговування. І ось рубильник під назвою Північно-кримський канал вимкнули. Вся гігантська модель штучного природного моделювання та користування перестала існувати. У цій моделі все трималося на тому самому мільярді кубометрів дніпровської води.

Жодне крапельне зрошування на солонцях неможливе. Ніхто не житиме в майже 800 селищах степового Криму, коли там не буде роботи, або містах, де зупинилися підприємства черех її нестачу. Повернення Криму до свого природного стану пустельного посушливого острова, покритого солонцями, є цілком закономірним. Зі зникненням штучного живлення прісних горизонтів природа бере своє. Фахівці-гідрогеологи, у тому числі і місцеві, жодних ілюзій з цього приводу не мають, але мовчать. Чому так? Чому-чому...

Тому. На нас чекає незабаром драматична, а, можливо, і трагічна сторіночка в історії Криму, коли мільйони доль будуть зламані.