Луцьк плаче, прощається, дякує. Тисячі людей проводять в останню путь очільника міста (фото)

Луцьк провів в останню дорогу очільника міста Луцька, депутата, політика та шановану всіма людину - Миколу Ярославовича Романюка.

Луцьк плаче. Луцьк прощається. Луцьк дякує. (ФОТО)

Сьогодні, 5 лютого 2017 року, Луцьк провів в останню дорогу очільника міста Луцька, депутата, політика та шановану всіма людину - Миколу Ярославовича Романюка.

... Ранок видався похмурим та холодним. Здається, сама природа протестувала проти того, що у засвіти відходить людина у повному розквіті сил, якій ще жити та жити, працювати, любити, виховувати внуків.

Лучани, зі сльозами на очах, поспішали до квіткових магазинів, палаток, щоб придбати квіти, перев'язавши їх чорною стрічкою "Вічна пам''ять".

А потім всі рушали до Свято-Троїцького кафедрального собору, де о 11.00 годині мали розпочатися панахида та відспівування.

Тисячі людей заполонили територію біля драмтеатру, навколо собору. І коли пролунав дозвіл заходити у храм - то лучан було стільки, що яблуку ніде було впасти.

Усі з квітами. Всі зі сльозами на очах: родина, друзі, колеги, очільники адміністрацій з інших міст, і безліч лучан, котрі прийшли попращатися зі Своїм мером, батьком міста, котре він очолював з 2010 року.

Блаженна тиша у соборі, безліч священиків різних чинів і вселенська скорбота, яка, здавалося, проникає далеко у серце та душу.

А коли відспівали і пролунала "Вічна пам'ять", слово взяв владика Михаїл. Він говорив про новопреставленого міського голову прості і зрозумілі речі, суть яких зводилася до того, що Микола Ярославович був Людиною. Людиною з великої літери, Людиною, котра дбала про розвиток свого міста, яке обов'язково мало стати європейським, Людиною, котра завжди стояла поруч, коли прощалися з героями АТО, які боронили Батьківщину від агресора, Людиною, котра зранку вже була на роботі, а ввечері - ще продовжувала бути, Людиною, котра завжди відгукувалася на прохання про допомогу і робила все, що було у її силах.

Але назворушливішим був момент, коли владика попросив усіх, хто був у храмі, подякувати Миколі Романюку за його добрі справи, за життя, покладене для розвитку міста, за його щире серце - присутні голосно сказали "ДЯКУЄМО!!!" і ... пролунали аплодисменти. Неймовірно гучні, від щирого серця - останні аплодисменти для дорогого Миколи Ярославовича.

Вийшовши з собору, дух перехопило, коли перед очима постало людське море. Люди були скрізь. І всі хотіли віддати останню шану.

Перше, що спало на думку: до поганої і недоброї людини стільки б народу не прийшло. Саме оце велелюддя стало яскравим прикладом, як прожив своє життя Микола Ярославович Романюк. Його любили всі. І всі прийшли до нього на останню зустріч.

О 12.00 розпочалося громадське прощання з померлим у Волинському драматичному театрі. Самостійно потрапити було дуже важко, оскільки натовп "заносив" то в один бік, то в інший. Прощання відбувалося на другому поверсі.

Організатори постаралися, щоб все пройшло дуже достойно у зовнішних атрибутах: оформлення, охорона заходу, попередження небезпечних ситуацій (біля театру чергувала "швидка"). А внутрішнє наповнення принесли люди, котрі йшли і йшли.

Біля труни клали квіти: гвоздики, троянди, велетенські букети, кошички, вінки - їх була неймовірна кількість, а курсанти військового ліцею ледве встигали їх відносити.

Коли ми вийшли з театру, попрощавшись з Миколою Ярославовичем, кількість людей так і не зменшилася - настільки багато було бажаючих віддати останню шану.

Поховають Миколу Романюка у селі Золочівка Млинівського району, що на Рівненщині.

... Миколо Ярославовичу, нехай ці щирі слова будуть для Вас подякою за те все, що Ви зробили для міста.

Ваші добрі справи назавжди залишаться у серцях лучан та їхніх дітей. Адже пам'ять вічна, і доки вона є - доти є життя.

Сьогодні у древньому Лучеську другий День жалоби. Місто сумує і плаче за своїм міським головою.

Адже, як сказав владика Михаїл: "Буде інший голова, життя іде, звісно, виберемо іншого. Але такого міського голови вже ніколи не буде".

Нехай рідна земля буде Вам пухом, нехай Господь подарує вічний спокій у своїй небесній оселі, нехай Царство Небесне буде для Вас теплим і затишним Домом, адже своїм життям Ви на це заслужили.

А ми будемо пам'ятати і продовжувати розвивати місто так, як того хотіли Ви.

Любимо. Ціінуємо. Пам'ятаємо.

Вічна пам'ять і вічний спокій Вам, дорогий Миколо Ярославовичу!






















































Текст: Надія Омельчук

Фото: Анастасія Качина
Джерело

Опублікував: Evora
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Сміттєву люстрацію" залишимо в історії: "Действовать в ногу со временем, будем применять гражданские аресты коррупционеров", - одеський активіст

четвер, 27 липень 2017, 23:24

Подібна практика цілком законна, її поважають в усьому світі. "Руководители Международной Антикоррупционной Ассамблеи предложили мне возглавить их представительство в Овидиопольском районе.Мы очень хорошо поговорили и увидев серьезность их намерений и ...

З чим Росія святкуватиме День флоту: "Суперлодка "Дмитрий Донской" - гроза морей или пугало?", - Злий Одесит

четвер, 27 липень 2017, 22:40

На сьогоднішній день ТК-208 "Дмитро Донський" - це єдиний важкий атомний ракетний підводний крейсер стратегічного призначення проекту 941 "Акула", який знаходиться в строю ВМФ РФ. Інші або розпиляні, або в резерві. "В это воскресенье в России будут пра...