Митрополит Онуфрій начхав не лише на канони, а й на людську мораль: Коментар щодо "зливу" сповіді Олександра Драбинка, - священик УПЦ МП

Декілька днів тому на YouTube з'явилося відео сповіді митрополита Олександра Драбинка єпископу Клименту Вечері (поважаючи тайну сповіді, я свідомо не даю посилання на це відео, але скажу: там дійсно можна почути слова не лише діалогу, а й самої сповіді!). Ця подія мене спочатку кинула в холодний піт, потім в жах, потім в істерику. Багато сорому було в нашій Церкві. Але це вже, вибачте, за край.

Я зараз не буду писати про саму проблему з Новинським, Драбинко та Березовським. Мова йде не про особистість пана Олександра, хай зі своїми гріхами чи їх відсутністю розбирається сам, а мова - про вище керівництво УПЦ МП. Як священику цієї конфесії, мені просто соромно за неї. Бо таємниця сповіді є чи не найголовнішою основою християнської віри. Її розголошення дозволяється лише у окремих випадках, коли мова йде про загрозу життя іншої людини, та й те - розповісти можна лише правлячому архієрею. А ніяк не на весь Інтернет.

Такої ганьби Київська Митрополія давно не знала (саме канонічної ганьби). Я навіть не пригадаю, коли взагалі був такий скандал. Ще не стихає шквал обурення людей з приводу звернення Синоду до Петра Порошенка, в якому м.Онуфрій без суду та слідства поливає брудом власного колегу, митрополита Олександра Драбинка, захищаючи Новинського (під виглядом "захисту УПЦ МП").

Митрополит Онуфрій демонстративно начхав на усі норми навіть не канонічного права, а й навіть людської моралі. За церковними законами взагалі не можна священикам чи єпископам судитися у суді "світському". Жодної постанови церковного суду по митрополиту Олександру немає. Тобто для Церкви він - не винен. І якщо м.Онуфрій мав до нього якісь претензії, він був зобов'язаний озвучити їх у церковному суді та відсторонити від служіння, а не писати ганебні демонстративні листи президенту.

Хочеться запитати у митрополита Онуфрія: чим же йому такий дорогий пан Новинський? Гроші? Не вірю. Так як кожен рік побори зі священників взлітають у рази, а за їх несплату можуть і сану лишити з поясненням "не вмієш заробляти гроші? який же ти священик після цього?".

Коли до церковної влади прийшов митрополит Онуфрій, у багатьох були великі сподівання на нього. Але, на жаль, жодне не виправдалося.

А тим єпископам, які думають, що їхня влада безмежна та вічна, нагадаю Апостольські Правила, в яких чітко зазначено, що народ обирає собі єпископа, в тому числі і митрополита. А після випадку з розголошенням сповіді м.Олександра - м.Онуфрій, здається, навіть не збирається у межах своїх повноважень покарати винних у цьому канонічному злочині. Хоча це його єдиний шанс повернути УПЦ МП хоч якусь повагу навіть серед власного духовенства, побажання якого відверто ігноруються - і щодо патріотизму, і щодо зв'язку з РПЦ.

Та ще, Владико, Ви чи не єдиний у нашій Церкві, кому начхати на бійців АТО, коли в країні йде війна. І піаром навколо звільнення "кіборга" тут не обійтися, бо священики нашої конфесії від себе відривають, щоб на фронт щось передати, ходять по шпиталях, збирають гроші на поранених бійців, а вище керівництво на чолі з Вами підтримує "казаків"-сепаратистів, проросійських "батюшек-агітаторів" (у яких триколор стирчить з-під жовто-блакитного підрясника, натягнутого від страху бути побитим власними парафіянами), і "відмазується" "видавленими крізь зуби" звітами на Вашому офіційному сайті, а у реальності - тільки намагається заважати будь-кому з духовенства, хто хоче допомогти патріотам нашої Батьківщини.

о.Лука Радванський.