На що витратять рекордне фінансування Міноборони - велике інтерв'ю (фото, відео)

Російське терористичне угрупування в зоні АТО – близько 40 тисяч , з них 5 тисисяч регулярних військ РФ. Вони зосередили там близько 600 танків, 1300 бойових машин, 760 артилерійських систем, 300 залпового вогню.

– Напевно почнемо з військової ретроспективи 2016 року. АТО –які найдраматичніші моменти за рік ви б відзначили?

– Ви знаєте, практично в цьому році в зоні проведення антитерористичної операції ситуація була постійно достатньо напруженою і важкою. Звичайно, що це було пов’язано з тим, що, на жаль, російське терористичне угрупування, яке сформовано в зоні АТО – сьогодні там близько 40 тисяч, із них 5 тисяч регулярних військ Російської Федерації, вони грубо порушували Мінські угоди. Тільки в цьому році більше 16 тисяч разів вони порушили режим тиші. Вони зосередили там величезну купу озброєння і техніки – близько 600 танків, 1300 бойових машин, 760 артилерійських систем, 300 систем залпового вогню. Звичайно, що при такому скупченні військових, особливо тих, які не бажають виконувати Мінські угоди, які дуже агресивно налаштовані на Україну, вести мову про спокій було дуже важко. На жаль, під час ведення бойових дій і обстрілів тільки цього року ми отримали 1,5 тисячі особового складу поранених і 211 чоловік загинуло. Звичайно, що нам вдалося припинити вогонь на двох напрямках – це в Золотому і Петрівському, де були розведені війська. І до сьогоднішнього дня тут режим тиші дотримується. Не вдалося нам розвести в районі Луганського, тому що там практично кожного дня тривають обстріли з мінометів та іншого озброєння, і з іншої техніки. Дуже важка ситуація була протягом цього року, остання – це Світлодарська дуга. І тут я хотів сказати, що військовослужбовці Збройних сил достатньо професійно виконали завдання, які були поставлені перед ними. На жаль, оте угрупування військ, яке сьогодні знаходиться в Донецьку і Луганську, не стоїть на місці, як живий організм воно рухається. Особливо використовуючи так звану "сіру зону" і пробуючи зробити таким чином, щоб висоти, дуже важливі об’єкти зайняти. І, звичайно, що Збройні сили України зараз знаходяться в такому стані, які здатні і спроможні реагувати на це. Світлодарська дуга – якраз один із прикладів, коли ми були вимушені реагувати на рух терористичних угрупувань вперед, на зайняття ними важливих висот. І тут штурмові дії, які почалися з боку терористичних угрупувань, отримали достойну відповідь. І вже практично на плечах відступаючих терористичних угрупувань ми зайняли якраз ті висоти і важливі позиції, опорні пункти, які сьогодні нам дають можливість значно зменшити і кількість обстрілів на тому напрямку, і зменшити ризики обходу наших підрозділів, і захоплення об’єктів у "сірій зоні".

– Як ви вважаєте, чи не буде спокусою зацікавлених осіб розглядати цю ситуацію, зокрема зміну нашої дислокації внаслідок боїв на Світлодарській дузі, як порушення Мінських угод? Ми знаємо, що досить-таки іноді специфічно трактуються дії сторін у рамках Мінських домовленостей. Чи не надходили якісь сигнали від наших партнерів, посередників, що, мовляв, щось ми порушили?

– Ви знаєте, що стосується Російської Федерації, спочатку хотів би сказати про це. Вона використовує навіть те, чого немає. Цей приклад вона, звичайно, буде використовувати для того, щоб нас звинувачувати. Що стосується наших партнерів, таких звинувачень немає, тому що їх бути не може по суті. Тому що ми не порушуємо Мінські угоди. Взагалі, згідно Мінських угод та територія належить Україні. Тому ми всі пересування робимо на своїй території.

– Александер Хуг, перший заступник голови спостережної місії ОБСЄ, фіксує, що приблизно на 300% було підвищення застосування забороненого Мінськими угодами озброєння. 300% – вагома цифра, чи будуть наслідки, на вашу думку? Якими вони могли і мали б бути?

– На жаль, така тенденція є щодо застосування забороненої зброї. Я хотів би навести останній приклад. Тільки у грудні з тисячі обстрілів, які відбувалися, з боку терористичних угрупувань, 500, тобто половина, було із забороненого озброєння. Звичайно, що це несе за собою серйозне порушення цих угод. І ми отримуємо, на жаль, втрати і поранених, тому що застосовується та зброя, яка не повинна застосовуватися. Ми, звичайно, реагуємо на ці всі виклики і готові відповідати тоді, коли є загроза нашому особовому складу, тоді, коли є загроза прориву противника або наступу. Ми відповідно реагуємо на ці загрози, які, на жаль, бувають, і я про це сказав уже. Кожен другий обстріл – це обстріл із забороненої зброї. Я думаю, що тут, де є предмет перемовин, до речі, буквально в останні дні перед Новим роком кількість таких обстрілів значно зменшилася. 28-29 грудня артилерійських обстрілів не було, було використання мінометів. І тут працює наша група, яка працює із КГК, яка працює в зоні і веде перемовини щодо припинення таких обстрілів. Тому що, звичайно, відповідаючи на обстріли наших позицій, вони так само отримують серйозні втрати. Я отримую інформацію, практично кожного дня вони отримують від нас відповідь, і мають втрати так само як і ми. Звичайно, тоді, я ще раз кажу, коли ми зобов’язані відповідати.

Маючи такого сусіда, треба бути постійно напоготові. Ми створили резерв у кількості 100 тисяч чоловіу. Це люди які протягом 1-2 діб готові стати до війська, до зброї і захищати свою країну.

– На початку 2016 року Президент говорив, анонсував сьому хвилю мобілізації як єдину протягом року, але зрештою і обставини, і стан нашого війська дозволили її не оголошувати. Чи можемо ми говорити, що контрактна армія – це вже не лише декларація, а реальність, і якщо реальність, то наскільки ми наблизились до 100% контрактної армії?

– Дійсно, та робота, яка була проведена Міністерством оборони, суспільством у цілому, всіх, та підтримка армії, яка була в 2016 році, дала нам можливість до війська набрати, підписати контракти майже 70 тисяч військовослужбовців. Якщо порівняти з 2015, вірніше з 2014 роком і до цього, ця цифра складала 3 тисячі чоловік на рік. Тобто де 3 тисячі, а де 70? Звичайно, що таке рішення пов’язане з соціальним захистом військовослужбовців, підвищенням грошового утримання. Люди побачили, що є зміни в забезпеченні, ставленні, в навченості, побачили серйозні зміни, тому люди пішли, тому що повірили, і зрозуміли, що треба захищати свою країну. Зрозуміло, що якщо кожен буде розраховувати на когось, у нас будуть серйозні проблеми. Якраз оці заходи дали можливість нам обійтись без мобілізації. Але ми чітко розуміємо, які загрози є перед нами. Тому що маючи такого сусіда, треба буде постійно бути напоготові. Ми тільки за цей рік створили резерв у кількості 100 тисяч чоловік. Ці люди, які протягом 2-3 діб готові стати до війська, до зброї і захищати свою країну. До речі, в цьому році ми провели кілька навчань. І протягом одного-двох днів ми призвали до війська до 10 тисяч військовослужбовців з резерву. Буквально через 2-3 дні після призову ми вже проводили з ними навчання. Це якраз є свідченням того, що ми зробили висновки. І проводити мобілізацію вже не було ніякої необхідності в цьому році.

Ми нікого не збираємося питати, які навчання проводити на нашій території.

– Ви згадали навчання, мені згадалися ракетні стрільби в Херсонській області. Це була дуже резонансна подія, і дуже нервова була реакція з Москви на них. Я вас хочу попросити аналіз того, в чому була ключова мета цих стрільб? З воєнної точки зору і з політичної.

– Звичайно, що РФ, Москва занервувала, нас залякували відповіддю, нас залякували тим, що навіть буде нанесений ракетний удар по пускових установках, по наших позиціях. До речі, ми до цього теж були готові, ми такий варіант теж опрацьовували. Але це наша справа, це справа незалежної України і Збройних сил – проводити навчання на своїй території, не порушуючи жодного міжнародного договору і перевіряючи готовність нашої системи ППО. Звичайно, що Російська Федерація нервувала тому, що військові, які проходять службу в збройних силах РФ, військово-повітряних сил РФ в першу чергу, розуміючи готовність системи ППО України, не будуть настільки впевнені в безкарності своїх дій, якщо їм така задача буде поставлена на території України. Тут реакція Москви була, звичайно, на мою думку, прогнозованою, але такою дуже різкою. Ми провели ці навчання, ми перевірили готовність нашої системи ППО, ми перевірили здатність наших ракет вражати ціль, ми досягли своєї мети. Практично не було жодної позаштатної ситуації. Ми провели це вперше на цьому полігоні за час практично незалежності України. Тому що подібний полігон у нас був у Криму, який був анексований. І ми проводили, до речі, раніше такі навчання тільки на території Російської Федерації. Тому я оцінюю ці навчання, як дуже вдалі, дуже потрібні. І ми, звичайно, нікого питати не збираємося, які навчання нам проводити на нашій території.

– Наскільки регулярними вони будуть?

– Вони будуть регулярними настільки, наскільки буде потрібно їх проводити. Ми їх будемо проводити, не тільки такі, а й інші навчання. Я хотів сказати, що якщо порівняти, знову ж, не тільки ракетні стрільби, взагалі, у нас тільки в тому році були проведені майже 1000 навчань. Це якщо порівняти – в сотні раз більше, ніж було раніше, і це значно підвищило потенціал Збройних сил. Якраз прихід військовослужбовців за контрактом значно підвищував і мотивацію, і бажання проходити службу. Ви питали щодо контрактної армії? Я би сказав, у нас сьогодні чисельність Збройних сил складає 250 тисяч чоловік. Із них військовослужбовців строкової служби всього-на-всього 24 тисячі. Тобто решта всі – це є службовці або військовослужбовці за контрактом. У нас дійсно багато хто обіцяв створити контрактну армію, але до практичних дій, як правило, не доходило. Сьогодні ми це зробили, і зробили це практично у 2016 році. І я би хотів сказати, що якщо такі темпи будуть продовжуватися і в 2017 році, а в мене в тому сумнівів ніяких немає, то ми виходимо на достатньо гарні показники для того, щоби підвищити конкуренцію при підписанні контракту, при наборі особового складу до війська.

– Це стосується в першу чергу офіцерського складу? Чи бійців?

– Це стосується абсолютно всіх, і тут, на мою думку, це абсолютно вдале рішення. Ми спираємося у своєму рішенні брати на контракт чи ні, на комісію, яка б вона там не була професійна, та комісія. Але визначити психологічний рівень стійкості, рівень підготовки, мотивації, морально-ділових якостей у кабінеті неможливо. Це можливо об’єктивно зробити тільки на полі бою. І от якраз ті хлопці, яких ми беремо, з якими ми зараз уклали контракти, вони перевіряються після проведення певних навчань. Перевіряється готовність їх до підписання довгострокових контрактів на лінії зіткнення. І от ті, які не пройдуть ці випробування, з ними просто або не буде продовжений цей контракт, або контракт буде розірваний. І прийдуть на їх місце інші, ті, які будуть набагато краще готові, мотивовані, патріотичні. І таким чином нам вдасться, я переконаний у тому, потенціал Збройних сил значно покращити, особливо людський, який, у принципі, є вирішальним.

З 1 СІЧНЯ МИ ЗНАЧНО ПІДВИЩУЄМО НАДБАВКИ ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ

– Щодо людського потенціалу, тут ще питання мотивації в мене є. Ми всі розуміємо, що на початку війни в 2014 році – це була мотивація одного гатунку. Це була така тотальна абсолютно і беззастережна. А далі вона трансформувалася у мотивацію раціональну, зокрема в умовах обмеженої відповіді, в умовах іноді неможливості дати відповідь. Як би ви оцінили цю мотивацію зараз, якщо аналізувати передову?

– Я буквально 26 грудня був у Харкові в шпиталі, якраз зустрічався з пораненими, які отримали поранення на Світлодарській дузі. Я був приємно здивований настроєм бійців. Очі блищать, величезне бажання. Я зустрічався, там було 14 поранених, і кожного питав: "Після одужання яке твоє рішення?" Навіть не те що продовжувати службу, а бажання повернутися у свою частину на передову. Їм є що там робити, і кожен із них давав таку відповідь. Мотивація є і патріотична, і я скажу так, що ми продовжуємо роботу щодо соціального забезпечення військових, підвищення грошового утримання. З 1 січня, Президент України прийняв рішення, і ми значно підвищуємо надбавки за участь в антитерористичній операції. Так раніше військовослужбовець, який знаходиться в районі зіткнення, додатково отримував 4000 гривень, з 1 січня він буде отримувати 6000 гривень. Військовослужбовець, який знаходиться не на лінії зіткнення, але в зоні проведення антитерористичної операції отримував 1200 гривень, зараз буде отримувати вдвічі більше – 2400 гривень. Так само ми плануємо в подальшому поетапно збільшувати і грошове утримання бойових спеціальностей, які є в Збройних силах, для того щоб мотивувати людей, які ризикують своїм життям. Тому моральний дух на сьогодні є високим, він є таким, який забезпечує виконання завдань, що стоять перед бойовими силами. Я хотів сказати, що на Новий рік ми були разом із Президентом на передовій зоні АТО. І жоден із військовослужбовців не сказав, що він хоче додому на Новий рік. Всі вони стояли і забезпечували якраз відпочинок і святкування всієї України.

МИ СТВОРИЛИ ДОДАТКОВО 10 ПОЛКІВ У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ, НОВІ ОРГАНИ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ, НАВЧАЛЬНІ ЦЕНТРИ

– Сухопутні війська України – у вас у грудні була нагода привітати воїнів з професійним днем. Тоді ви сказали, що кількість Сухопутних військ збільшилась втричі. І це така основна міць нашого війська. Якщо говорити про складові цієї міці – кваліфікація, забезпечення, техніка, як охарактеризуєте?

– Дійсно, якщо порівняти чисельність Сухопутних військ, то до початку військової агресії її чисельність не доходила навіть до 50. Сьогодні – це 159 тисяч, втричі більше дійсно. Сьогодні ми створили додатково 10 полків, я маю на увазі саме в Сухопутних військах, ми створили нові органи військового управління, ми створили нові навчальні центри, ми їх обладнали. Ми виділили відповідні суми грошей для того, щоби забезпечити якісну підготовку. Ми плануємо тільки на "Широкий лан"… До речі, у грудні ми почали будівництво, як я і обіцяв, на "Широкому лані". Там взагалі проект будівництва навчального центру розрахований на 390 мільйонів. Ми провели перемовини, уклали контракти і почали працювати. Так само у Львові ми тільки в тому році використали більше 70 мільйонів для навчальної матеріальної бази в "Десні". Ну і центр Сил спеціальних операцій, який ми відкрили в кінці року так само, але він до Сухопутних військ не відноситься, але так само свідчить про те, що ми дуже велику увагу приділяємо навчанню. Оснащення Збройних сил, вірніше Сухопутних військ, продовжується кожного дня. Ми отримали допомогу в тому числі від наших партнерів, ми отримали більше 2 тисяч приладів нічного бачення, інше обладнання, що дає можливість нам значно підвищити ефективність використання Сухопутних військ. У нас на 100% укомплектовані танкові підрозділи Сухопутних військ, на 100% укомплектовані артилерійські підрозділи, техніка і озброєння. Ми продовжуємо закупку техніки й оснащення для інших підрозділів – все це дає можливість бути впевненим у тому, що Сухопутні війська задачу свою виконають.

– І тут ми підходимо до питання бюджету. Бюджет, який ухвалювався вже традиційно в ніч, щоправда не в Новорічну, а все ж таки трішки за тиждень до Нового року. І от якраз щодо оборони – там було найменше. Було багато дискусій з різних напрямків, але щодо оборони були одностайні. Тим не менше, спецконфіскація, кошти від якої мали піти на оборонні цілі, так і не була ухвалена. А тому питання: наскільки зможе держава оборонне замовлення зробити, відповідно підприємства її виконати? Тут питання фінансування ключове.

– Що стосується бюджету на 2017 рік – складає 64,4 млрд грн і плюс 4 млрд державних гарантій. Напевне я був би поганим міністром, якщо би сказав, що мені достатньо грошей. Звичайно, що грошей багато не буває, але ми маємо розуміти, що ми отримали стільки грошей, скільки сьогодні Україна може дати армії. Тому що нам треба рухатись вперед. Тут стоїть завдання трохи інше – більш якісне використання, більш раціональне використання того ресурсу, який ми отримали. І тут ми, до речі, проаналізували всі проблеми і недоліки, які в нас були в 2015-2016 роках, правильно спланували роботу на 2017 рік. У нас повним ходом почався новий рік, багато хто відпочиває, то ми вже проводимо попередню роботу по укладанню договорів на наступний рік. Нам вдалося зробити прорив щодо забезпечення Збройних сил технікою, озброєнням у кінці року, коли ми підписали контракти, договори з нашими підприємствами оборонно-промислового комплексу на мільярди гривень. І на цей рік, 2017-й, ми забезпечили роботою практично всі наші підприємства. Це те, що стосується тієї роботи, яка була дуже ефективною. Те, що було погано, то, звичайно, відсутність закону про спецконфіскацію, через яку ми недоотримали 3,6 млрд грн. До речі, з них 2,2 млрд – це гроші, які були направлені на закупку і модернізацію озброєння й техніки. Звичайно, що через те ми й не виконали до кінця державне оборонне замовлення. Тут є проблема, над якою треба всім нам працювати. Крім того, я хотів би сказати, що це перша, яку я бачу, одна із найбільш серйозних таких проблем, про яку я сказав – це недофінансування в 2016 році, яке не дало нам можливості виконати повністю ДОЗ. І друге питання – недостатнє фінансування програми розвитку і озброєння техніки до 2020 року. І тут так само ми будемо вимушені міняти і робити корегування цих програм, тому що програма в 2016 році до кінця не була виконана в тому числі тому, що не було грошей, які передбачалося отримати за рахунок спецконфіскації. Я неодноразово казав, у тому числі й вам, що реформи Міністерства оборони залежать не тільки від нас, але й від того, якими темпами буде проходити реформування нашої економіки, і який у нас буде фінансовий ресурс. Отут ці дві проблеми, які я бачу в цьому році, які ми отримали щодо фінансування.

– Можливо і таку пораду прийміть дружню: може, під час наступного розгляду питання спецконфіскації вам варто звернутися до депутатів? Вагоме слово можуть почути. Чи плануєте?

– Знаєте, я готовий звертатися і спілкуватися кожного дня з ними, задля того, щоб дати можливість нам зробити... У нас дуже мало часу, чесно кажучи, і нам дуже рано заспокоюватися про те, що у нас уже все добре. Нам дуже багато чого треба зробити, дуже багато у нас ще роботи в тому числі у Збройних силах, в Міністерстві оборони. Нам потрібна допомога, ми її отримуємо на рівні Верховної Ради. Набагато легше стало працювати в уряді, є порозуміння від колег, від прем’єр-міністра. Я думаю, що все це дасть нам можливість спланувати цю роботу в 2017 році набагато краще.

СПЛАНОВАНА РОБОТА В КОМІТЕТІ РЕФОРМ МІНОБОРОНИ НА 2016 РІК ВИКОНАНА В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ

– Щодо 2016 року, ви констатуєте, що визначена реформа для Міноборони, для Збройних сил України, те, що було заплановано на 2016 рік, повністю виконане? Як конкретно це виглядає, тобто які ключові віхи того самого реформування відзначили ви і що першочергове на 2017 рік?

– Останні документи, які ми прийняли на Раді національної безпеки і оборони, прийняті 29 грудня – це якраз документ, який завершив прийняття документів стратегічного оборонного планування на найближчий термін. Я хотів би сказати, що в цілому планування ми завершили, всі заходи, які були сплановані стратегічним оборонним бюлетенем. І спланована робота в комітеті реформ Міноборони на 2016 рік виконана в повному обсязі. Коротенько я хотів би визначити, що стосується Міноборони. По-перше, ми практично змінили систему і структуру Міноборони. Ми поміняли функціональні обов’язки, ми зробили перерозподіл цих обов’язків, ми значно скоротили порядок прийняття рішення, ми ввели посаду державного секретаря. І перерозподіл функціональних обов’язків, прискорення прийняття рішень – усе це дало можливість нам значно покращити забезпечення Збройних сил України. Ми планували за два роки, практично до 2018 року, завершити реформування Міністерства оборони. Те, що стосується реформування структурних підрозділів, ми провели в цьому році навіть більше, ніж планували, я маю на увазі 2016 рік. Те, що стосується Збройних сил, Генеральний штаб, у нас по плану було сплановано – це формування і набуття бойових спроможностей об’єднаного оперативного штабу, створення нових органів військового управління і набуття ними бойових спроможностей. У нас було сплановано створення нових військових частин, завершення набуття бойових спроможностей Сил спеціальних операцій, покращення військово-технічного оснащення, вірніше й підготовки високомобільних десантних військ. Всі ці задачі ми виконали і приступили до реформування самого Генерального штабу. На наступний рік у нас стоять завдання першочергові... Я вибачаюсь, я закінчу: значно покращена система логістичного забезпечення. Знаєте, у нас завжди була проблема: кінець року, постачальники, які не встигали виконати свої зобов’язання, ми приймали в них навіть і 31-го форму, даючи їм можливість виправити свої помилки. У цьому році так було все сплановано, що ми могли собі дозволити планово працювати і забезпечити весь особовий склад зимовою формою одягу, якісною зимовою формою. На сьогодні в зоні АТО всі повністю переведені практично на нову форму. Ми міняємо систему харчування. Ми прийняли рішення щодо – Верховна Рада і потім уряд – надання можливості приймати рішення щодо змін норм забезпечення речовим майном, харчуванням міністром оборони. Це значно спростило і прискорило прийняття рішень, значно, тому що раніше навіть поміняти гудзик – треба було рішення Кабміну. Це все дало нам перспективу і можливість у цьому році, вже 2017-му, поставити нові амбітні плани: ми будемо реформувати систему харчування особового складу, ми продовжуємо реформувати Генштаб, Міноборони, ми переходимо на створення і роботу ... структур, подібних, які є в країнах Альянсу, які працюють, ми переходимо на систему нового планування, забезпечення зв’язку, комплектування, кадрова робота, навчання, тобто ми продовжуємо роботу по всіх напрямках нашої діяльності. Головними з них є перехід на стандарти Альянсу видів збройних сил, органів управління видів збройних сил і оперативних командувань.

УКРАЇНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПЛОЩИНІ ІНТЕРЕСІВ ЩОДО ПОБУДОВИ В НАШІЙ КРАЇНІ ДЕМОКРАТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА З БОКУ США

– До геополітичних питань перейдемо з вашого дозволу... В очікуванні інавгурації нового американського президента ми всі розуміємо, що Республіканська партія – вони завжди були рішучіші і активніші щодо України. А з іншого боку, Дональд Трамп – людина, яку важко, поки що, спрогнозувати і прорахувати. Чи є якісь напрацювання в нашого Міноборони саме з його командою?

– Ви знаєте, ми працюємо з командою, яка або залишиться, на нашу думку, або прийде. Те, що прийнятий бюджет, який стосується Міноборони – бюджет США, якраз є свідченням того, що ця робота буде продовжена. Ті зустрічі, які я проводив наприкінці року, свідчать про те, що Україна залишається в площині інтересів щодо побудови в нашій країні демократичного суспільства з боку Сполучених Штатів Америки. І наша робота, дружня, конструктивна, з міноборони США буде продовжена. Допомогу, яку надавали вони, буде продовжено.Я думаю, що свідченням цього є якраз прибуття в Україну сенатора Маккейна, який був наприкінці року. І ті питання, які ми обговорювали, були надзвичайно конструктивними. І ми переконались в тому, що ця робота буде продовжена – робота по покращенню нашої співпраці з міноборони США.

– А щодо Північноатлантичного Альянсу? Співпраця з НАТО, якою вона була протягом 2016 року,які напрямки ви би окреслили, як прорив,а які буксували?

– Проривом в першу чергу можна назвати прийняття комплексного пакету допомоги. У нас такого ще не було, він передбачає 13 напрямків, дуже серйозно. Тобто починаючи від допомоги в розбудові збройних сил, кібербезпеки, і зв’язок, і медицина, і логістика, практично всі напрямки діяльності Збройних сил. Комплексний пакет допомоги був прийнятий у Варшаві на саміті. У нас є тісна, дуже плідна праця з Альянсом. І не лише в рамках комплексного пакету допомоги. У нас є дуже багато сумісних навчань, які сплановані були і проведені. У нас працює практично на повну потужність наша литовсько-польсько-українська бригада. До речі, до складу її входить 45 військовослужбовців Збройних сил України. І в минулому році ми завершили формування органів управління, і в цьому році вже сплановані перші навчання у складі бригади із залученням нашого батальйону високомобільних десантних військ. У нас продовжуються навчання по інших напрямках, ми продовжуємо співпрацю по трастових фондах. Нам надають допомогу представники Альянсу, до речі, в 2016 році 29 представників Альянсу надавали нам дорадчу допомогу і працювали в Міноборони якраз саме в прийнятті стратегічних оборонних документів при реформуванні Міноборони і збройних сил. Наприкінці року почали працювати радники стратегічного рівня США, Великої Британії, Канади, Литви, які, до речі, надають мені дуже серйозну допомогу. Я їх чекаю буквально через декілька днів, вони мають приїхати в Україну, і ми плануємо роботу вже на цей рік. Робота є дуже ефективною, є і реакція з боку наших партнерів. Навіть на ті проблеми, які виникають із допомогою, те, що нам не подобається, вони реагують дуже швидко, до речі, так само як і ми.

– Наприклад?

– При підготовці документів стратегічного оборонного планування у них були зауваження, ми проводили дискусію, і там, де це співпадало з нашими державними інтересами, ми їх, звичайно, відстоювали. Але там, де вони пропонували сучасні підходи, які використовуються в Альянсі, ми погоджувалися з тими пропозиціями, які вони надавали. Щодо технічної співпраці. Тоді, коли ми казали і вони надавали допомогу обладнанням, якщо це обладнання нам не підходило, ми про це їм казали, і вони їх міняли.

– Литовсько-польсько-українська бригада, про неї згадали – ці навчання, які вже заплановані, будуть на території України чи на території Євросоюзу?

– Вони сплановані, вони будуть проходити і на території Польщі, і на території в тому числі України. Сплановані, але це рішення, звичайно, треба щоб приймала Верховна Рада, воно буде прийняте, я думаю. Тому що це якраз дасть нам можливості звіряти курс: дві країни Альянсу і наша країна, яка прагне відповідати стандартам Альянсу. Якраз такі навчання, та бригада якраз дає можливість перевіряти рівень підготовки, рівень управління, прийняття рішення, порядок планування – і все це є таким компасом, по якому треба рухатися. Це дасть нам можливість корегувати нашу роботу.

ЗБРОЙНІ СИЛИ Є ЄДИНИМ ОРГАНІЗМОМ, ЯКИЙ ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАШУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЗОВНІШНЬОГО АГРЕСОРА

– І фінальне запитання: чи вважаєте ви, що ми пройшли вже точку неповернення в реформуванні, у свідомості, у концептуальних змінах для країни? Чи пройшли ми її – раз? Чи пройшли ми її в 2016 році – два? Можливо попереду ще в нас отой самий момент істини?

– Я переконаний у тому, що ми точку неповернення пройшли, принаймні у Збройних силах, Міноборони ми її пройшли. Але я точно знаю, що нам не треба розслаблятися і думати, що ми багато що зробили. Ми зробили багато, але недостатньо. Недостатньо для того, щоби не було повернення і не було слабкої армії. І тут знову ж треба, щоб ми це все розуміли, не тільки Збройні сили. Це має розуміти суспільство, має розуміти керівництво країни, всі, хто проживають в Україні. Тому що Збройні сили є єдиним організмом, який забезпечує нашу незалежність від зовнішнього агресора. Я думаю, що ми зробили дуже багато, і рубікон ми пройшли. Я думаю, що точку неповернення пройшло наше суспільство. Я точно знаю, що українці не будуть жити, як вони жили раніше. Вони не будуть терпіти корупцію, вони не будуть дивитися спокійно на проблеми. Українці є свідомі, патріотичні і, я думаю, з допомогою наших людей ми дуже швидко досягнемо результатів, які ставимо перед собою. Результати – це заможна, демократична, свобідна Україна.

– І захищена.

– І захищена в першу чергу.

Яна Конотоп,

"5 канал"