На це страждає кожен третій: Супрун розвінчала міф про популярний діагноз

Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун продовжує ламати шаблони в українській медицині, повідомляють Патріоти України.

На цей раз чиновник написала пост про популярний нині діагноз - дисбактеріоз.

"Якщо вас направили здавати аналіз на "дисбактеріоз", ви отримали невтішний результат і почали лікуватися від нього - не поспішайте. Міжнародна медицина не знає такого діагнозу", - пише Супрун на своїй сторінці у Facebook. Пропонуємо вашій увазі допис міністра без скорочень.

"Діагноз “дисбактеріоз” VS доказова медицина.

Якщо вас направили здавати аналіз на “дисбактеріоз” або ж ви отримали невтішний результат і почали лікуватися від нього - не поспішайте. Міжнародна медицина не знає діагнозу “дисбактеріоз”. Пояснюємо, чому не варто лікувати саме “дисбактеріоз” та що робити далі.

Зазвичай пацієнт, котрого направляють здавати аналіз на “дисбактеріоз”, має проблеми з травленням: болі в животі, здуття, закрепи або діарею. Ще частіше - це маленька дитина, батьків якої непокоїть, наприклад, висипання або інші речі, які на думку самих мам, тат та лікарів можуть бути пов’язані з травленням.

Коли деякі лікарі не знаходять очевидної причини порушень, вони можуть направити здати “баночку” на “дисбактеріоз”. Коли аналіз показує, що хороших бактерій менше, аніж поганих - роблять висновок, що пацієнт хворіє та його потрібно лікувати.

Проте не все так просто.

В організмі людини є дуже багато різних видів мікроорганізмів - це і бактерії, і віруси, і гриби. Вони живуть і взаємодіють у різних частинах організму: на слизових оболонках, статевих органах, в органах дихання, кишківнику, тощо. Та виконують багато корисних функцій.

Порівняно нещодавно сучасна медична наука почала досліджувати мікрофлору організму людини та вивчати випадки, коли ж баланс мікроорганізмів може порушуватися і викликати захворювання. Це явище сучасні вчені також називають "дисбактеріоз" або ж “дисбіоз”, проте розуміють під ним зовсім не той “дисбактеріоз”, який може часто зустрічатися в українських лікарнях.

Щоби зрозуміти процеси, що відбуваються між мікробами, вчені проводять цілий комплекс складних та високотехнологічних досліджень. Ба більше, дотепер у світі немає єдиних стандартів, який же показник кількості та видів бактерій в організмі можна назвати нормою, а який дисбіозом. Річ у тому, що в кожному організмі існує власне, оптимальне співвідношення “мікромешканців”. А їхня якісний і кількісний склад є унікальним для кожної людини і змінюються в залежності від віку, місця та способу життя, перебігу захворювання та інших чинників.

Тому світова наука не використовує діагноз "дисбактеріоз" та не має загальноприйнятих способів його лікування. Вчені знаходяться на етапі активного дослідження наших мікробів, їх взаємодії (мікробіому) і говорити про конкретні напрацювання, які можна широко застосовувати в звичайній клінічній практиці - зарано.

Отже, той аналіз на "дисбактеріоз", на який відправляють пацієнтів в Україні, не є чимось корисним. Адже він показує лише десятки із можливої тисячі мікроорганізмів та просто не демонструє реальної картини. Навіть, знання реального стану мікробіому не дає надійних рекомендацій до подальших дій. Крім того, якщо ви підете в різні лабораторії та здасте декілька таких аналізів в один день - всі вони покажуть різні результати.

Насправді ж, симптоми, які ховаються під "дисбактеріозом" можуть говорити про великий спектр хвороб, які потрібно досліджувати в кожному конкретному випадку. Це може бути синдром подразненого кишківника, коліку у новонароджених, лактазна недостатність, певна кишкова інфекція або ж взагалі може бути нормою для організму, яку не потрібно нічим лікувати або ж змінити харчові звички.
Кожен випадок потребує специфічного підходу та лікування".