"Найближчі два з половиною місяці ми будемо знайомитись з новим Зеленським", - Фесенко

"Українці схильні голосувати за різних політиків. Але Зеленського я би поки політиком не називав. Його принципова відмінність – через що у нього і значна кількість прихильників, готових за нього проголосувати, якраз і полягає в тому, що він не політик", - пише політолог Володимир Фесенко у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Головна мотивація – проголосувати за неполітичну альтернативу. Це недовіра політикам, і вона персоналізується саме на підтримці Зеленського, який завдяки своєму серіалу «Слуга народу» присутній в політичному контексті, але в той же час не сприймається як політик.

Цей феномен – протестна мотивація голосувати – уже проявився у США. Там суттєва частина тих, хто голосував за Трампа, протестували саме проти правлячих еліт і тих кланів, які давно вже при владі. Там була готовність підтримати дуже нестандартну людину, яка принципово відрізняється від інших – зараз це в інших форматах та щодо іншої особи проявляється і в нас.

Чи є це явище тимчасовим у настроях українців? Що ж, наші настрої змінюються кожні кілька років: по-одному думали наприкінці 2013-го, по-другому – в 2014-му, і зовсім інші настрої панують зараз. Є тенденції змінні та сталі, та один з проявів сьогодення – масштабна недовіра до політиків.

Частина тих людей – хоча далеко не всі, хто традиційно недовіряє політикам, готові підтримати Зеленського. Хоча, безумовно, є інші прояви недовіри. Хтось готовий підтримати Гриценка, хтось – нових з табору колишніх біло-голубих, наприклад, Мураєва. А хтось за Тимошенко – і в чисельному вимірі таких найбільше. Для останніх важливим є не стільки нові чи старі, як альтернатива в соціальній політиці – бідні верстви Тимошенко підтримують найбільше. Вона це розуміє, а тому висловлює гасла, спрямовані на розв’язання соціальних питань.

Після появи Зеленського існуючі кандидати-політики будуть старатися привернути до себе увагу і хоча б трошки посилити довіру до себе. Та довіра – це така субстанція, яку важко завоювати і легко змарнувати. Ось що точно буде відбуватись по відношенню до Зеленського та деяких інших, так це спроба дискредитувати.

Проти Гриценка такі акції дискредитації уже спостерігались, а для Зеленського – як сьогодні повідомили у його штабі – готуються. Відразу після скандалу, коли замість новорічного привітання президента поставили виступ Зеленського, я і деякі інші колеги прогнозували, що відповідь буде. І є припущення, що все ж з боку президентської команди. Йдеться про акцію тітушок – нібито прихильників Зеленського, які мають вчинити хуліганські дії. Та це лише приклад, проти Гриценка ж різні чутки, негативні думки та якісь уявні компромати з минулого розповсюджували ЗМІ. Тим же займались представники президента проти Юлії Тимошенко та навпаки.

Не думаю, що тактику Зеленського – звернення до українців написати йому програму, будуть копіювати. Ті, хто добре розуміється на таких справах, знають, що це не написання програми, а проект комунікації зі своїми прихильниками. Таким чином формується зворотний зв’язок, або ж цікаві, а тим паче популярні ідеї та пропозиції, будуть використані в офіційній програмі Зеленського.

Якщо казати про комунікацію з тих чи інших питань, то в інакшій формі це робила і Тимошенко. Йдеться про перший форум, де вона в червні оголосила про конституційні зміни, а група активістів заявили, що проект Конституції необхідно будувати на основі суспільного договору. Тобто сформулювати текст основного закону через колективну роботу, який потім підпишуть як суспільний договір. На мій погляд, це трохи ідеалістична концепція: відомо, настільки важко дається узгодження тексту колективного документу – навіть авторам-ініціаторам. Тим не менш, це теж комунікативна стратегія.

Так, як у Зеленського, скопіювати не вийде – на те він і творча особистість. Як не скопіювати Вакарчука, так не скопіювати і Зеленського.

І загалом, зарано ще робити прогнози. Головна особливість Зеленського в тому, що він веде нестандартну політичну кампанію, і це правильно – йому треба відрізнятися. Але йому однаково доведеться зіштовхнутись з атаками, а також запитаннями, які йому в різних формах будуть ставити – щодо позиції по Донбасу, зовнішньої політики, відносинах з Росією і тому подібне. Поки Зеленський – це terra incognita. Навколо нього є міф, створений серіалом «Слуга народу» і очікуваннями виборців, але сам по собі він terra incognita. Поки питання того, яким він може бути політиком, відкрите. І я думаю, що найближчі два з половиною місяці ми будемо знайомитись з новим Зеленським – кандидатом у президенти.

А чим усе закінчиться – це інша річ. Слабке місце Зеленського в тому – і соціологи це знають, що серед його прихильників домінує молодь. А їх електоральна активність, як правило, значно менша, ніж в інших верств населення".