Наша історія: Як виглядає місце останньої битви з татаро-монголами на підступах до Києва

За кілька місяців останні захисники столиці Русі загинули при обороні Десятинної церкви Володимира Хрестителя у дитинці міста Кия.

Фото: gazeta.ua

На Київщині є досі багато унікальних місць, що мають велике історичне минуле, а для багатьох вони можуть стати справжнім туристичним відкриттям. ПУ пропонують вам побачити одне з найкрасивіших місць на Київщині - околиці села Копачі́в Обухівського району за 60 км від столиці.

Три причини відвідати Копачів

Копачівські схили

Ландшафтний заказник місцевого значення створений в березні 1994-го року. Площа - 30 гектарів. Розташований в районі найвищої ділянки правого берега ріки Стугна гори Остриця. На урочище відкривається мальовнича панорама. Схили практично позбавлені природного лісу внаслідок людської діяльності. Вони носять незначні сліди терасування і покриті різними травами і навіть дуже рідкісними, занесеними до Червоної книги. На схилах серед чагарників можна зустріти зайців, ящірок, гризунів і навіть сарну.

Саме тут восени 1240 року зійшлись в останній битві княжа дружина з монголо-татарами Батия. А через кілька місяців був взятий і знищений Київ. Літописець писав про це:

«...обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.»

На згадку про битву на вершині гори Остриця було встановлено пам'ятний хрест заввишки 12 метрів.

Парк Київська Русь

У 2010-му році на околицях села Копачів розпочали будувати масштабний проект - розважальний центр культури та історії Київської Русі. На території проводиться Міжнародний фестиваль історії та культури "Парк Київська Русь". Метою авторів проекту з самого початку було: відтворення культурної столиці Київської Русі — дитинця Києва. Проект здійснюється шляхом відтворення культурного та архітектурного образу дитинця Києва V–XIII століть у його повному обсязі і в реальному масштабі, і створення атмосфери Київської Русі на основі наукових даних.

Сьогодні вже збудовані споруди оборонного комплексу Міста Володимира, який складається з дев'ятиметрового валу (загальна довжина 1,5 кілометра) і частково оборонного рову, дерев'яної кріпосної стіни — забороли, протяжність якої сьогодні становить 300 м, Михайлівських воріт висотою 21 м. Також відтворені зразки середньовічного містобудування: в'їзні ворота зі сторожовими вежами, вулична мережа Древнього Києва, садиби киян XI–XIIІ століть, торгові лавки київських ремісників XI–XIII століть, вежа — повалуша XI–XIIІ століть, княжий двір і трибуни, велике і мале ристалища,

У Парку діють експозиції облогової техніки, історичних костюмів і обладунків V–XIII століть, музичних інструментів, музей середньовічного суднобудування з науково достовірною реконструкцією лодії "Князь Володимир" IX–XI століть. Щорічно тут проходять міжнародні фестивалі історичної реконструкції і чемпіонати зі стародавніх видів спорту. Під час таких фестивалів та змагань у історичному антуражі відтворюються середньовічні баталії, лицарські бої, демонструється обмундирування і давньоруських воїнів, і середньовічних лицарів, також відтворюється культура і побут Древньої Русі. Крім того в парку можна постріляти з лука, покататись на конях. Щотижня в парку працюють тематичні майстер-класи

Загальна площа парку — понад 50 га. Територія власне дитинця — близько 10 га (з якої більша частина досі у стадії будівництва).

Копачівські могили.
За 500 метрів від парку "Київська Русь" в полі можна побачити залишки трьох колись великих могил. Їх добре видно коли поле порожнє: навесні і восени. Це стародавні могили.

Жителі Копачева старшого віку добре пам'ятають їх заввишки близько 4-х метрів. На них росли степові квіти і дерева. Які були притулком для диких птахів і тварин. З початком колективізації колгоспи об'явили війну могилам. Але спроби розорати їх не мали успіху до 60-х років ХХ ст.., але досить сильно розорали з появою потужних великих тракторів.
Дерева зрубали, птахів і тварин – вигнали, могили розорали.

В полі за парком досі проглядається слід давнього чумацького шляху. Того самого знаменитого чумацького шляху, яким возили сіль з Криму. Так говорить місцевий переказ. Копачівці старшого віку в подробицях розкажуть як проходив шлях селом. Шлях має дуже давнє походження і маршрут його не випадковий. На безкраїх просторах степу могили були незмінними протягом століть орієнтирами, які можна легко впізнати і описати. Ними відмірювали пройдені відстані. З них оглядали краєвид. Тож степові дороги тулилися до могил, і так разом вони ввійшли в українські пісні та легенди.

Опублікував: Олекса Хвацький
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Обстріли. Влада. Безпека

п’ятниця, 29 березень 2024, 10:58

Влада виявилася неготовою до нинішніх інтенсивних обстрілів. Гроші було освоєно не для ефективного забезпечення оборони. Наближається криза. Новий обстріл. І кожного разу – інший малюнок атаки. Одна мета: знищити Україну. І збудувати світ, де людожери ...

Повернувся з України "у відпустку": У Крокус Сіті Холі вбили полковника ГРУ

п’ятниця, 29 березень 2024, 10:00

Полковник ГРУ Тимур Мясников, який нещодавно повернувся з війни Росії проти України, помер від поранень, отриманих внаслідок стрілянини у підмосковному концертному залі Крокус Сіті Хол. Про це повідомляє видання "Медиазона", передають Патріоти України....