"Національний спадок": У мережі з'явилось відео українського етнічного вбрання

Так, у доступі вже є відеодемонстрація етнічного одягу з Житомирської, Чернівецької та Івано-Франківської області. Автори проекту загалом обіцяють представити 16 роликів в рамках його першого сезону на одній із фан-зон до Євробачення—2017 в центрі Києва, зазначають Патріоти України з посиланням на "Максимум".

Для зйомок у проекті були ретельно відібрані героїні – яскраві та самобутні представниці України, з різним характером, різного віку дівчата та жінки, які заворожують поєднанням простоти та достойності. Одним із облич проекту стала українська етно-співачка Росава.

Співачка, має у творчому доробку 5 різножанрових альбомів, серед яких два дитячі. Вдало поєднує українську автентику з сучасними музичними тенденціями. Автор курсу гармонійного розвитку та музичного виховання для малюків "Забавлянки та співанки з Росавою"

У відео також вказані назви національного вбрання та їх пояснення. Так, літник – спідниця з домотканого матеріалу. Найчастіше його шили з вовняної тканини в дрібні кольорові смужки на червоному тлі (в паски), або у клітинку (гратки). У деяких селах для їх виготовлення використовували покупні білі нитки - більку, яку фарбували в домашніх умовах у різні кольори. До літника часто пришивали тонкий тканий пояс – крайку, що закінчувався зав’язками – шнурками: торочками, поворозками, учіпками, бечками

Героїня ролику про Чернівецьку область Діана Гоменюк захоплюється українською традиційною культурою, зокрема старовинними жіночими прикрасами, має власну невеличку колекцію.

У відео використано нашийну прикрасу – салба, поширена виключно на Буковині, складається з нашитих рядами срібних монет, які кріпляться на текстильну основу. Жінки та дівчата виготовляли такі прикраси в домашніх умовах. В деяких салбах можна нарахувати аж 120 монет!

Мінтян – своєрідна хутряна довга безрукавка, оздоблена тхорячим хутром, яскравою аплікацією із сап’яну, та вишивкою.

"Засвітити волоссям" – давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалось тяжким гріхом. Буковинки покривали голову нафрамою – домотканою, тонкою, візерунчастою тканиною, що мала довжину до 3 метрів