Наука чи ворожіння: Дослідники змогли штучно створити моногамну пару

неділя, 4 червень 2017, 9:44
Американські біологи розібралися, як у моногамних мишей-полівок формується прихильність до одного на все життя партнера. Більш того, вченим вдалося штучно змусити мишей вибрати конкретного самця.

Фото від  "Популярная механика"Жовтобрюхі полівки (Microtus ochrogaster) відомі тим, що вибирають партнера на все життя і вкрай рідко змінюють своїм вибором. Така поведінка характерна чи не для 5% ссавців, тому полівок часто використовують в лабораторіях як модельну тварину для вивчення моногамних відносин, розповідають Патріоти України з посиланням на Нескучные новости. Далі мовою оригіналу публікації.

Из предыдущих исследований учёным было известно, что в формировании устойчивой привязанности к партнёру у полёвок задействована система вознаграждения мозга — та самая, которая дарит животным (в том числе и людям) приятные ощущения во время выполнения эволюционно выгодных действий, например, занятий сексом, поедания вкусной пищи и участия в конкурентной борьбе. У полёвок система вознаграждения активируется просто за счёт присутствия партнёра; однако какие именно процессы приводят к формированию такой реакции на другую особь, оставалось неизвестным.

Большая часть участвующих в формировании эмоциональных связей нейромедиаторов у мышек вырабатывается в двух областях мозга: прилежащем ядре NAcc и медиальной префронтальной коре mPFC. Известно, что различия в работе нейронов этих зон обуславливают различия в поведении мышей в парах. Поэтому нейробиологи из института Эмори штата Джорджия предположили, что взаимодействие этих двух областей мозга отвечает за формирование привязанностей у полёвок.

Чтобы проверить свою гипотезу, учёные заглянули в мозг самок полёвок, которые ещё не определились с выбором партнёра во время первых контактов с незнакомыми самцами.

Оказалось, что интенсивность mPFC—NAcc зависит от того, как складываются отношения между мышами. Особенно активно взаимодействие mPFC—NAcc оказалось во время спаривания; учёные пришли к выводу о том, что именно в это время структура мышиного мозга меняется таким образом, чтобы закрепить особое отношение к конкретной особи.

Затем учёные пошли дальше и воспроизвели активизацию связи mPFC—NAcc у мышей в отсутствие контакта с потенциальным партнёром. Самца мышке показывали, но подойти и познакомиться мешала стеклянная стенка. Предварительно самкам с помощью безвредных вирусов-доставщиков в отдельные нейроны доставили фрагменты ДНК, кодирующие белок опсин — светочувствительный ионный канал. Подсоединив к головам мышей оптоволокно, учёные управляли нейронами таким образом, чтобы повторить те же паттерны активности, которые наблюдались, когда семейные отношения завязывались у мышей естественным путём. Через некоторое время самки полёвок, подвергнутые такой стимуляции, выбирали самцов, с которыми находились рядом во время процедуры: проводили с ними много времени, спаривались и формировали устойчивые союзы.

Опублікував: Олекса Хвацький
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Кілька «Шахедів» не зруйнують міст: Експерти розбирають мету ударів Кремля по Південному мосту Києва

п’ятниця, 2 жовтень 2026, 6:24

Кількома ударами "Шахедів" великий міст зруйнувати неможливо. Тактика росіян - психологічний тиск та логістичний колапс. Про це у коментарі РБК-Україна повідомили авіаційний експерт Костянтин Криволап та співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрко...

На території колишнього Каховського водосховища відбувся ближній бій: Полонений вирвався й напав зі спини, розвідник «Бравий» ліквідував окупанта у ножовому двобою (відео)

четвер, 1 жовтень 2026, 22:20

Під час диверсійної операції полонений окупант вирвався під час відходу й напав на українського розвідника. Відео оприлюднив «Християнський корпус», який об’єднує бойові підрозділи ГУР МО України, передають Патріоти України. . Опера ціцію очолював ком...