Польський закон про "бандеризм" – це вияв тих настроїв, які ми спостерігаємо протягом останніх 3-4 років. Вони пов’язані з ідеологією частини правлячої партії ПіС та частково Кукіз. Це шовіністичні сили, що намагаються використовувати націоналістичну фразеологію для консолідації свого електорату. І це створює Польщі проблеми у відносинах не лише з Україною, а й в першу чергу з Брюсселем, тобто ЄС. А також окремо з Німеччиною та Литвою.
І це не є несподіванкою. В рамках світогляду правлячої партії відбувається перегляд державної політики та зовнішньополітичних підходів. Польща втрачає інтерес до активної підтримки України і до ролі нашого адвоката, яку вона виконувала у Європейському союзі понад 20 років. Більше того, Польща настільки стрімко псує свої міжнародні відносини, що їй вже самій потрібен адвокат.
"Польща рухається у напрямку авторитаризму. Ні, вона не прагне вийти з ЄС, але деякі дії польського уряду щодо утисків свободи слова та зміни судової системи призвели до того, що ЄС розпочали процедуру накладення санкцій. Країну можуть позбавити права голосу", - пише Богдан Яременко у своєму блозі на сайті видання "НВ", передають Патріоти України, та продовжує:
"Сьогодні Польща ніяк не може вийти з ЄС і це розуміють навіть ті, що критикують їх відносини. Зрештою, протягом двох десятиліть Польща отримує від ЄС значно більше, ніж дає. Це одне з основних джерел розвитку польської економії. Втім, не єдине: поляки правильно вибудували економічну та фінансову модель, здійснили правильні економічні трансформації. Але інфраструктура та великі проекти в основному розвиваються за європейські кошти. Тож найближчим часом ми не почуємо про можливий вихід Польщі з ЄС. Це було б вбивчо для поляків.
Щодо нової політики Польщі щодо Голокосту, то занепокоєння Ізраїлю рано чи пізно дійде до Конгресу і Дональда Трампа. Проте поляки вибудували достатньо прагматичні та добрі відносини з Адміністрацією президента, в центрі яких лежить питання безпеки. Тому враховуючи те, що зараз відносини Польщі з США значно кращі ніж з ЄС, публічних ексцесів ми не побачимо. Якщо хтось з американців і намагатиметься втручатись у ситуацію, то вони робитимуть це дуже дипломатично.
Очевидно, що українцям неприємне таке ставлення поляків. Але Польща значно складніша, ніж їхні окремо взяті націоналістичні сили. Ми дуже зацікавлені у розвитку відносин з Польщею. І якщо раніше Польща терпіла українські проблеми: нездатність влади прийняти чітке рішення щодо європейської інтеграції, корумпованість, – то тепер пройшов наш час проявляти терпіння.
Нам не можна дати втягнути себе в конфронтацію з Польщею. Ми від цього нічого не виграємо. І навіть розуміючи, що в питаннях історичної пам'яті, зневажливого ставлення до нашого етнічного компоненту та історії поляки не праві, – це не привід для розриву з Польщею. Окрім присутніх там ворожих елементів, ми маємо багато друзів та партнерів серед поляків. Польща – це фактично друга домівка для сотень тисяч українців. Вони там вчаться, працюють, заробляють. Вони розвивають польську економіку, але разом з тим підтримують і українську. Для нас Польща – це ворота в західний гуманітарний, а часто і економічний світ.
Тож навіть якщо польська еліта перегляне своє небажання бути нашим адвокатом, ситуація не зміниться: Польща і надалі залишатиметься для нас воротами в ЄС.
Як би там не було, у нас спільна позиція щодо стратегічного розуміння російської загрози. Тут ми не обов'язково будемо користуватись однаковими інструментами – можливо, поляки бачать інші способи. Та вони звертають увагу на Росію. І це важливо не тільки в таких моментах, як створення спільних бригад і т.д., а й з точки зору підтримки України в НАТО. Там поляки ведуть себе послідовно та прагматично.
В українсько-польських відносинах, за виключенням питань історичної пам'яті, значно більше позитиву, ніж негативу. На цьому і слід зосередитись. І аби не втратити майбутнього через національну пиху, ми не повинні робити того, до чого нас підштовхують поляки, або ж росіяни польськими руками".
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...