Неприємна правда про українські Церкви, або Кому вигідні чвари двох наляканих баб у курнику

Ось такий пост пропоную Вам, шановне панство, прошу його зміст уважно прочитати, проаналізувати, а вже потім проклинати мене. Розкол Українського православ'я відіграє зараз найзначнішу роль у суспільному житті нашої держави, є багато думок з цього приводу, але я наважусь на життєвих прикладах дати цьому явищу коментар.

Дві великі церкви - УПЦ МП, УПЦ КП, яка в них різниця? Та ніякої! Але це на перший погляд, - на жаль, якщо відкинути забобони, то побачимо двох наляканих дурних баб, які від сорому бігають немов кури. Чому так склалося, що Патріарх Філарет у 90-ті так змінився? Тому що треба було бути у тренді, - незалежність, свобода. Він зробив вірні ставки, і забули йому як він гнав усе українське...

Мене часто питають, чому я не пішов до КП? А тому що ніколи не забуду, як мене з бабусею вигнали з Володимирського собору (КП!) лише за те, що вона українською розмовляла зі мною! Не забуду, чому мене хрестили вдома, бо київським священикам Філарет особисто (працюючи на владу СРСР) дав наказ (на засіданнях та зборах духовенства погрожуючи їм "таборами") "зливати" тих керівників і посадовців, які хрестять своїх дітей (бабуся була людиною на особливому рахунку - посаду маю на увазі), тому нам довелося кликати священика - проукраїнського дисидента, який вдома тихесенько похрестив мене з сестрою.

Ось неприємна правда, багато хто ходить до МП, пам'ятаючи подібні випадки зі свого життя. Тепер про МП, що тут скажеш, пропаганда та залякування з москви зробили свою справу, здебільшого апелюючи на штучні переслідування. Нас привчали до нетерпимості, хотіли щоб ми зненавиділи усе українське... Які ж вони дурні. Забули вони, що той хто пив молоко матері під українські пісні, той, хто більш за все любить запах своєї землі, - не зрадить їй, що б йому не казали.

І зараз багато священиків МП є такими, їм дуже важко, доводиться бути поміж двох вогнів, але вони тримаються, бо люблять свій народ, що б він про них не казав. А для тих хто вважає, що можна вільно переходити з МП до КП чи навпаки, скажу- зюськи, бо це аж ніяк не вигідно керівництву обох цих Церков, бо люди які готові до боротьби за свої ідеали - не потрібні ані церквам, ані керівництву держави. Ось самі і робіть висновки, я вам як на сповіді усе розповів, вирішуйте самі, чи варто сваритись та чварами руйнувати державу, чи варто разом бити спільного ворога, - вирішувати лише вам.

Благослови вас усіх Господь на мудрість та любов до нашої Батьківщини.

Щиро ваш, о. Лука Радванський.