Нерозмитнені автівки в Україні або автошопінг по-нашому. Що чекає авто з іноземними номерами

Питання нерозмитнених авто в Україні стоїть дуже гостро. Чи допоможе спалювання шин і блокування доріг врегулювати використання автівок, що потрапляють до України за нелегальними схемами? У вівторок близько 200 осіб і кілька десятків автомобілів зібралися на головних в'їздах до Києва та заблокували декілька смуг на дорогах.

Так протестувальники вирішили привернути увагу влади до теми автомобілів з іноземними номерами. Вони закликали ухвалити проект закону №5567, який повинен врегулювати використання автівок, що потрапляють до України за різними нелегальними схемами.

Законопроект пропонує запровадити "умовне часткове звільнення від оподаткування" ввезених з-за кордону авто і встановити за це "справедливу плату". Питання нерозмитнених авто в Україні стоїть дуже гостро. На даний час, за різними даними, в Україну ввезено майже 1,5 млн автомобілів з іноземною реєстрацією в різних митних режимах.

Ще 2016 року Нацполіція та митники оголосили війну таким машинам. Порушників лякали штрафами від 170 грн до 17 тис грн плюс 300% несплаченої суми митних платежів.

Показовий випадок — конфіскація автівки восени 2016 року та штраф 620 тис грн для одного з таких "порушників". Тоді чоловік міг залишитися і без даху над головою, але він оскаржив це рішення в суді. Як це питання врегульоване в інших європейських країнах?

"Умовне часткове звільнення від оподаткування". Що це означає

Автівка з іноземними іномерами ввозиться на територію України кількома способами: нерезидентами або через послуги іноземних юридичних осіб. При цьому рух більшості таких авто не відслідковується і не контролюється правоохоронними та митними органами України.

Ще один спосіб — ввезення резидентами в режимі транзиту. Таке ввезення здійснюється на п'ять-десять днів, з порушенням статті 95 Митного кодексу України, яка стосується ввезення товарів і транспорту комерційного призначення, а не транспорту особистого користування. З кожним роком кількість таких авто зростає, оскільки вони, в основному, де-юре ввозяться нерезидентами, а де-факто — резидентами. Україна не може заборонити іноземцям ввозити авто, оскільки така заборона порушить міжнародні договори.

Згаданий законопроект №5567 передбачає "запровадження умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами транспортних засобів особистого користування і встановлення справедливої плати за їх тимчасове ввезення в Україну громадянами-резидентами".

Іншими словами, замість мита пропонується ввести щомісячний платіж за авто, який би сплачувався при розмитненні. Мова йде про транспортні засоби, яким сім і більше років. У разі ухвалення закону власник може не розмитнювати авто, але кожного місяця повинен сплачувати відсоток від вартості розмитнення: у 2017 році — 0,2%, у 2018 році — 0,3%, у 2019-му і наступних роках — по 0,5%. Таким чином, вартість "річного платежу" у 2017 році становитиме 2,4%, у 2018 році — 3,6%, у 2019 році — 6% від вартості повного розмитнення.

За новими правилами авто можна буде ввозити на термін до року з можливістю продовження до 60 днів за умови оплати продовжених місяців. Одна людина зможе "тимчасово ввезти" один автомобіль, але допускається можливість продовжувати тимчасове ввезення раз на рік. При цьому за перевищення строку тимчасового ввезення авто на митну територію України більше, ніж на 60 діб, депутати пропонують посилити відповідальність. За таке порушення накладається штраф у розмірі вартості транспортного засобу або авто конфіскується.

Автори проекту зазначають, що в Україну ввезено 1,48 млн автомобілів з іноземною реєстрацією і з кожним роком їх кількість збільшується. У разі прийняття закону "транзит" буде дозволений тільки при заставі в розмірі повного розмитнення, а тимчасово ввозити авто в Україну зможуть лише нерезиденти.

Ініціаторами законопроекту виступили 95 народних депутатів з різних парламентських фракцій.

Як "тимчасове ввезення" працює в ЄС

Генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко зазначає, що правила застосування митного режиму у країнах ЄС набагато жорсткіші, ніж в Україні.

Так, у Німеччині режимом тимчасового ввезення авто може скористатися тільки нерезидент ЄС. Він може ввезти на територію ФРН автомобіль на термін до шести місяців. Студентам і не громадянам ЄС, які працюють за контрактом, надається можливість користуватися власними тимчасово ввезеними автомобілями до закінчення терміну їх професійної діяльності на території ФРН.

Резиденти ЄС, у тому числі громадяни ФРН, можуть в'їхати на територію ФРН на автомобілі, зареєстрованому в країні — не члені ЄС, і користуватися цим автомобілем не більше п'яти діб, в окремих випадках, за погодженням з митницею, до восьми діб. Як правило, це форс-мажорні обставини, пов'язані з неможливістю повернутися в країну іншим способом. У Норвегії, що межує з ЄС, але не є членом цього союзу, транспортні засоби, зареєстровані за кордоном, можуть бути використані тільки особою, яка постійно проживає за межами території Норвегії.

Особи, які переміщуються між місцем роботи в Норвегії та країною свого постійного місця проживання або які тимчасово живуть у Норвегії, можуть використовувати зареєстровані за кордоном транспортні засоби при дотриманні таких умов: особа переміщається через кордон Норвегії щодня або перебуває за межами країни принаймні 185 днів протягом року.

У Туреччині (асоціація з ЄС. — ЕП) громадянам країни заборонено користуватися тимчасово ввезеними автотранспортними засобами. Ввезення та експлуатація тимчасово ввезених авто дозволені тільки нерезидентам, які проводять понад 185 днів на рік за межами Туреччини і за умови внесення поворотної застави.

"Чому так? Все просто. Не люблять європейські держави практику, коли людина їздить на авто з однієї країни по їх дорогах, але платить податки за це авто чужій країні! І так скрізь у ЄС", — написав Назаренко на своїй сторінці у Facebook.

Чи допоможе уряд

Близько опівдня вівторка народні депутати Володимир Парасюк і Юрій Дерев'янко, одні з ініціаторів законопроекту, вирушили на зустріч з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, аби домовитися, щоби Кабмін ініціював ухвалення необхідного рішення. Перед будівлею уряду також зібралося близько ста представників ГО "АвтоЄвроСила". За словами голови організації Олега Ярошевича, про таку зустріч було домовлено раніше.

"Від цього рішення дуже багато залежатиме. Його (Гройсмана. — ЕП) слово було дано в позитивному форматі, але воно не було доведене в якомусь паперовому варіанті... Ось урядова ініціатива — це документ, який подається до Ради, долучається до законопроекту, і тільки потім цей законопроект розглядається в прискореному темпі", — сказав він.

Однак з Гройсманом депутатам зустрітися не вдалося. Натомість вони поспілкувалися з міністром фінансів Олександром Данилюком. "Дуже дивно, що прем'єр-міністр перший раз зустрівся, а другий раз не зустрівся. Можливо, це зумовлено тим, що він мав якісь інші заплановані справи", — сказав депутат, додавши, що Данилюк пообіцяв "вивчити це питання і надати свою оцінку".

Міністр заявив, що рішення мусить бути виваженим, бо воно може стосуватися 1,5 млн осіб. Він також зазначив, що така експертиза необхідна, щоб мінімізувати ризик вето на цей закон. На думку Парасюка, прийняття цього документа ліквідує велику корупцію на митниці, прибере черги на кордоні, поповнить бюджет, а також стане першим кроком щодо впровадження в Україні вільного автомобільного ринку.

Іншої думки дотримується інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він вважає, що "активісти відстоюють схеми, за якими окремі люди будуть завозити дешеві автомобілі, а звичайні громадяни платитимуть утричі більше". "Якби вони просто відстоювали зниження мит, які повинні підтримувати неіснуючий автопром України. Вони палять шини, щоб окремі люди заробляли гроші, завозячи до України сміття, від якого вся Європа відмовляється, переходячи на електромобілі", — додав Фурса. "Ключове — це правила гри. Вони повинні бути однакові. Як тільки з'являються винятки — з'являються схеми та корупція. Держава може собі дозволити винятки, тільки якщо вони відображають стратегічну ініціативу", — підсумував Фурса.

Не бачить логіки в діях протестувальників і генеральний директор ВААІД. "Замість того, щоб вимагати від Верховної Ради скасувати акциз і мито при імпорті авто, люди вимагають легалізувати можливість не платити ці податки при тимчасовому ввезенні, але залишити всі ці податки такими ж грабіжницькими для своїх співгромадян", — дивується Назаренко.

Він вважає, що українцям краще добиватися повного скасування імпортних податків на авто замість того, щоб залишати податки на старому рівні і легалізувати схему, яка дозволяє їх не платити.