Патріарх УПЦ КП Філарет: Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату було незаконним (фото, відео)

НА СХОДІ ІДЕ ВІЙНА, АГРЕСИВНА ВІЙНА З БОКУ РОСІЇ, А МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ КАЖЕ, ЩО НЕ АГРЕСІЯ РОСІЇ ПРИНОСИТЬ ШКОДУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ, А ЩО ІДЕ ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

– Христос рождається!

– Славімо його!

– Ваша Святосте, якщо так от згадати цей 2016 рік, зрозуміло, що він був у всіх відношеннях достатньо складний. А яким він був для найбільшої української християнської церкви, якою власне є Українська православна церква Київського патріархату? Яких тенденцій – позитивних чи негативних – було більше у 2016 році? І які церковні події минулого року матимуть продовження уже цього, 2017 року?

– Ну якщо згадувати про минулий 2016 рік, то характерні особливості цього року – це було зростання Київського патріархату за рахунок виходу віруючих з Української православної церкви Московського патріархату. Чому віруючі виходили з Московського патріархату? Тому що на прикладі цієї війни, тобто завдяки цій війні виявилося хто є хто – кого підтримує Київський патріархат, а кого підтримує Московський патріархат. Київський патріархат, як всім відомо, і на Майдані підтримував український народ, українську державу, так і в час випробувань теж підтримував українську армію, підтримував біженців і підтримує, допомагає тим, хто постраждали.

А Московський патріархат говорить неправду. В чому полягає неправда? Неправда полягає в тому, що на Сході іде війна, агресивна війна з боку Росії, а Московський патріархат каже, що не агресія Росії приносить шкоду українському народу, а що іде громадянська війна, тобто українці воюють з українцями, громадянська війна. Дійсно, сепаратисти – це українські громадяни, і вони воюють проти українців. Але якби не втручалась у ці внутрішні справи Росія, якби Росія не посилала свої війська, а їх там біля 50 тисяч, якби ця сучасна зброя – "Гради", "Смерчі", "Урагани", танки та інше не були присутні на Донбасі, то я думаю, що ця війна уже б давно закінчилася.

Але керівництво Московського патріархату цього ніби не бачить. І тому ви ніколи не чули від них звинувачення, осудження Москви за агресію. Вони кажуть, що іде громадянська війна, вони моляться за мир. Так, добре, що моляться за мир. Ми теж за мир, ми проти війни. Але за який мир вони моляться? І за який мир молимось ми? Вони моляться за мир в підпорядкуванні Росії, бо коли б Україна підпорядкувалась Росії, то наступив би мир, але разом з цим миром наступила б неволя, в якій ми були більше 300 років. То потрібний нам такий мир? Нам такий мир непотрібний. І тому ми і співаємо: "Душу й тіло ми положим за нашу свободу!" А ми хочемо миру справедливого, тобто мир у незалежній державі. Ось якби Росія хотіла жити мирно з українською державою, ми такий мир підтримуємо. Коли вона хоче підкорити українську державу і встановити мир – ми такого миру не хочемо.

ВІДОКРЕМЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ ВІД КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ І ПРИЄДНАННЯ ДО МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ БУЛО НЕКАНОНІЧНИМ

– Ваша Святосте, от минулого року ми всі досить так активно спостерігали за подіями навколо так званого Всеправославного Собору, який відбувався на Кріті. Хоч він повною мірою не був Всеправославний, і рішень особливих політичних там не було ухвалено, але, тим не менше, після нього стало зрозуміло хто за кого, так? Ваша Святосте, от яке значення матиме оцей Собор для процесу взагалі створення Єдиної помісної церкви в Україні? Адже, я пригадую, що експерти з церковних справ вважали, що після тих подій, які відбулися, Константинопольський патріарх просто уже змушений буде розпочати боротьбу за вільну Українську церкву, чи не так?

– Слава Богу, що Всеправославний Собор відбувся. Хоч на цьому Соборі не була присутня Російська православна церква, Антіохійська, Грузинська і Болгарська церкви, але, незважаючи на те, що вони не були присутні, Собор відбувся. Хоча Москва хотіла, щоб Собор не відбувся. Рішення, які прийняв Собор на Кріті, не мають такого вже великого значення, тому що там обговорювались питання, які не викликають особливої незгоди: піст, чи може священик другий раз одружуватися, питання екуменізму, ставлення до світу – тобто питання, які фактично уже вирішені. Але важливим на цьому Соборі було те, що скликав цей Собор Патріарх Вселенський Варфоломій, тобто Вселенський Патріарх і головував на ньому. А це що означає? Це означає, що Собори Всеправославні скликаються Вселенським Патріархом, не іншим патріархом, а Вселенським, і головує на ньому не хто інший, а Вселенський Патріарх. І тому цей Собор мав і має велике значення для Вселенського Патріарха. Яке це значення має для Української православної церкви Київського патріархату?

Якщо Вселенський Патріарх є перший по честі і не тільки по честі, то він має відношення до України. Чому він має відношення до України? А тому що Київська метрополія 700 років була у складі Константинопольського патріархату. І відокремлення Київської митрополії від Константинопольського патріархату і приєднання до московського патріархату було незаконним, неканонічним. А раз воно незаконне, неканонічне, то право надати автокефалію Українській церкві має Вселенський Патріарх, тобто Константинопольський, оскільки це його канонічна територія. І він цим правом скористувався, коли надав автокефалію Польській православній церкві у 1924 році. Тому не тільки отримавши першість з деякими повноваженнями, а й маючи Київську митрополію своєю канонічною територією, Вселенський Патріарх має право дати нам документ про автокефалію, тобто томас. І ми сподіваємося, що це незабаром буде.

ТРЕБА НЕ БРАТИ НА СЕБЕ ТАК БАГАТО. КИРИЛ – ЛЮДИНА СМЕРТНА. КОЛИ ВІН КАЖЕ, ЩО НІКОЛИ УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА НЕ БУДЕ АВТОКЕФАЛЬНОЮ, ТО ХІБА ВІН ВІЧНИЙ?

– Ваша Святосте, от у листопаді патріарх Російської православної церкви Кирило Гундяєв прямо заявив, що Російська православна церква ніколи не погодиться на незалежність Української церкви від Московського патріархату. Тим самим він, по-перше, дав зрозуміти, що та церква, яка називає себе Українською православною церквою Московського патріархату, є залежною від Москви. А по-друге, він дав зрозуміти, що наше прагнення до самостійності, до автокефалії не буде таким простим, як би ми того хотіли, так? Яке політичне значення має для Москви контроль над всією церквою, яка називається Московським патріархатом в Україні? І що таке для Кирила Українська православна церква? Це будівлі церков і монастирів, це фінансові потоки, чи це щось нематеріальне на кшталт, я не знаю, мертвих душ "русского мира"? Що це для нього дає?

– По-перше, треба згадати постанову Архієрейського собору Російської православної церкви, який відбувся в 1992 році. Коли Українська церква після Помісного Собору звернулася до Московського патріарха і Російського єпіскопату з проханням визнати Українську церкву автокефальною. Чому? Тому що Україна стала незалежною державою. І тоді архієрейський собор виніс рішення, що вирішить це питання вона на Помісному соборі. Тобто церква на соборі не сказала, що "ніколи Українська церква не отримає автокефалію". Собор не сказав цього. На якій підставі московський патріарх Кирил заявляє, що "ніколи Українська православна церква не буде автокефальною"? Тобто він протирічить постанові собору російської церкви. І цим самим наніс шкоду єпископату і духовенству Московського патріархату в Україні.

Вони все таки сподіваються на автокефалію. Тим більше, що і нинішній предстоятель, митрополит Онуфрій, і інші митрополити підписали постанову Помісного Собору в лаврі про автокефалію Української церкви. Підписали, а як же тепер заявляють, що ніколи Українська церква не буде автокефальною?

По-перше, треба не брати на себе так багато. Кирил – людина смертна. Коли він каже, що ніколи Українська церква не буде автокефальною, то хіба він вічний? Якщо він говорить "ніколи" – а коли ти помреш, а буде інший патріарх і буде дивитися інакше на події, то як тоді твої слова будуть "ніколи не буде автокефальної церкви"?

Тепер, у чому причина, чому російська церква не погоджується на автокефалію Української церкви? Тому що не дозволяє російська держава. А чому російська держава не дозволяє? А тому що через церкву російська держава має вплив на українське суспільство. Ось якби не було тут, в Україні, залежної від Москви церкви української, війни не було б. Чому не було б війни? А тому що не було б на кого спиратися російським політикам. А сьогодні є – це Московський патріархат насамперед, не тільки Московський, а ще є такі ворожі українській державі діячі. Оце є причина, чому Московський патріархат заявляє, що він не погодиться на автокефалію Української церкви. Якщо погодиться російська держава, то тоді погодиться і церква. Тому що російська церква повністю залежить від держави.

МИ ВІДМОВИЛИСЯ ВІД ДІАЛОГУ З АВТОКЕФАЛЬНОЮ ЦЕРКВОЮ ПРО ОБ'ЄДНАННЯ

– Ваша Святосте, Ви серед основних тенденцій 2016 року назвали ту тенденцію, що минулого року продовжували переходити парафії від Московського патріархату до Київського патріархату, але наприкінці минулого року відбулася ще одна цікава подія: низка священників Тернопільсько-Подільської єпархії Української автокефальної православної церкви долучилися до побудови Української православної помісності і приєдналася до Хмельницької єпархії Київського патріархату. Чи означає це, що Українська православна церква вже не розглядає, скажімо, Ви не розглядаєте автокефальну церкву як суб'єкт для об'єднавчих переговорів у майбутньому? Тобто чи можливі взагалі такі якісь події, які, все ж таки, примусять сусідню чи відносно братську церкву продовжити переговори про об’єднання?

– Ми відмовилися від діалогу з автокефальною церквою про об'єднання. Чому? Тому що тричі ми підходили до визнання об'єднання, останній раз призначили день скликання Собору об'єднавчого. Але в останній момент предстоятель відмовився. І тому ми вважаємо, що подальші переговори про об'єднання даремні. Але ми приймаємо парафії автокефальної церкви до складу Київського патріархату. І оце є об'єднання.

– Це швидше приєднання, а не об'єднання, так?

– Приєднання, точніше повернення парафій у Київський патріархат. Тому що вони були у складі, всі парафії автокефальної церкви були у складі Київського патріархату. Вони вийшли з нього 1993 року, а тепер вони повертаються. Так, у тому числі й митрополит Макарій був у складі Київського патріархату. І митрополит Андрій теж був у складі Київського патріархату. Тобто всі архієреї були у складі Київського патріархату і вони вийшли, а тепер вони повертаються. Не архієреї повертаються, а повертаються парафії. І цей процес буде продовжуватися і далі. І прийде час, коли вся автокефальна церква об'єднається з київським патріархатом.

– Повернеться до Київського Патріархату.

– Повернеться до Київського патріархату.

Руслан Поліщук,

"5 канал"