"Підхід "Газпрому" нагадує поведінку людини, яка вирішила зарізати курку, здатну нести золоті яйця", - Портніков

"Голова правління «Газпрому» Олексій Міллер знову погрожує європейським споживачам проблемами із постачанням російського газу. Причому винуватців можливих проблем Міллер, як зазвичай, знаходить у Києві. На думку менеджера, «Нафтогаз України» закачав недостатньо сировини до підземних газових сховищ", - пише оглядач Віталій Портніков у статті для Радіо Свобода, передають Патріоти України.

Російський газ Україна більше не закуповує, але ж він їй обов’язково знадобиться і в разі серйозних холодів вона почне несанкціонований відбір газу, що призначається для європейців. А якщо це станеться, «Газпром» негайно припинить постачання сировини і знову заморозить Європу – як це вже трапилося під час знаменитої кризи зими 2008-2009 років. Тоді ж «Газпром» призупинив поставки газу, бо розраховував, що українське керівництво погодиться з його умовами. Але замість заморожування України, на яке розраховували в Кремлі, заморозили європейські країни – українські газовики тоді вперше застосували реверсну подачу газу і врятували від холодів східні регіони країни.

Однак зима 2016-2017 років відрізняється від зими 2008-2009 років однією істотною обставиною. Тоді Україна повністю залежала від російських поставок. Йшлося виключно про «війну умов» – Київ в будь-якому випадку повинен був узгодити формулу для поставок російського газу. Між іншим, контракт, який був укладений в результаті кризи 2008-2009 років, діє до цього часу – ось тільки сам газ у Росії ми більше не купуємо. Зараз Україна взагалі може обійтися без поставок «Газпрому».

Російський газовий монополіст конкурує з постачальниками з європейських країн і виявляється, що їхній газ дешевший. Саме тому головні розбіжності між «Газпромом» і «Нафтогазом» – у зміні умов постачання. Міллер виступив зі своїм попередженням після того, як сторони не змогли прийти до підписання додаткової угоди, яка скасувала б для України улюблений російський принцип «бери або плати», а також звільнила б «Нафтогаз» від відповідальності за газпромівські поставки на окуповані території, які ніхто не погоджує з Києвом. До чого може призвести відповідальність за такі поставки, демонструє сумний досвід Молдови. Росія десятиліттями поставляє газ окупованому нею ж Придністров’ю. Ці поставки ніколи не узгоджуються із Кишиневом, однак Молдова – у вічних боржниках «Газпрому» – хоча за свій, узгоджений газ, вона акуратно сплачує.

Звичайно, «Газпрому» українські пропозиції не подобаються. Підвісити Україну на гачок газових поставок на Донбас – одне із завдань, яке перед Олексієм Міллером поставив Володимир Путін. І тепер голова «Газпрому» намагається вплинути на Україну через європейців. Тобто через страх європейців, що газова криза повториться знову. А значить, Україна повинна погодитися купувати російський газ на умовах «Газпрому» – щоб не виникла небезпека «несанкціонованого відбору» і відключення.

Навряд чи у Міллера вийде налякати українців. Але що вийде напевно – так це змусити європейців шукати альтернативні джерела доставки газу. Главу «Газпрому» вже попереджали, що його політика стосовно України – при всій політичній ангажованості підходу Міллера – нагадує поведінку людини, яка вирішила зарізати курку, здатну нести золоті яйця. Тому що Україна – якщо враховувати кількість її населення, особливості клімату і енергоємність економіки – була кращим клієнтом «Газпрому». Російський монополіст фактично втратив Україну – разом із грошима за газ. Однак змушений платити за транзит і витрачати мільярди на будівництво альтернативних газопроводів.

У цій ситуації лякати ще і європейців – не найрозумніше рішення. Але Міллер завжди був самовпевненим і ніколи не замислювався про наслідки. У цьому він бере приклад із Путіна.