Подолати новітнього Фюрера та його Рейх: Як 1940-го Черчілль і Рузвельт знайшли політичне рішення, котре може стати в нагоді осі Україна-Захід

"В сучасній історії правове регулювання під час війни грає дуже важливу роль. Це, зокрема, стосується країн, які претендують називати себе «демократичними» та «правовими». Тобто не можна вчиняти які-небудь дії, що пов’язані з війною (напряму чи опосередковано) без відповідного законодавчого базису." Про це пише Денис П'ятигорець у своєму Fаcebook, передають Патріоти України, продовжуючи:

Так, з точки зору логіки та блискавичності реакції, така практика не є логічною. Адже на паперове оформлення йде дорогоцінний час. Але саме існування розвинених країн побудовано на обов’язковому слідуванні законам в межах власної країни ̶т̶а̶ ̶г̶р̶о̶ш̶а̶х̶,̶ ̶з̶а̶р̶о̶б̶л̶е̶н̶и̶х̶ ̶н̶а̶ ̶р̶е̶с̶у̶р̶с̶а̶х̶ ̶к̶р̶а̶ї̶н̶ ̶т̶р̶е̶т̶ь̶о̶г̶о̶ ̶с̶в̶і̶т̶у̶. Тому вони швидше тимчасово втратять ініціативу, але потім все надолужать в рамках правового поля, не підриваючи при цьому основу свого існування, як нації.

Характерною ілюстрацією цієї формули є ситуація з Британськими літаками в США, яка виникла в травні 1940 року, коли німці затисли британські та французькі війська в Дюнкерку. Британія розуміла, що це гаплик. І що за розгромом британського угруповання у Франції буде неминуче вторгнення нацистів (специально для дедовоевальних! В Великую отечественную – немцы были «нацисты», а «фашистами» были итальянцы).

Так от щоб захиститись від нацистської Німеччини щойно призначений прем’єр Черчиль подзвонив своєму колезі Президенту США Рузвельту та попросив про допомогу. «Дайте мені в займи кілька десятків ненових есмінців, а також віддайте 40 винищувачів, які ми у вас купили до війни і які вже готові» - попросив сер Черчиль у Рузвельта.

«Не можу» - відповів Рузвельт: «В нас був прийнятий закон, який визначає нейтралітет США у війні в Європі, яку розв’язав Гітлер. Відповідно ми не можемо давати озброєння європейським країнам чи будь-яке обладнання для ведення війни, а також не можемо транспортувати навіть те обладнання, яке в нас купили ще до війни»… «Ви ж розумієте, що без цього Західній Європі прийде кінець?» - поцікавився Черчиль.

«Розумію, але в нас діє закон і я мушу йому підкорятися» - відповів Президент США та запропонував серу Уінстону інший варіант – «ми підженемо ваші літаки до кордону з Канадою, а ви пришліть з Канади табун коней, та конями перетягніть літаки в Канаду, а вже звідти переправите їх морем у Британію. Таким чином формально ми не порушимо закон, бо перетягування конем не вважається в нас «транспортуванням». І Черчиль погодився на таку дивну та дику конструкцію.

Цей випадок дуже емоційно показано в офігенному фільмі «Найтемніший час» або «Темні часи», який сьогодні йде в кінотеатрах. Рекомендую подивитися.

А тепер до українських реалій. Сьогодні Рада нарешті прийняла закон про реінтеграцію Донбасу. Впевнений, що це не остаточна його редакція, але цілком логічний крок правового регулювання всього, що відбувається на Сході. І тут цікаво, хто не голосував за закон? Перші дві фракції – цілком прогнозовані. ОППОблок – бо не вважає, що РФ агресор і закликає «услишать Дамбас». «Свобода» - як завжди радикальні – «назвіть війну війною і гайда лупашити свінособак».

Але найбільшою несподіванкою був страйк від ще двох політичних сил – «УКРОПу» та «Відродження», які не голосували за цей закон. Чому? Ми ще почуємо багато сльозних виправдань, підправлених псевдопатріотичним блювотинням на цю тему.

Але варто тільки подивитися – хто є власником цих політичних проектів, щоб все стало на свої місця. А власником є… барабанний дріб… Коломойський. Той самий, якого за останні два тижні звинуватили у виводі 5,5 ярдів баксів з Привату та арештували рахунки по Європі рішенням Лондонського суду. От так воно – обіжать чутливих любителів кави.