Подивіться, як плачуть Карпати! Впали сьози криваві на сніг. Доки будемо, люди, мовчати?! Не побачить земля нам цей гріх!

Прокуратура констатує факт, що вируб лісів набув масового та постійного характеру. Водночас представники лісового господарства заявляють, що такі апокаліптичні прогнози не мають під собою підстав, бо вируби здійснюють згідно з державними нормативами і на місце зрубаного лісу садять новий. А уряд тим часом готує зміни до закону, яким хоче скасувати мораторій на експорт.

Не повторити румунський досвід

Цього місяця селяни з Верхнячки Сколівського району постали проти вирубу лісу в околицях села — на в'їзді у гори люди встановили шлаґбаум і не пропускали лісовози. Горяни кажуть, що через масоване вирубування лісу в їхніх криницях пропадає вода, а ріка Стрий сильно зміліла. Тож вимагають заборонити вируб бодай на кілька років.

Мешканці гірських районів стверджують, що з такими темпами вирубу за десяток років Карпати можуть залишитися без лісів. Екологи не налаштовані аж так радикально, але вважають, що ситуацію треба змінювати.

У недавньому листі прокуратури Львівської області до Львівської обласної ради зазначено, що «упродовж останнього часу внаслідок складної соціально-економічної ситуації та паралельного послаблення контролю з боку органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незаконні рубки на території Львівщини набули повсякденного та масового характеру». За даними прокуратури, в 2013–2016 роках розпочато 440 кримінальних проваджень за фактами незаконних рубань та знищення лісових насаджень, сума збитків від яких сягнула майже 20 млн грн.

Експерти бояться, щоб Україна не повторила сумного румунського досвіду — у сусідній країні, за даними ЗМІ, протягом останніх 20 років через незаконний вируб лісу було втрачено близько 80 мільйонів кубометрів деревини на суму близько п'яти мільярдів євро.

Свого часу міжнародна екологічна організація «Ґрінпіс» оприлюднила дані, згідно з якими, у проміжку між 2000 та 2011 роками в Румунії зникали три гектари лісу за годину, а випадки незаконного вирубу фіксувалися щодня.

Водночас директор Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека запевняє, що ситуація з лісами в Карпатах далека від критичної, а заяви про зникнення лісів протягом десяти років не мають під собою підстав.

«Хочу зазначати, що у нас немає загрози того, що за десять років всі ліси у нас будуть зрубані. Це цілком нефахове твердження, яке не має під собою жодної статистичної чи раціональної основи. Ми маємо сьогодні стиглі та пристигаючі деревостани, які поступають в рубку. 47% деревостанів виключені із розрахунку головного користування — це ліси природно-заповідного фонду, особливо захисні ліси, тобто ліси захисних категорій. А експлуатаційна частина у нас становить майже 53%. Саме в них і проводяться лісозаготівлі», — заявив він у коментарі Z.

Зі слів Анатолія Дейнеки, вирубування можна було би й припинити, але він переконаний, що держава не може собі дозволити в теперішній економічній ситуації, щоби пропадали такі великі обсяги відновлювального природного ресурсу, якщо їх можна використати в економіці і з них держава отримувала б дохід.

«Якщо навесні посадили картоплю, то чи восени добрий господар її не збирає? Теоретично, можна залишити на зиму, але навіщо? У лісі урожай збирають раз на 100 років, бо вік основних лісоутворюючих порід починається від 70 і до 120–140 років. Тому зараз абсолютно немає загрози того, що за декілька років будуть зрубані ліси і для нащадків не буде лісу на майбутнє. Ця теза цілком неправильна», — переконує керівник управління.

Санітари лісу

За даними прокуратури області, минулого року незаконні вируби завдали збитків на суму понад 9 мільйонів гривень. Анатолій Дейнека каже, що рівень незаконного рубання на Львівщині є невисокий — на приблизно 1,3 млн кубометрів деревини, яку минулого року заготували всі офіційні лісокористувачі, припало майже 5 тисяч кубометрів незаконних рубань. На його думку, головною причиною незаконних вирубів є та страшна бідося, в якій живуть мешканці гірських районів, часто крадіжка лісу є чи не єдиним способом прогодувати родину. Тільки-но поліпшиться економічне становище мешканців цих районів — крадіжок стане менше, переконаний пан Дейнека.

Натомість представник міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина» Олексій Василюк вважає, що проблема далеко не в незаконному вирубуванні лісу. У коментарі Z він сказав: «жахливі рубки у переважній більшості якраз є контрольованими».

«На них є всі дозволи з боку відповідних органів, які формально відповідають всім вимогам законодавства. Найпоширенішою схемою є "санітарні рубки". Лісники вирішують, що ліс "хворий" і тому його треба зрубати. Відсоток таких рубок кожен рік зростає навіть в офіційній статистиці. Тому, безперечно, рубки треба обмежувати», — пояснив Олексій Василюк.

Такої самої думки дотримується й експерт-лісовод Віталій Майборода, який у своїй розповіді на Youtube каже, що санітарні вируби є одним із способів обійти закон. Він стверджує, що знає про непоодинокі випадки, коли діють за такою схемою: якщо є ділянка з деревами, які всихають, то разом з нею під санітарний вируб відводять ще й площу здорового лісу.

Зі свого боку Анатолій Дейнека від такої схеми відхрещується. Каже, що його підприємство здійснює санітарні вируби згідно із законом та цілком прозоро — усі дозволи на вирубування лісу та плани санітарних вирубів оприлюднені на сайті управління та на сайтах окремих лісових господарств. З його слів, кожен, хто хоче, може переглянути ці дані або навіть взяти участь в оглядах дерев, що підлягають вирубу.

«Багато хто каже, що в санітарні рубки відводять здорові дерева. Щоби цього уникнути і забезпечити громадський контроль, ми передбачили участь громадськості у проведенні огляду дерев», — запевняє він.

Зі слів пана Дейнеки, однією з проблем карпатських лісів зараз є всихання смереки, яку колись насадили замість ялиць та буків. Лісівник зазначає, що це проблема загальноєвропейського чи навіть світового масштабу і управління має спеціальну програму, в межах якої вирубують майже всохлу смереку, площі якої на Львівщині становлять понад 20 тисяч гектарів, а на її місце висаджують місцеві породи — бук та ялицю.

«На сьогодні ніхто іншого способу, як зрубати ці ліси, не придумав. Тому коли ми десь бачимо зрубані схили в Карпатах, то це передовсім зрубані всихаючі смерекові деревостани. Я готовий їхати з будь-ким у гори — з представниками ЗМІ, громадськості та місцевими жителями — показувати та доводити до розуміння людей, чому саме так робиться», — каже Дейнека.

Також чиновник наголошує, що у державних лісгоспах на всіх вирубах протягом наступних двох років провадяться відновлювальні заходи — висаджують новий ліс. За даними управління, починаючи з 2000 року створено 1 565 га нових лісів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету.

Натомість пан Майборода стверджує, що в цьому питання є заковика, бо молодий і стиглий ліс — це зовсім не одне й те саме. З його слів, навіть якщо посадити такі самі площі лісу замість зрубаного, то молодняк зможе виконувати захисні функції лише за кілька десятків років, а отже, вразливість лісу та гір стає більшою і неґативні наслідки для екосистеми зростають.

З цією думкою погоджується й Олексій Василюк. Втрата лісів на великих площах, каже він, призводить до зміни вікового складу лісу загалом, відтак тотальне омолодження лісу стане причиною втрати здатності лісів до надання більшості екосистемних послуг і створення одновікових насаджень, вразливіших до хвороб і шкідників.

З його слів, вирубування лісів, окрім втрати біорозмаїття, призводять до збільшення ймовірності повеней через порушення здатності лісами стримувати атмосферні опади та збільшення ймовірності селевих потоків і зсувів з огляду на те, що відсутність лісу призводить до послаблення структури ґрунтового покриву. Крім того, вируб лісу призводить до пошкодження структури ґрунтового покриву.

Мораторій хочуть скасувати

Навесні минулого року Верховна Рада ухвалила десятирічний мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів: від 1 листопада надано чинності забороні на вивезення за кордон усіх деревних порід, крім сосни, на яку мораторій мав би поширитися від початку січня.

Тож експорт дерева з Карпат звівся до мінімуму. Анатолій Дейнека повідомив, що державні лісгоспи переробили минулого року лише 160 тисяч кубометрів деревини, що становить 16% від усієї заготовленої. Решту продано на біржових аукціонах для лісопереробних підприємств України

А тим часом експерти постійно твердять, що заборону обходять, здійснюючи косметичну обробку дерева чи маскуючи його під дрова, адже українська деревина має постійний попит у Європі, яка свої ліси пильно береже і давно запровадила жорсткий контроль за вирубом на своїй території. У згаданій вже Румунії незаконний вируб 1 гектара лісу офіційно класифікується як загроза національній безпеці.

Віталій Майборода вважає, що питання махінацій під час вирубу лісу та експорту деревини в Європу «кришується» на найвищому рівні, оскільки йдеться про дуже великі суми грошей. На його думку, це підтверджує той факт, що з 2014 року «Кабмін продовжує заборону на перевірки лісів з боку екологічної інспекції і зараз вона продовжена до кінця 2016».

Про посилений інтерес до дерев'яної теми свідчить і те, що у Верховній Раді вже зареєстровано проект, яким уряд пропонує скасувати заборону на експорт лісу. Крім того, уряд пропонує запровадження прозорого механізму аукціонів із продажу необробленого лісу, він має відбуватися у два етапи:

- для резидентів України без права подальшого експорту (продукція ґарантовано потрапляє до українського виробника);

- незапотребований обсяг після проведення аукціону для резидентів пропонується для нерезидентів України — на експорт.

Законопроектом передбачено обов'язковий продаж усього промислового обсягу деревини тільки через аукціон, без «прямих» договорів. Водночас у проекті зазначено, що експортерами необробленого лісу можуть бути тільки постійні лісокористувачі, щоб прибрати посередників, які занижують ціни в лісгоспах. Пропонується вреґулювати й питання сертифікації деревини, що ускладнить продаж краденого лісу.

На думку представника організації «Екологія–Право–Людина» Петра Тєстова, вреґулювати питання вирубу лісів — і незаконного, і в межах закону, але надмірного для довкілля — можна за допомогою кількох механізмів. Перший — реальна відповідальність за порушення законодавства, бо нині «є лише поодинокі випадки, коли за нелеґальну порубку лісу відповідають як безпосередні виконавці, так і лісники, які повинні цей ліс оберігати». А крім того — створення нових об'єктів природно-заповідного фонду України, бо на цих територіях рубання лісу обмежено законом.

Тарас Базюк