Про російські культурні центри у Європі як "дах" для шпигунства та брехні

Специфіка роботи російських спеціальних служб полягає в тому, що за допомогою "культурних центрів", що фінансуються і контролюються урядом РФ, вони намагаються сформувати в інформаційному полі країн Європи політичні "групи підтримки", які б просували альтернативну проросійську думку, зазначають Патріоти України.

Примітно, що першими кроками президента РФ Путіна у цьому напрямку було розпорядження від 2 лютого 2010 року про створення "Фонду підтримки публічної дипломатії імені Горчакова". Цей фонд є російською неурядовою організацією зі штаб-квартирою у Москві. Офіційні завдання фонду: просувати зовнішньополітичні інтереси Росії, формувати за кордоном сприятливий для Росії громадський, політичний і діловий клімат; залучати до зовнішньополітичних процесів інститути громадянського суспільства.

З метою досягнення вищезазначених цілей фондом здійснюється фінансова підтримка ЗМІ та інформаційних ресурсів, орієнтованих на досягнення статутних цілей цієї організації.

Утім, як свідчать факти, реальна робота співробітників фонду суттєво відрізнялася від задекларованих статутних цілей.

Так, у 2012 році Фонд Горчакова вперше згадується в звіті Бюро по захисту Сатверсме (Латвія) — військового інституту державної безпеки Латвії. У звіті бюро говориться, що Фонд Горчакова здійснює фінансову допомогу для заходів, метою яких є імітація підтримки громадянського суспільства. Варто зазначити, що бюро є головним органом щодо здійснення розвідувальних і контррозвідувальних функцій латвійської держави, а також захисту секретів НАТО і ЄС.

У березні 2013 року ще одна балтійська країна — Естонія — відмовила у в'їзді п'ятьом співробітникам фонду, які мали би приймати участь у роботі конференції "Балтійський діалог-2013". Свою відмову естонські чиновники обґрунтували тим, що "надана інформація, що підтверджує мету і умови запланованого перебування, була недостовірною".

За інформацією українських спеціальних служб, Фонд імені Грочакова виступає легальним прикриттям створення так званих "вербувальних центрів" і просунення інтересів російських спецслужб у культурно-політичне і фінансово-економічне життя країн, на території яких діють представництва організації.

На території України початок активної діяльності співробітників Фонду імені Горчакова припадає на період перебування при владі екс-президента України Віктора Януковича. В 2013 році у Києві, на базі одного зі столичних вузів, співробітники фонду організовують роботу "інформаційного центру", який організовує для студентів дипломатичні семінари і зустрічі.

Паралельно з цим, ведеться робота зі студентською молоддю. Кращим студентам співробітники Фонду обіцяють працевлаштування в урядових і неурядових структурах Російської Федерації. Крім обіцянок щодо працевлаштування у майбутньому, здійснювався відбір кращих українських студентів і фінансувався їх виїзд до РФ для участі у семінарах і форумах.

У лютому 2015 року за розпорядженням Голови СБУ Валентина Наливайченка співробітники Служби безпеки України закрили розташований в Києві російський фонд підтримки дипломатії імені А.М. Горчакова, звинувативши його співробітників у антидержавній пропаганді.

"Співробітники СБУ припинили у Києві незаконну діяльність російського "інформаційного центру" (Фонд підтримки дипломатії імені А.М. Горчакова), який функціонував на базі одного з вищих навчальних закладів України. "Дипломати" проводили серед українських студентів відверту антидержавну пропаганду", — повідомляв тоді радник Голови СБУ Маркіян Лубківський.

Цікавою і вельми показовою була реакція російської сторони на факт закриття в Києві представництва Фонду імені Горчакова. У блозі на сайті Ради Федерації глава міжнародного комітету Костянтин Косачев написав наступне: "Напередодні СБУ України розповсюдила інформацію, що закрила за "антидержавну пропаганду" Фонд імені А.М. Горчакова, який працював у Києві на базі одного з вузів. Новина вже не дивує. Якщо вже цілу парламентську фракцію — "Опозиційний блок" — пропонують вольовим рішенням розпустити, а саму партію заборонити лише за те, що наважилися не підтримати одіозний законопроект про визнання Росії агресором".

Крім Фонду імені Горчакова, у країнах Європи під егідою російських посольств і під дипломатичним прикриттям успішно працюють й інші російські "центри культури і дружби".

В Італії такими центрами є "Росспівробітництво" і "Російський центр науки і культури". Цікаво, що обидві, формально незалежні одна від одної, структури очолює Олег Осипов, професійний журналіст, який більше 20 років пропрацював кореспондентом інформагентства ТАРС, як у Москві, так і за кордоном.

З 2010 року при посольстві Російської Федерації в Італії починає активну роботу представництво російського урядового агентства "Росспівробітництво", створеного з офіційними цілями зміцнення двосторонніх зв'язків між Італією і Росією в культурно-гуманітарній сфері, сприяння у встановленні контактів у галузі науки і спорту й надання підтримки співвітчизникам.

24 листопада 2011 року в центрі Риму в Palazzo Santacroce був відкритий Російський центр науки і культури (РЦНК). На відкритті Центру глава представництва "Росспівробітництво" в Італії Олег Осипов зауважив, що "РЦНК в Римі — це тільки перша ластівка. Надалі ми плануємо розширювати діяльність і на інші області, де проживають великі громади наших співвітчизників. І ми націлені на Мілан, Венецію, Флоренцію і Неаполь".

Серед "організацій співвітчизників", які отримують організаційну і фінансову підтримку з боку РЦНК, — культурна асоціація "Русское поле", яку очолює емігрантка з Росії Катерина Корнілкова. Корнілкова регулярно відвідує окуповані проросійськими бойовиками українські міста Луганськ і Донецьк, де зустрічається з ватажками терористів. В Італії очолювана нею організація періодично проводить акції на підтримку так званих "Л/ДНР". Під час вуличних акцій активісти "Русского поля" поширюють серед італійців брехливу інформацію про те, що уряд у Києві займається геноцидом російськомовних жителів Донбасу.

Крім підтримки "організацій співвітчизників", РЦНК проводить тематичні семінари, на яких присутні представники італійських політичних партій і громадських організацій. Так, одним із постійних гостей цих заходів є активіст "Товариства партизан Італії" Сільвіо Марконі, член партії "Комуністичне Відродження Італії". Марконі відомий тим, що навесні 2016 року видав книгу "Донбас. Чорні нитки пам'яті видалені". Тираж книги Марконі був направлений до "ЛНР", де урочисто був розподілений серед місцевих бібліотек.

Активну політичну діяльність в Італії веде і дочка Осипова — Ірина, яка є президентом асоціації "РІМ" (Російська — Італійська молодь). Асоціація "РІМ" проводить публічні акції на підтримку "ЛНР" і "ДНР". Сама Осипова тісно пов'язана з партією "Брати Італії" і є помічником глави партії Джорджії Мелоне.

З 2014 року Осипова підтримує особисте знайомство з Андреа Пальмери, який наразі перебуває в окупованому Луганську й організовує звідти візити своїх співвітчизників у "ЛНР". В Луганську вже встигли побувати член "правої" партії "Брати Італії — Національний альянс" Марроне і депутат Європарламенту від Італії Елеонора Форенца.

На вуличних акціях, які проводить Осипова, зафіксована присутність місцевих активістів "Координаційної ради солідарності з Донбасом", засновником якої є Ораціо Ньєррі — політолог, лідер руху "Міленіум", головний редактор журналу "Номос". Свого часу, відповідаючи на питання про події на сході України, Ньєррі зауважив, що "сенс конфлікту в Україні насправді очевидний. Центри влади Сполучених Штатів, які захищають однополярний світовий лад, намагаються оточити Росію з тим, щоб дозволити НАТО розширити свою військову потужність до кордонів Російської Федерації".

Після таких відповідей абсолютно невипадковою виглядає участь Ньєррі у роботі "Міжнародного російського консервативного форуму", що проходив у Санкт-Петербурзі.

Іншим учасником форуму від Італії був іще один італійський друг Осипової — Лука Бертоні, представник партії "Ліга Півночі". "Ліга Півночі" — північно-італійська сепаратистська партія, яка виступає за надання провінціям П'ємонт, Венето та Ломбардія незалежності, тобто створення нової держави зі столицею в Мілані. Показовим є той факт, що у березні 2017 року керівництво партії "Ліга Півночі" та російська партія "Єдина Росія" підписали угоду про взаємодію для сприяння економічному та культурному співробітництву.

Першими ластівками цього "співробітництва" стала ціла низка антиукраїнських акцій в Італії, організованих за підтримки російських партнерів "Братів Італії". Так, у Венеції відбувся мітинг на підтримку так званих "Л/ДНР". На початку березня у Вероні відбулася антиукраїнська конференція, в рамках якої була організована фотовиставка про події на сході України. Трактування подій було виключно з проросійської точки зору і носило відверто провокаційний антиукраїнський характер.

6 липня в Мілані пройшла чергова антиукраїнська конференція за участі депутата парламенту регіону Ломбардія Вітторіо Песато та генерального консула Російської Федерації в Мілані Олександра Нурідзаде. Тема конференції — війна на сході України та недотримання українською стороною Мінських угод.

Того ж дня у Відні за підтримки посольства Російської Федерації в Австрії, російсько-австрійського товариства дружби ORFG проходить так звана "благодійна виставка малюнків дітей Донбасу".

Виставка дитячих малюнків проходить під гаслом "Діти малюють світ або захищають нас від фашизму і світового тероризму". У прес-релізі організаторів акції повідомляється, що на виставці представлені кілька десятків робіт, виконаних кольоровими олівцями і присвячених стражданням сімей Донбасу, які зазнали обстрілу з боку української армії.

"Основною темою малюнків став дитячий заклик зупинити кровопролиття", — йдеться у повідомленні.

Примітно, що проведення антиукраїнських конференцій і акцій відбувається на тлі затримання італійськими правоохоронцями українського військовослужбовця Марківа за підозрою у причетності до загибелі у 2014 році на Донбасі журналіста Роккеллі.

Звертає на себе увагу і той факт, що підозру Віталію Марківу висунула прокуратура міста Павія (регіон Ломбардія).

Ломбардія є територією, на якій панівне становище у політичному житті належить сепаратистській партії "Ліга Півночі".

Остання, до речі, була ініціатором голосування в місцевому парламенті резолюції "Визнання принципу самовизначення Криму і зняття санкцій з Росії".

7 липня аналітичний відділ ГІ "Права Справа" оприлюднює інформацію про проведення 12 липня 2017 року в Римі конференції, яка буде проходити під антиукраїнськими гаслами. Для участі у конференції запрошені італійські депутати від партії "Брати Італії", а саме: Акілле Тотара, Мауріціо Марроне та Даніеле Макріс, який позиціонує себе, як "президент Італійського центру культури" так званої "ЛНР".

За інформацією аналітичного відділу ГІ "Права Справа", під час роботи конференції планується обговорення кількох тем, які будуть носити виключно антиукраїнське забарвлення. Також передбачається обговорення питання про начебто недотримання ЗСУ Мінських домовленостей і порушення українською стороною взятих на себе зобов'язань щодо припинення вогню і відведення важкої техніки та військових підрозділів у районі Станиці Луганської.

Варто зазначити, що вітчизняний МЗС і СБУ жодним чином не перешкоджають проведенню цих антиукраїнських акцій і конференцій. Складається враження, що українські дипломати вибрали позицію страуса і, ховаючи голову у вигаданий ними пісок, намагаються робити вигляд, що не помічають цієї відвертої вакханалії.

Утім, не протидіяти цій антиукраїнській вакханалії російських "культурних центрів" — це грати на боці ворога, полегшуючи йому виконання програмових завдань.

А основним завданням цих "центрів", які виступають як російські "агенти впливу" за кордоном, є зрив інтеграційних процесів України в європейські економічні та політичні структури, створення інформаційного супроводу для скасування введених Європою санкцій проти РФ.

Автор: Дмитро СНЄГИРЬОВ