«Путін почав свою кар'єру з крадіжки» – у мережі прем'єра фільму «Хуізмістерпутін» (відео)

Прес-показ документального фільму Валерія Балаяна «Хуізмістерпутін» відбувся у Києві 29 грудня – це історія про те, як до влади прийшов нинішній президент Росії Володимир Путін, а разом з ним і клан співробітників російських спецслужб, і тісно пов'язані з ним кримінальні угруповання.

Чиновник петербурзької мерії Володимир Путін на початку 90-х років розробив схему обміну стратегічно важливих ресурсів на продовольство для міста, що голодувало. Однак європейські продукти Петербург не отримав. З докладного вивчення цієї історії, розслідуванням якої займалася комісія Марини Сальє (інтерв'ю з нею для Радіо Свобода використане у фільмі), починається документальна стрічка. Але цей сюжет – лише один з багатьох, які досліджує Валерій Балаян. Його співрозмовники – колишні співробітники мерії, які добре знали Володимира Путіна, слідчий, який займався справою про масштабну корупцію в Петербурзі, експерти та журналісти, які розплутували складний клубок взаємин між чиновниками і бандитами в 90-х. «Найрозвиненіша чиновницько-бандитська система була саме в Пітері», – говорить один з авторів фільму Володимир Іванідзе.

Ось як Валерій Балаян відповідає на запитання, яке поставив автор у назві фільму:

– Моїм завданням було зробити науково-популярне кіно, пояснити людям на пальцях дуже прості речі. Пояснити, що Путін почав свою кар'єру з крадіжки, тільки в масштабах Ленінграда і Петербурга, і зараз він не змінився. Людина не змінюється, вона тільки проявляється. Він допроявлявся до того, що корпорація гебешників та представників злодійського світу оволоділа Росією.

– Чи були небезпечні моменти під час зйомок?

– Тільки одна небезпечна ситуація: коли ми знімали в кооперативі «Озеро». Те, що ви побачите у фільмі, – це лише верхівка айсберга, бо там купа охоронців. Вони нас знімали на відео, знімали машину, на якій я приїхав, її номери. Вони дзвонили кудись, щось доповідали. Це була єдина така ситуація. А так ми, чотири людини, які працювали над фільмом, домовилися про нього не листуватися навіть в інтернеті, щоб не було витоку інформації. Ми розуміли, що тема така, що не можна світитися. І витоку ми не допустили, хоча робота тривала вісім місяців.

«Я хотів би, щоб мій фільм дивилися в новорічну ніч замість «Іронії долі», – жартує Валерій Балаян. – Звертаюся до всіх глядачів з проханням поширювати посилання, щоб перегляд не змогли заблокувати».