"РПЦ ініціює розкол у світовому православ’ї і готова перетворити на розкольників вірян своєї церкви в Україні - УПЦ МП", - Портников

"Після позачергового засідання синоду Російської православної церкви стало відомо, що Московський патріарх Кирило перестане згадувати Вселенського патріарха Варфоломія під час богослужіння, а священики РПЦ не будуть більше молитися зі священиками Константинопольського патріархату і залишать всі релігійні організації, в яких є представники цієї церкви", - пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Євхаристійне спілкування – тобто можливість для прихожан обох церков молитися в храмах одна одної – поки що не припинене. Але варто взяти до уваги, що ці заходи московський синод схвалив ще до надання Вселенським патріархом автокефалії православній церкві України. Можна уявити собі, що буде потім.

Путін перетворюється на фактичного главу російської церкви

Не варто шукати в діях патріарха Кирила і синоду РПЦ логіку – тим більше, що рішення синоду, судячи з їхньої лексики, пишуть не в резиденції патріарха в Чистому провулку, а в адміністрації російського президента Володимира Путіна, який потроху перетворюється на фактичного главу російської церкви, відтісняючи і Кирила, і інших церковників.

Але все ж нагадаємо читачеві, що всі останні десятиліття Москва виправдовувала трагічний для багатьох парафіян розкол в українському православ’ї саме тим, що вона захищає канонічну віру і єдність світового православ’я. А зараз, коли дозріли всі умови для подолання розколу в Українській церкві, коли Вселенський патріарх знайшов формулу єдності для всіх православних віруючих, РПЦ ініціює розкол в тому самому світовому православ’ї і готова перетворити на розкольників вірних своєї церкви в Україні – УПЦ (Московського патріархату).

Виникає закономірна підозра, що для РПЦ було важливим не світове православ’я, не канонічність, не зв’язок із Константинопольським патріархатом, а збереження російського політичного впливу в Україні, для якого безсоромно використовувалися всі ці аргументи. Тому що, якщо було б інакше, синод РПЦ зараз думав би не про те, як «покарати» Константинопольський патріархат, а про те, як взяти участь у подоланні церковного розколу в Україні і створенні єдиної помісної церкви в цій країні. Синод став сеансом самовикриття для людей, які ставлять інтереси російської влади і її імперські фантазії вище від інтересів своїх вірян і навіть самої віри".