Скандали року - від Лещенка до "Мотороли": 12 подій, які вибухнули в Україні та вразили весь світ (фото, відео)

Панамські документи, "чорна каса" Партії регіонів, низка гучних відставок, вбивство Павла Шеремета. Рік, що минає, був "багатим" на дуже резонансні скандали, які залишили негативний відбиток в історії України. Журналісти сайту "24" підібрали 12 найгучніших подій за 2016 рік.

1. Гучні відставки

Більшість урядовців-іноземців, на яких Захід покладав великі надії, покинули свої пости.

3 лютого міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус скликав прес-конференцію, на якій оголосив про свою відставку.

Головні мотиви відставки, зі слів самого Абрамавичуса, — нібито тиск з боку "сірого кардинала" Ігоря Кононенка, фактичне саботування реформ в Україні і корупція на найвищих щаблях влади. Це викликало різку реакцію послів з ЄС та інших країн.

Заступник генпрокурора та прокурор Одеської області Давід Сакварелідзе заявив, що генпрокурор Шокін вирішив "стерти генеральну інспекцію з лиця землі". Його колегам, які безпосередньо брали участь у справі "діамантових" прокурорів, по черзі вручили повідомлення про звільнення.

29 березня Генеральний прокурор України Віктор Шокін звільнив Давіда Сакварелідзе з посади заступника генпрокурора і прокурора Одеської області.

І цього ж 29 березня парламентарі підтримали звільнення самого Шокіна з посади генпрокурора України. Указ про звільнення Шокіна Порошенко підписав тільки 3 квітня. Пост генпрокурора зайняв лідер БПП Юрій Луценко.

10 квітня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк також подав у відставку. 14 квітня за його відставку проголосували 257 депутатів з 390.

Верховна Рада дала згоду на відставку Кабінету міністрів на чолі з прем’єром Арсенієм Яценюком. Також депутати проголосували за призначення Володимира Гройсмана на пост глави Кабміну. Новим спікером парламенту став Андрій Парубій.

Оскільки 14 квітня уряд Яценюка був відправлений у відставку, Наталія Яресько позбулася крісла міністра фінансів України.

7 листопада 2016 року Міхеїл Саакашвілі повідомив про своє рішення подати у відставку з посади голови Одеської обласної державної адміністрації.

9 листопада Кабінет Міністрів України запропонував Президенту України Петру Порошенку звільнити Міхеїла Саакашвілі з посади голови Одеської ОДА. Того ж дня Петро Порошенко підписав відповідний указ. Новим губернатором став Максим Степанов.

14 листопада стало відомо про звільнення глави Нацполіції Хатії Деканоідзе. У МВС одразу ж прийняли її відставку. Міністр Арсен Аваков оголосив, що обов'язки глави Нацполіції виконуватиме Вадим Троян.

2. Резонансна погоня з перестрілкою

В ніч на 7 лютого у Києві патрульні влаштували погоню за BMW, у якому їхали четверо осіб. Поліцейські побачили молодих людей, які після вживання алкоголю сіли в автомобіль і поїхали.

Через гучномовець вони почали вимагати зупинитися, але водій на це не реагував і продовжив утікати. Після приблизно 40-хвилинної погоні через усе місто поліцейські відкрили попереджувальний вогонь, а потім і на ураження. В результаті цього загинув 17-річний пасажир автомобіля.

Згодом у мережі з'явився фрагмент погоні по бульвару Шевченка.

А також з'явилось і радіоперехоплення переговорів патрульних під час погоні за машиною.

Прокуратура відкрила кримінальне провадження. Винуватцеві резонансної погоні, 24-річному водію BMW Ростиславу Храпачевському оголосили про підозру у чиненні опору поліцейських.

Також порушник за кермом авто перебував у стані наркотичного сп'яніння. Його допитали як підозрюваного і свідка.

22 грудня прокуратура Києва повідомила про скерування до суду обвинувального акту щодо патрульного поліцейського Сергія Олійника, підозрюваного в умисному вбивстві 17-річного хлопця.

Зазначимо, Сергій Олійник від 2 березня перебуває під цілодобовим домашнім арештом. Так само під домашнім арештом і водій BMW Ростислав Храпачевський.

3. "Бійцівський клуб" Парасюка

Нардеп Володимир Парасюк "прославився" низкою різних бійок і цьогоріч. 23 січня в Закарпатському апеляційному суді після того, як суддя озвучив вирок щодо затриманих через бійку на Драгобраті, Парасюк кинув склянкою у бік прокурорів. Після цього в залі засідань зчинилася бійка.

У червні Парасюк вирішив обірвати на слові свого колегу, "опоблоківця" Дмитра Колеснікова, який не підтримав нову редакцію закону "Про очищення влади" та зареєстрував постанову про відставку міністра юстиції Павла Петренка, який курує цей процес.

У вересні після ефіру на одному з українських телеканалів він почав з’ясовувати стосунки з екс-регіоналом Олександром Вілкулом.

Все почалось ще під час ефіру, де політики запекло сперечались. Парасюк заявив, що Вілкул ображав його та побратимів, а також на нього напав охоронець депутата. Після програми Парасюк дочекався під студією свого опонента і зав'язалася бійка.

Чия машина? Вілкула? Це вам подарунок від Парасюка за Україну, за Донбас, тобі пофіг на машину, ти собі таких сто купиш, – заявив Парасюк.

4. Панамські документи

3 квітня міжнародний консорціум журналістських розслідувань опублікував масштабне розслідування "Панамський архів" (Panama Papers) про офшорні компанії, які використовували відомі люди для ухилення від сплати податків.

Розслідування базується на документах юридичної фірми Mossack Fonseca у Панамі, яка надавала послуги з реєстрації та ведення офшорних компанії. У документах фігурують сотні світових політиків, бізнесменів, спортсменів та діячів культури.

У списках є інформація і про 469 компаній, пов'язаних з Україною. Але найбільший резонанс у суспільстві викликав президент Петро Порошенко, у якого є офшорні компанії, через які він намагався провести реструктуризацію активів компанії Roshen.

Звинувачення Президент України відкинув, заявивши, що не ухиляється від сплати податків.

"Ніякого офшорного скандалу не було. Було об'єктивне, професійне розслідування команди журналістів, які знайшли кілька фактів", — наголосив Порошенко.

А щодо його Roshen, то компанія не має рахунку у банку, тож ніяких переказів також бути не могло. Відповідно, інформація про відкриті рахунки і перераховані гроші не відповідає дійсності.

Порошенко запевнив, що якщо буде укладена угода щодо продажу Roshen, то компанію продадуть з України і всі податки будуть заплачені в Україні, а це – півмільярда доларів.

Що дивно, самі ж українці досить байдуже відреагували на офшори президента, у той час, коли у світі відомі політики йшли у відставку. Зокрема, свого крісла позбувся прем’єр Ісландії.

Крім Roshen, Порошенко є кінцевим бенефіціаром цілої низки підприємств, або й власником істотної участі компаній групи компаній "Укрпромінвест" та ін.

Додамо, серед українців також у "панамських документах" фігурують син одіозного екс-регіонала Ігор Єфремов, брат олігарха Рината Ігор Ахметов, син екс-прем’єра Миколи Азарова Олексій, екс-регіонали Борис Колесніков, Сергій Кий, Юрій Чертков та інші.

5. "Чорна каса" Партії регіонів

28 травня екс-перший заступник голови СБУ Віктор Трепак передав у НАБУ компрометуючі документи, які свідчать про шалені витрати Партії регіонів на хабарі.

"Чорна каса" ПР регіонів охоплює тривалий період, терміном правління кількох президентів. У списках так званої "чорної бухгалтерії" фігурують прізвища та підписи посадовців, міністрів, депутатів, суддів та інших.

Регіонали скрупульозно ставилися до витрат, тому вели так звану "чорну бухгалтерію", куди вносили прізвища всіх, чиї послуги вони оплачували. Списки фігурантів довжелезні – сотні прізвищ.

Також у списках знайшли і керівника передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта, який отримав 12,7 мільйона доларів з України з 2007 по 2012 рік. Саме він посприяв Партії регіонів у виведенні грошей до США. А ще хабара отримав відомий журналіст Ларрі Кінг за інтерв’ю з Миколою Азаровим.

Резонанс у суспільстві викликав і той факт, що ПР фінансувала на виборах 2012 року "Нашу Україну" і КПУ. Також партія нарахувала ЦВК в період виборчої компанії і після неї 2,93 мільйона доларів.

Загальна сума витрат за 6 місяців 2012 року становить понад 66 мільйонів доларів. А витрати на політичну корупцію у регіонах склали близько 2 млрд доларів.

6. "Компромат" Онищенка

16 червня антикорупційний прокурор Назар Холодницький передав до ВР подання про надання згоди парламенту на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт депутата від "Волі народу" Олександра Онищенка.

Його звинувачують в організації злочинної схеми щодо махінацій з реалізацією видобутого газу під час спільної діяльності з ПАТ "Укргазвидобування".

У передчутті, що по нього прийдуть працівники ГПУ, нардеп покинув територію України і перебрався до Лондона.

Пізніше Онищенко став ініціатором нового касетного скандалу – нардеп рік записував розмови з президентом Порошенком, у яких наче йшлося про підкуп депутатів, корупцію, узурпацію влади та розправу над політичними конкурентами.

"В мене багато компромату на Порошенка. Тож зараз почнеться, що це "рука Кремля", – каже Онищенко.

Нардеп-утікач заявив, що Порошенко контролює усі держкомпанії, відмиває гроші через приватні компанії, а потім використовує кошти з політичною метою. Наприклад, за словами Онищенка, для оплати голосувань у Раді Порошенко використовував кредит МВФ.

"Гроші Порошенко передавав у себе в АП, безпосередньо цим займався його охоронець Федоров. Порошенкові тільки приносили звіти: скільки депутатів, які голосування, після чого в кімнаті, де перебуває начальник охорони, передавали ці сумки з грошима", – заявив депутат.

На думку Олександра Онищенка, президент переживає за компромат, бо навіть намагався домовитися з ним, щоб нардеп не передавав ці матеріали.

Також Онищенко заявив, що заплатив за своє депутатство 6 млн доларів Давиду Жванії, який на парламентських виборах 2014-го входив до керівництва виборчого штабу БПП.

Він також стверджує, що на прохання високопоставленого чиновника протягом 10 місяців здійснював дискредитацію уряду Яценюка, витрачаючи на це 3 млн дол. щомісяця.

Згодом у мережі з'явився аудіозапис розмови, голоси на якій схожі на голоси нардепа-втікача Олександра Онищенка та депутата від "Волі народу" Олеся Довгого, який виступає нібито переговірником від Порошенка. Онищенко записав її з Довгим у вересні 2016-го року в Лондоні.

"Перший раз як парламентер Олесь прилетів до мене на зустріч в Італію. Я попросив, щоб він розписав кошторис – скільки грошей я віддав за 2,5 роки Порошенко, скільки мені пред'являють і як нам звести бюджет. Я підрахував і вийшло близько 50 мільйонів доларів, які мені заборгував Порошенко. Довгий сказав, що все доповість Першому і повернеться з пропозицією", – каже нардепа-втікача.

В АП вважають, що Олександр Онищенко розгорнув "голослівну, не підкріплену доказами, дискредитаційну кампанію проти керівництва України".

Юридична фірма Atkins Thomson, яка представляє інтереси Президента України, надіслала всім іноземним ЗМІ листа, в якому попереджає про суди у справі публікацій заяв нардепа Олександра Онищенка.

У мережі також оприлюднили відео, на якому невідомі інструктують нардепа-втікача Олександра Онищенка, як правильно відповідати на запитання під час оприлюднення компромату, в тому числі на президента Порошенка.

"Ви кажіть: "Мені вони погрожують". Якщо наступного разу з вами щось станеться, винні вони", – пояснює невідомий.

Станом на 12 грудня народний депутат перебував у Німеччині. Не маючи можливість особисто допитати Олександра Онищенка, в НАБУ не відкидають можливість здійснити це за допомогою відеозв’язку.

7. Вбивство Шеремета

20 липня на розі вулиці Хмельницького та Франка у Києві вибухнув автомобіль, у якому їхав відомий журналіст Павло Шеремет. Незадовго перед загибеллю Шеремет розповідав друзям, що за ним стежать.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк повідомив, що у машині спрацював безоболонковий саморобний вибуховий прилад потужністю від 400 до 600 грам в тротиловому еквіваленті.

У мережі з'явилося відео з камер спостереження, де зафіксовано кадри за кілька годин до вбивства Шеремета. На відео видно, що вибуховий пристрій під автомобіль заклала жінка. З нею в парі працював чоловік.

Радник глави Служби безпеки України Юрій Тандіт заявив, що слідство розглядає 6 версій вбивства, але озвучив лише чотири: професійна діяльність; неприязнь у відносинах або особисті мотиви; російський слід (для дестабілізації ситуації); замах на його цивільну дружину і керівника "УП" Олену Притулу.

Для розслідування вбивства журналіста створили оперативну група, до складу якої увійшли представники ФБР США.

Поховали Шеремета на батьківщині у Мінську 23 липня. В переддень у Києві з журналістом прийшов попрощатись і Президент України.

8. Незвичні скарби політиків

У серпні 2016 року в Україні запрацював Єдиний державний реєстр декларацій осіб, створений на виконання закону "Про запобігання корупції". Вперше українські чиновники та депутати заповнювали свої декларації у електронному форматі.

Окрім неймовірних статків у деклараціях чиновників можна знайти і вельми неочікуване майно. Зокрема, одіозний Геннадій Кернес вніс у декларацію 11 коштовних годинників на суму у майже 900 тисяч доларів.

Депутат Геннадій Чекіта записав величезний підвал на 450! квадратних метри. Олег Ляшко майже не здивував, задекларувавши вила.

"Радикал" Андрій Лозовий має у власності святі мощі. Глава МВС Арсен Аваков вніс у декларацію велику колекцію вин. Руслан Демчак зазначив, що володіє "305 кілограмами готівки". Дружина Володимира Литвина задекларувала 32 ікони.

Президент України Петро Порошенко володіє 104 компаніями в Україні, Росії, Польщі, Іспанії, на Кіпрі, в Угорщині, Литві і КНР, Британських Віргінських островах та у Нідерландах і має чималу колекцію творів мистецтва, серед них – 84 картини. Та й перше місце у рейтингу найбагатших керівників влади залишилось за президентом.

Мер Дніпра Борис Філатов володіє квитком на суборбітальний політ в космос від компанії Virgin. За нього він заплатив 1,5 мільйона гривень.

Володимир Парасюк в декларацію вніс годинник Samsung, який йому приніс чудотворець Миколай. А от Анатолій Матвієнко – власник храму Успіння Пресвятої Богородиці.

Вразив і екс-комбат "Айдару", депутат Сергій Мельничук, який задекларував трильйон гривень. Правда, згодом він заявив, що це був такий жарт.

9. Квартира Лещенка

6 вересня стало відомо, що депутат ВР Сергій Лещенко купив у центрі Києва квартиру площею майже 200 кв. м. Вартість апартаментів у новобудові становить майже 7,5 млн гривень.

"Частина коштів – це мої заощадження як колишнього співвласника "Української правди". Окрім того, у 2013-2014 роках мною було задекларовано понад 100 тисяч доларів доходу. Половина суми придбання – це позика від засновника "УП" Олени Притули терміном на 10 років. Інше – це гроші моєї коханої – Анастасії Топольської, яка буде вказана в моїй декларації за підсумками 2016 року", – так прокоментував покупку Лещенко.

Його дівчина Настя заявила, що борг за дорогу квартиру віддаватиме вона.

Та за законом "Про запобігання корупції", отримання таких позик не дозволяє нардепам їх вимагати чи приймати. Аби заспокоїти розгніване суспільство, Лещенко закликав НАБУ і НАЗК перевірити факт придбання ним квартири.

Згодом стало відомо, що сумарний дохід Лещенка, засновниці "УП" Олени Притули та Анастасії Топольської за 1998-2016 роки менший (6,79 млн гривень), ніж вартість квартири, яку він придбав.

Глава НАБУ Артем Ситник заявив, що при покупці квартири Сергій Лещенко допустив ряд адміністративних порушень. Зокрема, при купівлі квартири Лещенко отримав "подарунок" – знижку від забудовника у розмірі 1,8 млн гривень, що в 1307,43 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

29 грудня народний депутат не прийшов на засідання суду щодо його елітної нерухомості, де мало вирішитись питання – чи законно Лещенко придбав квартиру.

10. Вбивство"Мотороли"

16 жовтня у Донецьку вбили одного з командирів бойовиків так званої "ДНР" Арсена Павлова, більше відомого як "Моторола". Спрацював саморобний вибуховий пристрій, який закріпили на тросі ліфта будинку, де жив бойовик.

У "ДНР" одразу заявили, що у замаху підозрюють "українську диверсійно-розвідувальну групу". Ватажок "ДНР" Олександр Захарченко звинуватив Київ і Президента України Петра Порошенка в причетності до вбивства бойовика. А також він назвав загиблого "близьким другом".

"Ніякого помилування їм не буде. Можна вважати, що Петро Порошенко порушив перемир'я і оголосив нам війну", – заявив Захарченко.

20 жовтня в окупованому Донецьку поховали Арсена Павлова. Похорон "Мотороли" показали з висоти пташиного польоту.

11. Націоналізація "Привату"

Ввечері 18 грудня Кабінет міністрів разом з Радою нацбезпеки та оборони України на спеціальному засіданні в АП підтримали націоналізацію "Приватбанку".

Таким чином держава в особі Мінфіну стала власником 100% акцій "Приватбанку" та гарантує безперебійне функціонування цієї установи та збереження коштів його клієнтів.

В НБУ запевнили: іншого шляху не було. Адже "Приват" визнали неплатоспроможним і врятували кошти 20 мільйонів вкладників могла лише держава.

19 грудня Президент України Петра Порошенко запевнив, що держава гарантує клієнтам "Приватбанку" недоторканність і цілісність їх грошей.

"Держава бере на себе відповідальність і гарантує клієнтам "Приватбанку" недоторканність і цілісність їх грошей. В основі нашого рішення – порятунок банку і гарантування права власності на свої фінансові ресурси для всіх, хто розмістив їх в цій установі", – сказав Порошенко.

У Мінфіні заявили, що націоналізація "Привату" важлива для подальшої співпраці України з МВФ. Націоналізований "Приватбанк" очолив колишній міністр фінансів Олександр Шлапак.

Звістка про націоналізацію "Приватбанку" спричинила хвилю паніки серед українців. Зокрема, мешканці Дніпра ледь не штурмували банкомати, намагаючись зняти гроші з карток.

21 грудня Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підписали договір про продаж усіх акцій "Приватбанку".

Бізнесмен і колишній співвласник "Приватбанку" Ігор Коломойський сказав, що його банк став жертвою свавілля з боку НБУ.

"Внаслідок останньої хвилі клієнтської паніки, спровокованої насамперед діями НБУ, ми були змушені звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією щодо передачі "Приватбанку" державі. Я вважаю, що прем'єр-міністр і його команда виявили справжню мужність, прийнявши це непросте рішення. Якщо б вони не зважилися на цей крок, це поставило б під загрозу всю фінансову систему України", – підкреслив Коломойський.

12. Савченко: від героя до скандаліста?

25 травня 2016 року Росія повернула Україні полонянку Надію Савченко. Повернувшись додому, нардеп активно почала цікавитись політичним життям країни.

Найбільший резонанс у суспільстві викликали її неузгоджені неофіційні поїздки в зону АТО та самостійні переговори з ватажками "ДНР" та "ЛНР" Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким у Мінську.

На початку жовтня депутат Надія Савченко зізналась, що відвідувала окуповані території Донбасу і зустрічалась з людьми, які 2 роки тому тримали її в полоні.

7 грудня у Мінську Надія Савченко зустрічалась із ватажками так званих "ЛНР" та "ДНР", де нібито обговорювали питання звільнення заручників. За її словами, на цій зустрічі вдалось домовитись з терористами про обмін 256 терористів на 52 українців.

Також нардеп заявила, що ватажки бойовиків Донбасу не є терористами.

Негативне ставлення до таких візитів та заяв висловив і Президент.

"Мені дуже шкода, адже ця людина пройшла великі випробування і я думаю, що такі кроки не несуть користі ні їй, ні країні", – зазначив він.

Після поїздки до Мінська Надію Савченко виключили зі складу делегації України в ПАРЄ. А 20 грудня спікер Верховної Ради Андрій Парубій офіційно оголосив про виключення народного депутата з фракції "Батьківщина".

Комітет Верховної Ради з нацбезпеки і оборони одноголосно підтримав виключення Надії Савченко зі складу комітету. Тепер це рішення має підтримати парламент. Однак, це станеться, скоріш за все, вже після Нового року.

25 листопада Надія Савченко заявила про початок самостійної політичної кар'єри. А 27 грудня вона презентувала у Львові свою громадську платформу "РУНА".

Автор: Юліана Вінтюк