Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
Спробуйте простий експеримент. Назвіть, скільки грошей зараз на вашій картці. Можливо, ви відповісте майже до гривні, бо банківський застосунок давно став частиною дня. Тепер друге запитання. Який у вас рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільност...
У жовтні 2026 року російські окупаційні війська зазнали найбільших втрат особового складу від початку повномасштабного вторгнення – і це на тлі одного з найнижчих показників бойових зіткнень. Командування РОВ ніяк не змогло поліпшити становище окупанті...
