Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
21 вересня Стівену Кінгу виповнюється 79 років. За пів століття він привчив мільйони читачів боятися клоунів, порожніх готелів, мерців і туману. Але найстрашніше в книжках "короля жахів" — зовсім не це. Щоб зрозуміти цього письменника, треба самому опи...
21 вересня за новим церковним календарем (4 жовтня за старим) - день пам'яті апостола від 70-ти Кодрата Афінського, єпископа Іпатія і пресвітера Андрія. За старим календарним стилем - Різдво Пресвятої Богородиці, день пам'яті ікони Софії - премудрості ...
