
Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
"На Заході знову лякають: «Росія може напасти на країни Балтії!». Мовляв, ось-ось, і Балтійське море перетвориться на арену великої війни. Але є нюанс. Для війни це море – як для ведмедя балет: виглядає страшно, але рухатися складно", - пише політолог ...
Жертвами вибухів 22 жовтня на військовому заводі "Пластмасс" у Копейську Челябінської області країни-агресора Росії стало 23 особи. Про це поінформував 29 жовтня в Telegram уряд регіону, передають Патріоти України. "Аварійно-рятувальні роботи [...] у К...