
Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
Православна церква України 11 грудня за новим стилем (24 грудня за старим) вшановує пам'ять святого Никона Сухого, ченця Києво-Печерської Лаври. У народному календарі - Никонів день. . *** . 1096 рокупід час нападу половців на Київ чернець потрапив ...
"Неочікувано - Зеленський заявив про готовність провести в Україні президентські вибори під час війни. На цьому наполягає президент США Трамп, який від зустрічі в Анкориджі повторює всі вимоги Путіна до України. Та чим стануть для українців ці президен...