Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
"Здавалось би, очевидні речі: Росія воює з Україною. Росія вбиває українців. Значить - ми маємо відмовитися від усіх російських продуктів. По-перше, щоб не фінансувати війну, адже всі податки поповнюють бюджет Кремля. По-друге - щоб захистити себе і св...
Останніми днями президент США Дональд Трамп приватно обурювався тим, що його гучні спроби дипломатії припинити війну в Україні ні до чого не призвели. Про це пише Atlantic з посиланням на власні джерела, передають Патріоти України. Це роздратування пос...