Ми так багато говоримо про Україну та любов до неї. але що вкладаємо у ці слова? Пам'ятаєте, в школах проводили опитування, "Що для мене Україна"? До речі, цікаво, що гарні оцінки нам ставили тоді за пафос, а не за правду (найчастіше).
От і тепер - крім пафосних слів - є щось? Є велика гіперідея, є любов до пращурів, є радість і гордість? Чи просто любов до природи? До краси? Останнім часом про гордість майже ніхто взагалі не каже. Про ідею також - все менше слів. Лишається любов до минулого, далекого-далекого, яке все одно не повториться? Так?.. Чи ні?
Для себе я знаю відповідь. Але спочатку - цікаво взнати, що думаєте ви, друзі та читачі. Повернемося у сьомий чи шостий клас школи, але з життєвим досвідом - і відповімо. :)
P.S. Заздалегідь дякую за коментарі. А у наступних статтях я розповім свої "прості думки простої людини" про це. :)
Журналістка і блогерка Раміна Есхакзай, яка покликала на подкаст Анну Алхім та Олену Мандзюк, підбила підсумки випуску, який наробив галасу у Мережі. Есхакзай заявила, що «досягла цілі», і що Алхім зробила певні висновки. Журналістка зазначила, що на с...
Російська Федерація використала майже половину запасів причіпної артилерії на базі зберігання біля міста Щуче, на якій зберігалося приблизно 50% такого виду зброї. Також темпи розконсервації впали у понад чотири рази, якщо порівнювати з 2022 роком. Про...