
У волонтерів є розуміння побратимства. Про це написала керівник інструкторського підрозділу "Марусині ведмеді" Збройних сил України Маруся Звіробій на своїй сторінці у Facebook, інформують Патріоти України.
“Тепер я очевидно розумію, звідки ростуть ноги у президентського “Ми б перемогли і без волонтерів” – це доповідь від командувачів нашої армії. Якось відомий волонтер Діма Вітов звернув увагу в пості на те, скільки волонтерів іде в армію. Але волонтерів чекає купа шокуючих сюрпризів в лавах наших збройних сил, наприклад… помагать нізя!”, – зазначила Звіробій.
Вона пояснила, армійські порядки суттєво відрізняються від уявлень волонтерів: “Тобто, коли по тихому треба допомога, фарба, ремонт техніки, власне техніка, меблі, зв’язки, які волонтером напрацьовані за ці два з половиною роки і будь що, за що не треба буде звітуватись або за що командир відзвітує як за свою власну роботу, то тоді харашо, маладєц, давай ще”.
Але якщо, за її словами, поза лаштунки вийде, що простий солдат зробив роботу, яку мав би зробити хтось званням повище, тоді вищому по званню буде непереливки. Цим волонтери і заслуговують немилість у лавах армії.
"Жоден волонтер не відмовить побратимам у допомозі, та, по-перше “волонтер” це є діагноз, а, по-друге, у волонтерів є розуміння побратимства і, оскільки кожен судить по собі, то в бідняги навіть не виникне сумнівів у чистоплотності прохаючого якого небудь капітана, бо це ж своя рідна армія. От лишень буде момент, коли той капітан ножа у спину втикне, прихиляючи хвіст перед старшестоящим, аби за заслуги волонтера вчепити собі умовну медальку перед начальством", – написала вона.
Окрім цього, вона зауважила, що до волонтерів і добровольців в армії ставляться здебільшого негативно: "Волонтерів в армії більшістю не поважають, добровольців просто ненавидять, виключення з цього правила є лише кілька відсотків командирів і солдатів військовослужбовців, яким у деяких скрутних бойових ситуаціях доводилось отримати допомогу лише від волонтерів, а готових іти під безбашенний обстріл на виконання завдання були лише від добровольчих загонів".
3 червня за новим календарним стилем (16 червня - за старим) - день пам'яті мучеників Лукілліана та інших. У народі - Лук'ян Вітряк. Цього дня за юліанським стилем згадують рівноапостольних царя Костянтина і матір його царицю Олену, нагадують Патріоти ...
"Кількість і купчастість балістичних ракет, що Путін кидає на Київ протягом однієї ночі, прямо пропорційна кількості заголовків у західних медіа про військову та економічну слабкість Росії й обернено пропорційна "успіхам" російської армії на фронті", -...