У Данії популярні “колективні кухні”, на яких в кінці тижня збираються абсолютно незнайомі люди і спільно готують. Зазвичай на такі дійства місцеві супермаркети безкоштовно привозять нереалізовані продукти. Про це розповідає українка Юлія Гудошник, яка рік прожила в цій країні, повідомляють Патріоти України з посиланням на foodandmood.
І в першу чергу це, звичайно, стосується їжі. “В Данії я вчилась, потім працювала в Центрі досліджень розвитку комунікацій. Із точки зору кулінарії країна мене спочатку не тільки не вразила, а навіть розчарувала, – розповідає Юлія Гудошник. Данці обожнюють продукти, які я не дуже люблю, – свинину та картоплю. Оскільки ділила квартиру з п’ятьма місцевими жителями, в нашому холодильнику бекону було в рази більше, ніж якихось інших продуктів. Данська вечеря рідко обходилася без м’яса і пива”.
“Я за рік дуже схудла. Правда, не через спорт. Ця країна дуже дорога. Перші півроку постійно лякалася цін і у всьому себе обмежувала. Потім трошки звикла, зрозуміла, на чому можна зекономити. Наприклад, завдяки данській традиції готувати разом. Вони ніколи не їдять самі, завжди кличуть друзів. Популярні “колективні кухні”, коли в кінці тижня збираються абсолютно незнайомі люди і спільно готують. Туди приходять навіть ті люди, яким не треба економити. Просто відпочити та поспілкуватися”.
Данці з дитинства уміють готувати. Чоловіки зазвичай печуть хліб, а жінки роблять десерти. “У ресторани тут ходять рідко. Це дуже дорого: в середньому вечеря на двох обійдеться в 100 євро. Мій друг збирав гроші, щоб на 5-річчя з дня знайомства повести дівчину в знаменитий ресторан “Noma”. Там вечеря на двох з вином коштує приблизно 500 євро. Незважаючи на дуже просту домашню їжу, саме Данія переосмислила скандинавську кухню. І зробила це так оригінально, що тепер в Копенгаген їдуть у гастротури зі всього світу. Не їсти, а смакувати. В тому ж “Noma” це може бути до 20 страв за вечерю, але ці страви – розміром з горобчика”.
Ідея позбавити президента України найвищої польської нагороди – Ордена Білого Орла – не виникла в офісі президента Навроцького і навіть не в кабінеті депутата від "Конфедерації" Гжегожа Плачека, який ініціював відповідне звернення до президента Польщі
Існують легенди, що не дають спокою вже кільком поколінням. Одна з них — про скарби гетьмана Павла Полуботка, золото, яке нібито чекає на Україну десь у лондонських банках. . Частина істориків вважає цю історію красивим міфом — символом національної н...