Україні загрожує дефіцит меблів

Представники деревообробної галузі лякають можливими затримками в відвантаженнях готової продукції (меблів, тари, будматеріалів та ін.) і підвищенням цін, повідомляють Патріоти України з посиланням на ubr.ua.

Вони пояснюють це ризиками дефіциту сировини, а також загрозою неринкового ціноутворення на необроблену деревину. По-перше, заготівля лісу в Україні в минулому році скоротилася тільки за офіційними даними Держлісагентства, на 2,5% в 2017 році.

Ціни на основні види необробленої деревини в першому кварталі 2018 р. досягли пікових значень. За даними Української універсальної біржі, вартість фанерної сировини з вільхи коливалася в межах 1260-1320 грн. за кубометр, а з берези - від 1280 грн. / куб до 1400 грн. / куб. Сировина для деревостружкових плит (так званий баланс) з сосни продається по 380-500 грн. за кубометр, а з берези по 460-470 грн. за куб.

По-друге, як повідомили в Комітеті деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес асоціації (ЄБА), незабаром ситуація може погіршитися через повне скасування продажу сировини на аукціонах.

Проблема може виникнути через визнання Окружним адміністративним судом Києва незаконним і недійсним наказу №42 Державного агентства лісових ресурсів (Держлісагентства), яким затверджено положення про проведення аукціонів при продажу необробленої деревини.

Якщо це рішення суду не буде оскаржено Міністерством аграрної політики і продовольства та Держлісагентства в апеляційній інстанції, то, на думку експертів, може виникнути правовий вакуум. Адже більше не буде ніякого документа, який би встановлював процедуру проведення аукціонів із закупівлі деревини.

Відсутність порядку закупівлі необробленої деревини на аукціонних торгах, як відзначають виробники пиломатеріалів та іншої продукції з дерева, в тому числі меблів, може призвести до перебоїв в поставках цієї продукції. Виробники бояться зовсім залишитися без сировини або отримати її в недостатній кількості.

Крім того, збут деревини буде проводитися за цінами, які будуть встановлювати лісгоспи на свій розсуд за прямими договорами, що потенційно збільшить корупційні ризики в деревообробній галузі.

«Існує ризик того, що знову набудуть широкого поширення схеми продажу деревної сировини окремим компаніям, які зуміли «домовитися» з лісгоспами. Це схоже на те, як раніше для отримання документів з БТІ треба було чекати місяцями приходу інженера для обстеження приміщення. Але поряд з конторою перебувала фірма, яка дуже швидко могла вирішити питання за додаткову плату», - зазначив експерт з питань економіки «Економічного дискусійного клубу» Євген Олейников.

Він вважає, що дефіциту сировини навряд чи варто очікувати, так як лісгоспи все одно зацікавлені продати товар, а не збирати його на складі. Просто з'явиться «корупційна націнка».

Деревообробники вважають, що перш, ніж відміняти нехай і недосконалий механізм продажу на аукціонах, потрібно було прийняти інший нормативний акт. Адже оскаржений в суді документ в значній мірі вніс упорядкованість в відносини з купівлі деревини, зокрема, забезпечивши конкурентний підхід до реалізації необробленої деревини.

Втім, самі лісгоспи виправдовуються тим, що з'явилося багато недобросовісних покупців, які не викуповують свої заявки і ліс доводиться виставляти на повторні торги або продавати його за прямими договорами, але не нижче ціни проведеного аукціону. Тобто, незважаючи на пряму заборону на продаж компаніям, які не брали участі в торгах (наказ Держлісагентства №49 від 30 січня 2018 року). У той же час, як показує практика, деревообробники теж навчилися обходити систему аукціонних закупівель, наприклад, через аукціони з одним учасником. Тобто, продаж лісу «своїм» структурам можлива і через аукціони.

Як зазначає Євген Олейников, навіть якщо рішення суду не буде оскаржено і вступить в законну силу, ніщо не заважає Держлісагентству видати новий наказ, який знову доведеться оскаржити. Тому все буде залежати від дій самого Держлісагентства.

Інша справа, що і новий наказ можуть також визнати незаконним, так як у Держлісагентства немає повноважень регулювати процедуру закупівель деревини, як це було у його попередника - Держкомітету лісового господарства України. Як немає цих повноважень на встановлення правил торгівлі необробленою деревиною та у інших органів виконавчої влади. Тепер ситуацію може змінити тільки Верховна Рада, передбачивши таке регулювання на законодавчому рівні.