
Валентин Торба раніше жив в Луганську, зараз він живе в Києві і працює в газеті "День". "Серый Луганск, налитая туча, предвещающая грозу. Она наползает с крыш многоэтажек. Но вместо молнии брызги пламени. Одна, потом вторая вспышка и наконец, все небо в огне, который льется не иссякая на землю, на дома, на людей. И вот уже и мой дом наполовину разрушен. Танки беспомощны и стреляют лишь для того, чтоб прорубить бреши в завалах. Город превратился за считанные минуты в груды бетона с хаотично разбросанными лабиринтами ходов из узких, зыбких нор", - розповів журналіст про свій сон.
І додав, що на ранок після тієї ночі отримав по електронній пошті лист від своєї знайомої, яка живе в Луганську. Вона розповіла, що на міській телевежі з нагоди "дня республіки" обладнали ілюмінацію в кольорах прапора "ЛНР". І додала, що Луганськ став містом, з якого потрібно їхати, і напрямок від'їзду вже не має значення. "В этом аду нет ни жизни, ни будущего", - резюмувала луганчанка.

Україна може домогтися виходу російських окупантів із Криму без військової деокупації півострова, якщо ситуація на інших ділянках фронту розвиватиметься сприятливо. Для цього, однак, необхідно ще багато зробити на передовій. Про це у інтерв’ю «Знаєм 24...
Мости в тилу під вогнем перестають бути опорою під ногами. Фронт тримається, але за його спиною дедалі помітніше просідає те, що повинна утримувати влада. Багатомільярдна діра в бюджеті зяє бідністю. Довжини шляху не розрахував ніхто. Як і запасів їжі ...