16 грудня 1637 року відбулася битва під Кумейками (сьогодні - Черкаська область) між польськими військами на чолі з польним гетьманом Миколаєм Потоцьким та повстанською козацькою армією, яку очолювали Павло Павлюк та Карпо Скидан. Козаки розгорнули наступ, але біля ворожого табору натрапили на непрохідне болото.

За наказом Павлюка повстанське військо відступило та на нього зненацька напала польська кіннота. Повсталі встигли нашвидку оточити себе возами, однак їм не вистачило часу збудувати укріплений табір. Тричі вони відбивали штурми польської кінноти, яку підтримували піхота й артилерія. Тільки за 4-м разом одному з польських загонів удалося вдертися у повстанський табір.

Павлюк і Скидан з невеликими силами відступили з табору на Чигирин, козацьке військо очолив Дмитро Гуня. Бій точився до пізньої ночі. На світанку Гуня вивів повстанців з оточення і відступив до Боровиці, де з'єднався з загоном Павлюка. Битва під Кумейками надломила сили повстанців і змусила їх до переговорів, під час яких Павлюка схопили поляки.