Ми всі колись помрем.Нема людей бессмертних.

Прийде мій час і я , звичайно , вмру,

Але не дай мені , о Господи ,померти,

Як той єврей у Бабинім Яру.

Не дай у черзі , Господи , стояти

За смертю і чекати щоб,

Шматок свинцю,радіючи,фанатик

Мені вліпив в потилицю , чи в лоб .

Не дай почути материнське «пробі»,

Не дай відчуть , як дихає земля;

Не приведи побачити , як чобіт

Неначе жабу чавить немовля.

Не приведи,щоб втратив я від жаху

Людині притаманні почуття,

Щоб я тягнув , без опору , на плаху

Тобою подароване життя.

Не дай мені померти безоружним

В оточенні ворожої орди

І , вбитим , бути втоптаним в калюжу

Людської крові,крові – не води.

Дай мені ,боже, щоби я був здатен,

Знаходячись у прірви на краю,

З гранатою в руках і автоматом

Перемогти у чесному бою.

Вал.Коваленко