Великі плани України: Яким може стати озброєння та військова техніка наступні три роки

Уряд України вперше затвердив державне оборонне замовлення не на один, а на три роки вперед, інформують Патріоти України з посиланням на

Про те, чи допоможе це ефективніше використовувати держкошти та надати додатковий стимул для розвитку українсько військово-промислового комплексу, пише DW.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрія Бровченка, цей крок є частиною середньострокового економічного планування. Державне оборонне замовлення на 2017-2019 роки у здебільшого передбачає фінансування закупівель озброєння та військової техніки, а також модернізацію чинних зразків озброєння, відновлення виробничих потужностей українських підприємств оборонно-промислового комплексу та роботи щодо створення нових зразків озброєння.

Як запевняють у мінекономіки, трирічне оборонне замовлення зробить прогнозованими видатки державного бюджету та створить умови для рівномірного завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу та сталого розвитку їхніх потужностей.

"Розмазування" коштів

За словами директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згуреця, ще у 2015 році секретар української РНБО Олександр Турчинов заявив, що пріоритетами на 2016 рік стануть модернізація та закупівля нових систем протиповітряної оборони, адже захист повітряного простору є дуже серйозною проблемою. Але це відповідало дійсності лише частково.

Гостра потреба усіх родів військ у озброєннях призвела до того, що кошти довелося "розмазувати", аби вирішити нагальні потреби на кожному із напрямків. Попри це засобам протиповітряної оборони також вдалося приділити увагу, про що свідчать успішні випробування, які відбулися наприкінці 2016 року.

На думку Згуреця, у найближчий рік також варто очікувати того, що увага приділятиметься широкому спектру пріоритетів - закупівлі та модернізації бронетехніки, засобів зв'язку та розвідувальних систем, створення високоточних засобів ураження супротивника.

Експерт вважає, що одним із ключових завдань має стати налагодження серійного виробництва нових зразків військової техніки.

"Одна із найбільших проблем - це та, що нові зразки вже є, але вони виготовлені у малій кількості, і серійне виробництво іноді кульгає", - зазначив Згурець

Та, судячи зі слів Порошенка під час згаданого засідання РНБО, щодо закупівлі бронетехніки пріоритет віддаватиметься капітально відремонтованим та глибоко модернізованим старим зразкам техніки і зброї. Президент порівняв можливість закупити один новий танк "Оплот", який, за його словами, будується щонайменше 18 місяців, протиставивши цьому опцію закупівлі десяти модернізовних радянських Т-64 чи Т-80, на ремонт яких піде два з половиною місяці.

"Нам необхідно, в першу чергу, забезпечити танкові підрозділи у повному обсязі стовідсотковою комплектацією глибоко модернізованими, капітально відремонтованими машинами за надзвичайно короткий термін", - зазначив глава української держави.

Важке засвоєння

За словами голови експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Леоніда Полякова, Україна зараз здатна виробляти усю необхідну лінійку озброєнь самостійно або у партнерстві з Заходом. І теоретично це уможливить виділення якомога більшої частини грошей на користь вітчизняних виробників. Але перепоною цьому може стати здатність українських оборонних підприємств успішно засвоїти ці кошти.

"Якщо дати в два рази більше грошей, не обов'язково ми отримаємо в два рази більше бронетехніки", - пояснює Згурець, згадуючи про обмежені виробничі потужності українських зброярів.

За словами експерта, саме тому важливим є ритмічне виділення коштів, адже минулого року значна частина грошей, передбачених державним оборонним замовленням, надійшла лише ближче до кінця року, що не дозволило виконати його у повному обсязі.

Саме тому більшість експертів вважають перехід на трирічне планування правильним кроком. За словами Полякова, теоретично це позитивний крок - він відповідає світовому досвіду і українським потребам.

"Це дозволить більш планово проводити весь цикл придбання озброєння: від розробок, до серійного виробництва", - зазначив експерт.

На його думку, середньострокове планування знизить також і ризик корупції, адже щорічна зміна планів призводить до того, що розробки скасовуються, а гроші, виділені на них, викидаються фактично вітер - звітувати про їхнє завершення вже не потрібно.

Непрозорість та балансування

Про непрозорість роботи вітчизняного військово-промислового комплексу говорить і Павло Кухта - заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, яку очолюють колишній віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош та колишній віце-прем'єр Польщі Лєшек Бальцерович.

За його словами, ця сфера закрита завісою секретності, тому складно об'єктивно говорити про те, наскільки ефективною є її робота. Але той факт, що програми з закупівель систематично не виконуються, і дійсно викликає сумнів перспектива, наскільки українські виробники здатні ефективно "перетравити" великий об'єм грошей, каже експерт.

Та попри це і Кухта, і військові експерти в один голос запевняють, що в умовах ведення війни витрати України на озброєння перебувають на гранично низькому рівні.

За словами Полякова, він розуміє потребу балансувати в бюджеті не лише військові, а й соціальні витрати, але додає, що за умови більш наполегливої боротьби з корупцією держава могла б знайти необхідні резерви.

Кухта також зазначає, що у порівнянні з іншими арміями світу так звані капітальні видатки (видатки на закупівлю нової техніки та переозброєння. - Ред.) українського військового бюджету навіть зараз, у 2017 році, є дуже незначними. Але їхнє збільшення варто проводити лише за умови структурної реорганізації сектора оборонної промисловості, що зробили б його роботу більш відкритою та надали б їй більш ринкового характеру.

"Якби можна було бути впевненим, що гроші нікуди не випаруються, тоді можна було б сміливо збільшувати видатки", - заявив Кухта.